печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44322/23-ц
Пр. № 2-4210/24
16 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Підпалого В.В.
при секретарі - Каракосі В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У жовтні 2023 року позивач ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати, 3 % річних та витрат на сплату судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», як обслуговуюча організація надає послуги з утримання будинку та його прибудинкової території та виконує функції балансоутримувача будинку, надає житлово-комунальні послуги на підставі укладених з власниками квартир договорів. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та машиномісць АДРЕСА_8, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 . 24.06.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 203-266/1 про надання послуг, предметом якого є надання виконавцем, а споживачем своєчасної оплати наданих послуг: обслуговування будинку, комунальних та додаткових. Також, 05.06.2018 між сторонами укладено договір № 204-247/1, № 204-248/1, № 204-249/1, № 204-250/2 про надання послуг з утримання підземної паркінгу і машиномісця та послуг з централізованого опалення, предметом яких є надання виконавцем послуг з утримання паркінгу та машиномісця, а споживачем своєчасної оплати цих послуг у строк та на умовах, передбачених цим договором. Проте, зобов'язання відповідача щодо своєчасної оплати за спожиті послуги виконані не були, у зв'язку із чим, за період з 01.08.2021 по 31.01.2022 рік у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за адресою: АДРЕСА_5 :
по квартирі АДРЕСА_1 в загальному розмірі 48 378 грн. 82 коп., яка складається з суми основного боргу у розмірі 35 797 грн. 70 коп., інфляційних втрати у розмірі 10 660 грн. 07 коп. та 3% річних у розмірі 1 921 грн. 05 коп.,
а також по машиномісцю № НОМЕР_1 в загальному розмірі 4 239 грн. 13 коп., яка складається з суми основного боргу у розмірі 3 135 грн. 90 коп., інфляційних втрати у розмірі 934 грн. 78 коп. та 3% річних у розмірі 168 грн. 45 коп.,
по машиномісцю № НОМЕР_2 в загальному розмірі 3 590 грн. 53 коп., яка складається з суми основного боргу у розмірі 2 656 грн. 08 коп., інфляційних втрати у розмірі 791 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 142 грн. 72 коп.,
по машиномісцю № НОМЕР_3 в загальному розмірі 3 636 грн. 81 коп., яка складається з суми основного боргу у розмірі 2 690 грн. 34 коп., інфляційних втрати у розмірі 801 грн. 96 коп. та 3% річних у розмірі 144 грн. 51 коп.,
по машиномісцю № НОМЕР_4 в загальному розмірі 5 371 грн. 48 коп., яка складається з суми основного боргу у розмірі 3 973 грн. 60 коп., інфляційних втрати у розмірі 1 184 грн. 42 коп. та 3% річних у розмірі 213 грн. 46 коп. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на надані послуги та судовий збір.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2022 року по справі № 757/8942/22-ц скасовано судовий наказ, виданий 30.06.2022 року, за заявою ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (а.с. 10). Проте, відносно якої особи скасований вказаний судовий наказ з вказаної ухвали не вбачається та належним документів, що судовий наказ був скасований відносно ОСОБА_1 суду позивачем не надано.
Ухвалою суду від 25.10.2023 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін на 06.12.2023 року (а.с. 89-90).
Повідомленням суду від 30.10.2023 року учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно сторонам роз'яснено їх процесуальні права на подання відповідних заяв по суті справи у встановлені строки (а.с. 92-94).
Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.
До судового засіданні сторони не з'явились з невідомих причин, хоча про час, день та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
За таких обставин, суд розглянув справу у відсутність учасників справи за правилами заочного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав. При цьому, позивач не заперечує щодо такого вирішення справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є здійснення оплати за надані йому послуги, у розмірі та у валюті, визначеними договором.
Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім того, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та машиномісць АДРЕСА_8, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , що підтверджується інформацією з державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно № 348264577, № 348264828, № 348265101, № 348256307, № 348265483 від 27.09.2023 (а.с. 31-40).
24.06.2019 між ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № 203-266/1 про надання послуг, відповідно до умов якого визначено, що предметом договору є наданням виконавцем, а споживачем своєчасної оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, (а.с. 11-14).
У пункті 3.5 вказаного договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим, на підставі рахунку, виставленого виконавцем. Рахунок надається споживачу до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 3.1 договору встановлена вартість послуг (тарифи), що надаються позивачем.
Відповідно до 5.1.10 договору, виконавець має право нарахувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за наданні послуги пеню у розмірі, встановленому цим договором, інфляційні збитки та три процента річних відповідно до. ст. 625 ЦК України.
Також, 05.06.2018 між ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № 204-247/1, № 204-248/1, № 204-249/1, № 204-250/2 про надання послуг з утримання підземної паркінгу і машиномісця та послуг з централізованого опалення (а.с. 15-16, 19-20, 23-24, 27-28).
Відповідно до п. 2.1 предметом договору є надання виконавцем послуг з утримання паркінгу та машиномісця, а споживачем своєчасної оплати цих послуг у строк та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 3.2.1 договору, споживач зобов'язується оплачувати послуги в установлені цим договором строки та порядку.
Відповідно до п. 3.2.2. споживачі зобов'язуються у разі несвоєчасного внесення платежів, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі встановленого цим договором.
За змістом статей 322, 360 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом; співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартир та нежитлових приміщень у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»)
Щодо належного утримання та забезпечення належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку, то такий обов'язок відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» покладено на співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Такі ж вимоги передбачені в п. 7 Правил користування будинку та прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно; розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не оспорюється.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_5 за основним боргом по квартирі АДРЕСА_1 у розмірі 35 797 грн. 70 коп., а також по машиномісцю № НОМЕР_1 у розмірі 3 135 грн. 90 коп., по машиномісцю № НОМЕР_2 у розмірі 2 656 грн. 08 коп., по машиномісцю № НОМЕР_3 у розмірі 2 690 грн. 34 коп., по машиномісці № НОМЕР_4 у розмірі 3 973 грн. 60 коп. є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з розрахунком наданим позивачем за період з 01.08.2021 року по 31.01.2022 року відповідачу нараховано інфляційні втрати та 3% річних.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до п. 4 ч. 3 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року зазначено, що нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Крім того, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Тобто, нарахування інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги у період з березня 2020 року є порушенням законодавства, що підлягає застосуванню в умовах воєнного стану.
В зв'язку з викладеним, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції за період з 01.08.2021 року по 31.01.2022 року задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до задоволених вимог у розмірі 73, 98%.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача на суму 48 253 грн. 62 коп., що становить 73, 98% від заявлених вимог у 65 216 грн. 77 коп., понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору 1 985 грн. 89 коп. (73, 98% від 2 684 грн.), покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 509, 526, 625, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 13, 19, 81, 137, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_6 у розмірі 35 797 грн. 70 коп., по машиномісцю № НОМЕР_1 у розмірі 3 135 грн. 90 коп., по машиномісцю № НОМЕР_2 у розмірі 2 656 грн. 08 коп., по машиномісцю № НОМЕР_3 по у розмірі 2 690 грн. 34 коп., по машиномісці № НОМЕР_4 у розмірі 3 973 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» судовий збір в розмірі 1 985 грн. 89 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс»: 01103, м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, 16, прим. 270, код ЄДРПОУ 33303255.
Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя В.В. Підпалий