Справа №575/696/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/512/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Умисне вбивство
05 серпня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Суми матеріали кримінального провадження за спільною апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 з доповненнями на вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 30.05.2023, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Крамчанка Великописарівського району Сумської області, пенсіонера, з повною загальною середньою освітою, одруженого, працюючого - КНП «ЦПМСД Кириківської селищної ради» - опалювач, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
До Сумського апеляційного суду надійшла спільна апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в якій вони просили вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 30.05.2023, скасувати та ухвалити новий вирок, яким дії обвинуваченого перекваліфікувати на ст. 116 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, з призначенням іспитового строку 2 роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 - тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.
Також апелянти просили повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю та з порушеннями, зокрема:
1) висновок судово-психіатричної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 234 від 08.08.2022 та дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції, а саме:
2) довідку Кириківської селищної ради № 02-38/2253 від 19.06.2023;
3) характеристику 43 мешканців смт. Кириківка, затвердженою селищним головою ОСОБА_9 щодо ОСОБА_8 ;
4) характеристику 43 мешканців смт. Кириківка, затвердженою селищним головою ОСОБА_9 щодо ОСОБА_10 ;
5) клопотання про отримання від органів державної влади відомостей, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів від 24.06.2023;
6) повідомлення на адвокатський запит ВПД АДРЕСА_2 № 4169/66/01-2023 від 27.06.2023.
Також апелянти просили долучити до матеріалів справи:
1) довідку Кириківської селищної ради № 02-38/2253 від 19.06.2023;
2) характеристику 43 мешканців смт. Кириківка, затвердженою селищним головою ОСОБА_9 щодо ОСОБА_8 ;
3) характеристику 43 мешканців смт. Кириківка, затвердженою селищним головою ОСОБА_9 щодо ОСОБА_10 ;
4) клопотання про отримання від органів державної влади відомостей, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів від 24.06.2023;
5) повідомлення на адвокатський запит ВПД АДРЕСА_2 № 4169/66/01-2023 від 27.06.2023.
Даним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту у залі судового засідання негайно після проголошення вироку суду.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 визначено рахувати з моменту взяття під варту, тобто з 30.05.2023.
Виконання визначено покласти на Охтирський РВП ГУНП в Сумській області.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 11 361,16 грн процесуальних витрат.
Скасовано арешт майна, накладкений ухвалами слідчого судді Шишацького районного суду Полтавської області від 20.05.2022 № 551/282/22, від 28.04.2022 № 551/282/22 та від 04.07.2022 № 551/282/22, а долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачений та захисник зазначали, що вирок суду не узгоджується з вимогами норм матеріального права та процесуального закону, оскільки ухвалений виключно на суб'єктивних припущеннях суду першої інстанції, який прийшов до невідповідних висновків фактичним обставинам кримінального провадження внаслідок неповноти судового розгляду.
Так, апелянти зауважували на порушенні права обвинуваченого на захист. Апелянти порівнювали зміст обвинувального акту та тих обставин, що встановив суд першої інстанції і не погоджувались з висновком суду про те, що ОСОБА_8 з автомата здійнив 7 пострілів, оскільки це суперечить протоколу огляду місця події від 19.05.2022, та протоколу слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_8 від 15.07.2022.
Разом з цим, апелянти зауважували, що 7 гільз калібру 5,45 мм постановою від 04.05.2022 визнано та приєднано до кримінального провадження як речові докази (а.с. 123 т.1) та підтверджується квитанцією № 001618 від 30.06.2022 (а.с. 124 т.1). Проте, судом першої інстанції у обвинуваченні не встановлено походження зазначених 7 гільз, черговість пострілів, спосіб скоєння злочину, наслідки кримінального правопорушення з посиланням на висновки судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 . Обвинувачення не містить відомості про причину смерті останнього.
Через неповноту досудового розслідування, апелянти вважали, що зміст обвинувачення ОСОБА_8 , що знайшов своє підтвердження у вироку є неконкретним і не доведеним, оскільки не проведені судово-медичні експертизи по механізму утворення тілесних ушкоджень потерпілого, не проведено медико-криміналістичної і балістичної експертизи по механізму пострілів, судово- медичну експертизу по наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 , який отримав подряпини на руці від боротьби з ОСОБА_10 від автомату АК-74.
