20 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 522/12265/22
провадження № 51-3956ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року щодо ОСОБА_4
із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження,
встановив:
Зі змісту касаційної скарги убачається, що прокурор не погоджується з вказаним судовим рішенням та порушує питання про його перегляд у касаційному порядку, попередньо поновивши йому строк на касаційне оскарження вказаного судового рішення.
Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, колегія суддів вважає,
що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення необхідно відмовити, а касаційну скаргу повернути прокурору
у зв'язку з таким.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що насамперед забезпечується право
на апеляційне оскарження судового рішення, а право на касаційне оскарження - у визначених законом випадках та порядку.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього рішення.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу. Це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну правову позицію.
Порядок обчислення процесуальних строків визначено ст. 115 КПК. За ч. 4 вказаної норми процесуального закону при обчисленні строків місяцями строк закінчується
у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
При цьому правило початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене ст. 426 КПК, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком засудженого, який перебуває під вартою.
Як убачається з матеріалів провадження, оскаржену ухвалу Одеського апеляційного суду проголошено 28 листопада 2023 року, однак до суду касаційної інстанції прокурор звернувся 15 серпня 2024 року, тобто із суттєвим пропуском трьохмісячного строку
на касаційне оскарження судового рішення, що ним не заперечується з огляду на його прохання про поновлення зазначеного строку.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником.
В обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження прокурор вказує на те, що копія ухвали апеляційного суду від 28 листопада 2023 року після проголошення вказаного судового рішення йому направлена не була, у зв'язку з чим прокурором скеровано запит до Одеського апеляційного суду про направлення йому
її копії, який судом було перенаправлено за належністю до Приморського районного суду м. Одеси; копію оскарженого судового рішення, як зазначає прокурор, він отримав лише 18 червня 2024 року на виконання надісланого ним запиту, з огляду на що просить поновити строк на касаційне оскарження.
Однак вказане не може бути визнано судом касаційної інстанції поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки для усіх осіб, крім засудженого, який перебуває під вартою, зазначений строк рахується з моменту проголошення оскарженого судового рішення, а не з моменту отримання його копії.
Більш того, як убачається з доданих прокурором документів, а саме копії запиту
на отримання судового рішення, останній було направлено прокурором до суду
15 березня 2024 року, тобто вже після закінчення строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду від 28 листопада 2023 року. Також варто зауважити, що як убачається з копії оскарженої ухвали, прокурор ОСОБА_5 , який подає касаційну скаргу, брав безпосередню участь у розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_4 судом апеляційної інстанції.
Зважаючи на викладене, підстав для поновлення прокурору строку на касаційне оскарження вищезазначеного судового рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення, касаційна скарга повертається.
У зв'язку з вищезазначеним касаційну скаргу слід повернути прокурору.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити прокурору у задоволенні його клопотання про поновлення строку
на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 28 листопада
2023 року щодо ОСОБА_4 .
Повернути прокурору його касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду
від 28 листопада 2023 року щодо ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3