Також апелянти наголошували, що суд в мотивувальній частині вироку неправильно зазначив форму вини ОСОБА_8 щодо кримінального правопорушення, а відсутність в обвинувальному акті повної та докладної інформації щодо висунутого обвинувачення вважали порушенням права на підготовку до захисту.
Не погоджувались апелянти і з правовою кваліфікацією дій обвинуваченого. В скарзі цитували положення ст. 115 і ст. 116 КК України і ті фактичні обставини, що встановив суд зокрема те, що ОСОБА_8 14.03.2022 виконував обов'язки з охорони громадського порядку та здійснення пропускного режиму на блокпості на території Кириківської селищної ради Охтирського району з автоматичною зброєю АК-74 № НОМЕР_1, яку отримав у Кириківській селищній раді для несення служби. Обвинувачений був розслючений на дії ОСОБА_10 , який відмовився дотримуватись установлених правил світломаскування під час комендантської години.
При цьому, апелянти зауважували, що згідно з висновком експерта № 106 у крові трупа виявлено етиловий спирт в концентрації в крові 0,41 проміле алкоголю (а.с. 55-56 т.1).
Апелянти звертали увагу на висновок судово-психіатричної комплексної судової психолого- психіатричної експертизи № 234 від 08.08.2022 з якої слідує, що ОСОБА_8 в момент вчинення кримінального правопорушення перебував в стані вираженого емоційного напруження, який суттєво вплинув на його свідомість і поведінку, та обмежив здатність до усвідомлення значення своїх дій, їх контролю і регуляції (а.с. 165-171 т.1).
Також, апелянти стверджували, що судом при визнанні обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого йому злочину враховано висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 106 від 05.05.2022, однак на думку апелянтів цей висновок підтверджує лише факт наявності тілесних ушкоджень трупа ОСОБА_10 , а не скоєння ОСОБА_8 умисного вбивства і не може сам собою бути доказом винуватості обвинуваченого в його заподіянні.
Також, стороною захисту у період апеляційного оскарження встановлено обставини, що не досліджувались в суді першої інстанції, зокрема про виключно позитивні характристики обвинуваченого ОСОБА_8 в тому числі і про те, що останній після вторгнення рф вступив до добровольчого формування і займався виконанням завдань по охороні громадського порядку. Мешканці села характеризують обвинуваченого виключно з позитивної сторони тоді як характеристика потерпілого ОСОБА_10 є негативною, зокрема останній був двічі одручений, мав доньку, в другому шлюбі вчиняв сварки і бійки в сім'ї. ОСОБА_10 скупляв крадене та обмінював його на самогон. Зловживав алкогольними напоями. В його квартирі постійно перебували особи з низькою соціальною відповідальністю, через це односельці неодноразово зверталися із заявою до правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування. На початку вторгнення окупаційних військ РФ на територію України ОСОБА_10 неодноразово висловлював пряму підтримку РФ, погрожував передати окупантам інформацію про бійців територіальної оборони селища. Згідно з повідомленням на адвокатський запит ОСОБА_10 21.04.2011 та 30.05.2012 неодноразово вчиняв домашнє насильство фізичного і психічного характеру щодо своєї дружини, вчиняв шахрайські дії відносно сусіда ОСОБА_12 , під час обшуку у квартирі ОСОБА_10 виявлено 3 штика до гвинтівки та 2 штик-ножа автомата "Калашнікова", також спричинив легкі тілесні ушкодження ОСОБА_13 , ОСОБА_10 характеризував себе з негативного боку, не мав постійного виду заробітку, вів аморальний спосіб життя, зловживав спиртними напоями. За місцем мешкання проживав один. Сусіди неодноразово скаржилися за антисанітарійні умови проживання ОСОБА_10 .
На переконання апелянтів суд маючи висновок судово-психіатричної експертизи № 234 від 08.08.2022 не перевірив причину, що призвела до скоєння умисного вбивства, вчиненого ОСОБА_8 у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого, що особливо принижує гідність чи ганьбить честь винного або близьких йому осіб.
Таким чином, апелянти вважали, що ОСОБА_8 вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_14 в стані сильного душевного хвилювання, чим скоїв злочин передбачений ст. 116 КК України.
Апелянти переконані, що суд першої інстанції допустив упереджену оцінку доказів у цій справі, вдався до не повного з'ясуванні наданих доказів та невмотивованого відхилення вимог щодо дослідження певних доказів та їх витребування, вдався до припущень та ігнорування норм процесуального права щодо тлумачення всіх сумнівів виключно на користь обвинуваченої особи, а відтак вирок від 30.05.2023 є незаконним і підлягає повному скасуванню та ухваленню нового вироку.
Також вказану апеляційну скаргу обвинувачений ОСОБА_8 доповнив тим, що ухвалючи відносно нього обвинувальний вирок, суд при вирішенні питання про умисел не встановив сукупність всіх обставин вчиненого злочину, неналежно врахував спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, а також не з'ясував попередню поведінку його - винного і потерпілого, їхні взаємовідносини.
Також обвинувачений наголошував, що експертизою встановлено, що 14.03.2022 він переніс подію, яка виникла вперше в житті, носила виключно погрожуючий характер, являла собою стресову ситуацію для нього, а саме, перебуваючи у лавах добровольчого формування, потрапив під мінометний вогонь під час військового нападу. Під час обстрілу, пережив емоції, "яких раніше ніколи не переживав", "був страх смерті, тривога, всього трясло, від розірвання снарядів трохи приглушило". Прийшовши додому, перебуваючи в укритті, продовжував відчувати тривогу, страх за життя, боявся, що снаряд може влучити в будівлю. Через свій стан не міг знаходитись з іншими людьми. Переживання страху за життя та тривога, з моменту її виникнення, мали постійний характер.
Зауважував, що під час дослідження він зазначав, що: "я не хотів його вбивати, у мене навіть думки про це не було, я пішов туди їх полякати, щоб вони припинили шуміти та світити світлом, щоб не наражати нас усіх на небезпеку, щоб нас не вбили ворожі солдати... Мені дуже його шкода, він же був людиною ".
Також, на час експертизи він - ОСОБА_8 виявляв ознаки посттравматичного стресового розладу. На момент скоєння злочину він - обвинувачений виявляв ознаки розладу адаптації з порушенням емоцій та поведінки, не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Таким чином, висновком судово-психіатричної експертизи № 234 від 08.08.2022 встановлено, що обставини інкримінованого йому - обвинуваченому правопорушення носили для нього характер загрози руйнування власних цінностей та систем відношень, структури його внутрішніх мотивотворних чинників, основних життєвих потреб згідно з ієрархією його світоуявлення, невідповідності поведінки учасників взаємодії його свтогляду та призвели до переходу накопленого емоційного напруження в стан вираженого емоційного напруження, який суттєво вплинув на його свідомість і поведінку, та обмежив здатність до усвідомлення значення своїх дій, їх контролю та регуляції, у якому перебував обвинувачений в момент вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, обвинувачений вважав, що в його діях складу передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України злочину немає і його дії слід кваліфікувати за ст. 116 КК України.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Як встановлено судом першої інстанції 14.03.2022 близько 23:00 ОСОБА_8 після виконання обов'язків по охороні громадського порядку та здійснення пропускного режиму на блокпосту, що розташований на території Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області, повернувся до свого місця проживання зі зброєю АК-74 з № « НОМЕР_1 », яку отримав у Кириківській селищній раді для несення служби. У вказаний час ОСОБА_8 почув галас з квартири ОСОБА_10 , який проживав по сусідству у квартирі АДРЕСА_3 та вирішив провести профілактичну бесіду з останнім щодо дотримання режиму тиші та світломаскування в період дії комендантської години.
Близько 23.00 год ОСОБА_8 підійшов до вхідних дверей квартири ОСОБА_10 з автоматичною зброєю АК-74 з № « НОМЕР_1 », зайшов до квартири через незачинені двері шляхом відкривання рукою та привів зброю у бойове положення шляхом зняття зброї із запобіжника та досилання патрона до патронника.
Під час перебування у квартирі, окрім ОСОБА_10 , в кімнаті коридору знаходились ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Під час словесного конфлікту, який розпочався між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , останній спрямував ствол автоматичної зброї АК-74 з № « НОМЕР_1 » в сторону кімнати кухні та здійснив три постріли у стіну з метою залякування та один у підлогу. Після здійснених пострілів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 залишили розташування квартири.
В ході подальшого конфлікту, який продовжився в кімнаті коридору зазначеної квартири, ОСОБА_8 , будучи розлюченим на дії ОСОБА_10 , який відмовлявся дотримуватись установлених правил світломаскування комендантської години, у ОСОБА_8 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на протиправне позбавлення життя ОСОБА_10 , перебуваючи між кімнатами зали та коридору у квартирі АДРЕСА_4 , розлючений ОСОБА_8 , тримаючи у руках заряджену автоматичну зброю АК-74 з № « НОМЕР_1 », здійснив декілька пострілів у бік ОСОБА_10 , внаслідок чого спричинив вогнепальне поранення лівої гомілки, скрізне поранення правого плеча та поранення голови, від якого ОСОБА_10 помер на місці.
Отже, ОСОБА_8 на грунті раптово виниклих неприязних відносин умисно здійснив постріли з автоматичної зброї АК-74, яка згідно висновку експерта Сумського НДЕКЦ при МВС України №СЕ-19/119-22/3845БЛ від 08.06.2022 є бойовою нарізною вогнепальною стрілецькою зброєю калібру 5.45 мм автоматом АК-74 № НОМЕР_2 , 1988 року виготовлення, який придатний до стрільби та виготовлений промисловим способом, в область голови, тобто в місце розташування життєво - важливих органів людини, з метою позбавлення життя ОСОБА_10 , усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння - посягання на життя іншої людини, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілого та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом, направленим на вбивство.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , які свою спільну апеляційну скаргу з доповненнями підтримали, просили вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким дії ОСОБА_8 просили кваліфікувати за ст. 116 КК України з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі та з подальшим звільненням від його відбування з випробуванням, думку прокурора ОСОБА_6 , яка проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого і захисника заперечила, просила вирок суду першої інстанції залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги і доданих до неї доповнень та задовольнивши клопотання апелянтів в частині дослідження висновку судово-психіатричної експертизи № 234 (а.с. 165 т.1) і характеризуючих особу обвинуваченого даних (а.с 46-57 т.2), колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.
Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, з урахуванням заявлених апелянтом доводів, колегія суддів вважає, що вказані вимоги закону суд першої інстанції виконав, оскільки правильно встановив в діях обвинуваченого ОСОБА_8 склад злочину з правовою кваліфікацією - ч.1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Такого висновку суд дійшов на підставі пояснень обвинуваченого, свідків та наданих стороною обвинувачення письмових доказів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що будучи допитаним в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 свою вину визнав повністю та пояснював, що 14.03.2022 до 19:00 був на посту на території Кириківської громади. В цей день ворогом вівся мінометний обстріл, були активні бойові дії. Приїхав додому на АДРЕСА_1 , повечеряв. Мешканці ховалися у сховище, він пішов з ними, відвів жінок, потім пішов додому. До цього ОСОБА_10 відробляв громадські роботи - рив окопи. ОСОБА_17 повідомила, що в будинку хтось бігає, метушня. До ОСОБА_10 постійно ходили якісь люди, носили викрадені речі, він попереджав раніше про недопустимість таких випадків. По коридору почув сильний шум, у квартиру ОСОБА_10 двері були привідкриті, було ввімкнене світло. Він пішов зі зброєю, бо не має права залишити автомат. Зайшов з коридору у квартиру, клацнув запобіжник, почав робити зауваження, що діє комендантська година. У квартирі, крім ОСОБА_10 , були ОСОБА_16 та ОСОБА_18 . Спочатку вистрелив вверх, потім під ноги ОСОБА_10 . Вдарив ОСОБА_15 прикладом, а ОСОБА_16 - кулаком. На його зауваження ОСОБА_10 замахнувся і погрожував, сказав, що все здасть «москалям». Поведінка ОСОБА_10 його збентежила, він перебував в емоційному стані (розлючений). Йому здалось, що у ОСОБА_10 щось схоже на ніж. Між ними почалась боротьба. Квартира була захламленою, було тісно. Він тримав автомат в руках, ОСОБА_10 хапався за автомат і при падінні ОСОБА_10 його палець натиснув на курок. Зрозумів, що вбив ОСОБА_10 . Вранці о 6 годині поїхав до штабу, повідомив командира та працівників поліції, здав зброю. У вчиненому розкаювався та вибачався.
Потерпіла ОСОБА_19 надала до суду першої інстанції письмову заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не мала, щодо призначення покарання покладалася на розсуд суду.
Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_20 пояснювала, що в березні 2022 року десь о 22:00 у квартирі ОСОБА_10 почули шум, вона була вдома з донькою, яка повідомила їй, що начебто ОСОБА_21 кричить. Двері до квартири ОСОБА_10 були відчинені, ОСОБА_8 когось виганяв з квартири, вибігли чоловік та жінка (вони майже кожного дня бували у ОСОБА_10 ). Вона побачила ОСОБА_8 . Що відбувалось у квартирі ОСОБА_10 вона не знає. Вона чула ніби постріли були зі зброї. У ОСОБА_8 на плечі була рушниця (точно не може сказати, на зброї не розуміється). Про смерть ОСОБА_10 дізналась від працівників поліції. З ОСОБА_10 вони сварились, до нього ходили різні люди, квартира була захламленою, він не дотримувався світломаскування. Цього дня також у квартирі ОСОБА_10 було шумно, пиячили.
Свідок ОСОБА_22 в суді першої інстанції пояснювала, що у березні 2022 року після 22-23 години (під час комендантської години) вона почула шум у коридорі свого двоповерхового будинку, до ОСОБА_10 прийшли якісь люди. У нього однокімнатна квартира, кому належить квартира вона не знає. Підійшла до дверей і побачила, що по коридору рухались люди. З квартири вона не виходила (побоялася). Почула крик і знайомий голос, відчинила двері, побачила чоловіка, який вибіг з квартири ОСОБА_10 і побіг на перший поверх. Вона повернулась до своєї квартири, у вікно побачила цього чоловіка, він сидів в парку навпроти і курив. Шум у коридорі продовжувався. Між жінкою та ОСОБА_8 відбувалася словесна сварка. Жінка спіткнулася, коли спускалась на перший поверх. Вона знову повернулась до квартири і помітила, що ця жінка підійшла до чоловіка, що курив в парку, і вони разом пішли. Коли закривала двері у свою квартиру, то чула сварку між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , була нецензурна лайка. ОСОБА_8 просив вимкнути світло, але ОСОБА_10 не реагував. Потім вона почула глухий звук, подумала, що впала там куча речей. Постояла у себе у квартирі, двері були відчинені, потім пішли у квартиру. ОСОБА_8 бачив коли вони з матір'ю стояли у загальному коридорі, він стояв ближче до квартири ОСОБА_10 . Вона чула також як ОСОБА_8. кричав «Пусти ствол». ОСОБА_10 в будинку ні з ким не спілкувався, вживав алкогольні напої, до нього зносили всілякі речі, застосовував до неї фізичну силу. Вранці дізналася від сусідів про смерть ОСОБА_10 та бачила як виносили його тіло.
Свідок ОСОБА_16 в суді першої інстанції пояснювала, що вона давно знайома з ОСОБА_15 та із ОСОБА_10 , вони і раніше приходили до ОСОБА_10 , спілкувалися. 14.03.2022 десь о 22:00 вона з ОСОБА_15 прийшли до ОСОБА_10 додому, щоб забрати мазь, яку замовила дружина ОСОБА_15 . ОСОБА_23 та якій зателефонував ОСОБА_10 . Вони знали, що діє комендантська година. Прийшли до квартири ОСОБА_10 , стояли та розмовляли, вона стояла ближче до кімнати залу, а ОСОБА_15 в коридорі ближче до виходу і рядом ОСОБА_10 Почули різкий стук у двері з нецензурною лайкою, ОСОБА_8 гучно ногою відчинив двері, зайшов, почав кричати на ОСОБА_10 «Що ти твориш?». ОСОБА_10 зробив ОСОБА_8 зауваження, а він направив на нього автомат. ОСОБА_10 підняв руки. У коридорі стояла сусідка і казала «Правильно, ОСОБА_8, постріляй їх всіх». Вона злякалась, заховалась за дверима кімнати залу. Почула постріли, їх було два, з різницею хвилини у дві. ОСОБА_15 також чув постріли. ОСОБА_15 вискочив з квартири перший. Вона хотіла із-за дверей вискочити також і в цей час отримала удар в правий бік голови, була кров, розсічене вухо, скоріше за все ОСОБА_8 вдарив її автоматом. Вона побігла на вулицю до ОСОБА_15 , в нього була кров на голові. Пострілів більше не чула. У квартирі ОСОБА_10 вони були хвилин десять. Вони разом пішли до ОСОБА_24 , а ОСОБА_10 залишився у квартирі. Вранці наступного дня від поліції дізналася, що ОСОБА_10 застрелив ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_15 в суді першої інстанції пояснював, що близько 23 години (день не пам'ятає) зателефонував ОСОБА_10 , щоб він прийшов забрав мазь, він прийшов до ОСОБА_10 разом з ОСОБА_16 Хтось йшов по сходах, різко ногою відчинив двері, зайшов ОСОБА_8 , висловлювався брутальною лайкою, направив автомат на ОСОБА_10 , потім зробив постріл вгору. Він стояв зліва біля стіни до виходу, підняв руки. ОСОБА_10 стояв зліва від нього і також підняв руки. ОСОБА_16 знаходилась за дверима ванної кімнати всередині. ОСОБА_8 сказав вийти. Коли він виходив, ОСОБА_8 вдарив його прикладом по голові. Далі він нічого не бачив. Пострілів два було точно, можливо три. В коридорі стояли дві жінки - сусідки ОСОБА_10 , а ОСОБА_16 вийшла з квартири хвилин через 3-4 з розбитим вухом, сказала, що ОСОБА_8 вдарив її прикладом. До медзакладу не звертався. Наступного дня приїхали працівники поліції, їх допитували, він дізнався, що ОСОБА_10 помер. З ним проводили слідчий експеримент.
Також судом першої інстанції, в підтвердження пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення, досліджено та враховано і ряд наданих прокурором письмових доказів, з яких висновок судово-психіатричного експерта № 234 від 08.08.2022 також за клопотанням апелянтів став предметом повторного дослідження в суді апеляційної інстанції, а саме:
- витяг з ЄРДР від 15.03.2022 за № 42022202520000070, з якого встановлено, що 24.03.2022 близько 23 години представник територіальної оборони Кириківської селищної ради ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання обов'язків щодо охорони громадського порядку на території смт. Кириківка внаслідок перевищення меж необхідної оборони здійснив вбивство з автомата АК НОМЕР_2 мешканця АДРЕСА_5 ОСОБА_10 , 1966 р.н. (а.с. 38 т. 1);
- рапорт начальника СРПП ВПД № 1 (с. Велика Писарівка) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_25 та фототаблицю до нього, з якого встановлено, що 15.03.2022 близько 07:00 він прибув до поліцейської станції в смт. Кириківка для проходження інструктажу та заступання на службу на території Кириківської селищної ради, куди також прибули члени добровольчого формування, в тому числі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив йому, що 14.03.2022 близько 22:00 прийшов до місця проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - до квартири АДРЕСА_4 , для проведення бесіди з останнім щодо дотримання тиші та комендантського часу, під час якої виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_8 здійснив вбивство ОСОБА_10 з автоматичної зброї, яка була йому ввірена; він прибув до місця проживання ОСОБА_10 - до квартири АДРЕСА_4 , де в кімнаті зали поряд з диваном на купі речей виявив труп останнього; під час поверхневого огляду трупа на голові є сліди бурого кольору, схожі на кров, на нижній лівій кінцівці рана зі слідами бурого кольору, схожими на кров (а.с. 44-53 т. 1);
- висновок експерта № 106, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_10 стала відкрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалася переломом кісток склепіння черепа, дифузним крововиливом під м'яку мозкову оболонку, які привели до набряку-стиснення головного мозку; при експертизі виявлені тілесні ушкодження: рана правої скроневої ділянки, садна в ділянці лобного бугра, лівої носо-губної складки, синець лівого ока, крововиливи в м'які тканини голови, дефект скроневої кістки, дифузний крововилив у м'яку мозкову оболонку; закритий багатоуламковий перелом лівого колінного суглобу; рана правого плеча, саден лівого передпліччя, лівої гомілки; дані тілесні ушкодження утворились від дії осколків, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень; ушкодження коліна мають ознаки середньої тяжкості, інші ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень і не знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю. Смерть наступила більше ніж за 24 години до моменту дослідження трупа. У крові трупа знайдено етиловий спирт в концентрації в крові 0,41 проміле алкоголю (могла при житті відповідати незначному впливу алкоголю) (а.с. 55-56 т. 1);
- висновок експерта № 106-Д, з якого встановлено, що на клапті шкіри с правої скроневої ділянки від трупа ОСОБА_10 , 1966 р.н., виявлена рвано-забита рана, яка утворилась внаслідок дії тупого знаряддя, конструктивні особливості якого не відобразилися, не виключена можливість утворення рани внаслідок забійно-ковзної дії тупого прдмета з обмеженою контактуючої поверхнею зліва направо та дещо зверху вниз; на клапті шкіри виявлені поодинокі накладення металу, не виключена можливість утворення рани внаслідок вибуху від дії частини вибухового пристрою або вторинного снаряду, відстань вибуху неблизька, за межами дії продуктів вибуху; визначити з якої зброї були зроблені постріли та послідовність нанесення тілесних ушкоджень не представляється можливим; взаємне розташування та положення потерпілого та нападаючої сторони в момент завдання тілесного ушкодження могло будь-яким; після отримання тілесних ушкоджень голови малоймовірно потерпілий міг робити будь-які самостійні цілеспрямовані дії через обширність ушкоджень головного мозку (а.с. 59-61 т. 1);
- протокол огляду місця події від 19.05.2022 та фототаблиця до нього (квартира АДРЕСА_4 ), з якого встановлено, що в кінці коридору на висоті 174 см від полу знаходяться сліди, схожі на сліди від куль (в штукатурці), під даними слідами на підлозі є металевий фрагмент, схожий на задню частину кулі калібру 5,45 мм; поряд з вхідними дверима до квартири на підлозі виявлено три гільзи калібру 5,45 мм, схожі на гільзи до автомату Калашникова , на них позначення «НОМЕР_4» (а.с. 63-74 т. 1);
- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речового доказу від 19.05.2022: металевий фрагмент, схожий на задню частину кулі від автоматичної зброї калібру 5,45 мм, три стріляних гільзи калібру 5,45 мм з маркуванням на них «НОМЕР_4» (а.с. 75 т. 1);
- протокол огляду місця події від 26.04.2022 та фототаблиця до нього (приміщення поліцейської станції в АДРЕСА_6 ), з якого встановлено, що в ході огляду член територіальної оборони Кириківської ОТГ ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видав предмет, схожий на автоматичну вогнепальну зброю АК 74 з маркуванням на ньому «НОМЕР_1», який він отримав від початку воєнних дій, з магазином з тридцятьма набоями калібру 5,45 м: на 21 набою маркування «НОМЕР_4», на 3 набоях з нашаруванням зеленого кольору на кулях маркування «НОМЕР_5», на 2 набоях з нашаруванням зеленого кольору на кулях маркування «НОМЕР_6», на 3 набоях маркування «НОМЕР_7», на 1 набої маркування «НОМЕР_8» (а.с. 77-83 т. 1);
- постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речового доказу від 26.04.2022: предмет, схожий на автоматичну зброю АК 74 з маркуванням «НОМЕР_1», 21 набій калібру 5,45 мм з маркуванням «НОМЕР_4», 3 набоя калібру 5,45 мм з маркуванням «НОМЕР_5», 2 набоя калібру 5,45 мм з маркуванням «НОМЕР_6», 3 набоя калібру 5,45 мм з маркуванням «НОМЕР_7», 1 набій калібру 5,45 мм з маркуванням «НОМЕР_8» (а.с. 85);
- висновок експерта № СЕ-19/119-22/3845-БЛ від 08.06.2022, з якого встановлено, що автомат, вилучений 26.04.2022 під час огляду місця події в приміщенні поліцейської станції в АДРЕСА_6 , у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бойовою нарізною вогнепальною стрілецькою зброєю (а.с. 89-95 т. 1);
- висновок експерта № СЕ-19/119-22/3371-БЛ від 04.05.2022, з якого встановлено, що 30 патронів, вилучених в ході огляду місця події в приміщенні поліцейської станції в АДРЕСА_6 , є бойовими припасами; надані 5,45 мм проміжні патрони до нарізної вогнепальної зброї - автоматів Калашникова (АК-74, АКС-74, АКС-74У та інших) калібру 5,45х39 мм до стрільби придатні (а.с. 99-102 т. 1);
- висновок експерта № СЕ-19/119-22/4658-БЛ від 07.10.2022, з якого встановлено, що три гільзи, вилучені 19.05.2022 в АДРЕСА_5 , є частинами бойових припасів до нарізної вогнепальної стрілецької зброї - 5,45 мм актоматів Калашникова (АК-74, АКС-74, АКС-74У), 5,45 мм ручних кулеметів Калашникова (РПК-74, РПКС-74) та іншої зброї калібру 5,45х39 мм; на поверхнях гільз наявні сліди від зброї, придатні для ідентифікації за ними конкретного екземпляру, в якому стріляні гільзи; надані гільзи стріляні в 5,45 мм автоматі АК-74; представлені на дослідження гільзи стріляні в наданому разом з ними 5,45 мм автоматі АК-74 № НОМЕР_2 , 1988 року виготовлення (а.с. 105-114 т. 1);
- висновок експерта № СЕ-19/119-22/4657-БЛ від 12.10.2022, з якого встановлено, що фрагмент кулі, вилучений 19.05.2022 в АДРЕСА_5 , є частиною кулі, яка являється частиною бойового припасу - 5,45 мм проміжного патрона; даний фрагмент вироблений промисловим способом; вистріляний з 5,45 мм автомату АК-74; на поверхнях наданого на дослідження фрагменту кулі наявні сліди, придатні для ідентифікації за ними конкретного екземпляру зброї, з якої він вистріляний; фрагмент кулі, вилучений 19.05.2022 в АДРЕСА_5 , вистріляний з автомату АК-74 № НОМЕР_2 , 1988 року виготовлення (а.с. 117-122 т. 1);
- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речового доказу від 04.05.2022: 23 патрони, 7 гільз, які згідно висновку експерта № СЕ-19/119-22/2271-БЛ від 04.05.2022 є бойовими припасами; надані 5,45 мм проміжні патрони до нарізної вогнепальної зброї - автоматів Калашникова (АК-74, АКС-74, АКС-74У та інших) калібру 5,45х39 мм до стрільби придатні (а.с. 123 т. 1);
- квитанція № 001618 від 30.06.2022 ст. слідчого СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_27 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 42022202520000070, а саме: 23 патронів 5,45 мм, 7 гільз 5,45 мм (а.с. 124 т. 1);
- протокол огляду місця події від 30.06.2022 (території поряд з приміщенням ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_7 ), з якого встановлено, що проведений огляд речей ОСОБА_10 : чоловіча трикотажна кофта на блискавці, забруднена, чорного кольору, з рукавами сірого кольору з білими рисками вздовж на рукавах з биркою на вороті, на якій напис «DUNNES STORES MEDIUM", на задній частині кофти в області правої лопатки наявна дірка з нерівними краями розміром 2х4 см; чоловіча флісова кофта на блискавці, забруднена, чорного кольору, з биркою на вороті з написом на ній «ATLAS"; чоловіча трикотажна кофта на блискавці, забруднена, чорного кольору, спереду на грудях та плечах мається вставка балонової тканини, з биркою на вороті з написом на ній «KUA FU», на задній частині кофти в області правої лопатки наявна дірка з нерівними краями; чоловічі спортивні штани синього кольору з лампасами червоного кольору, в області проміжностей є просякнутості речовиною, схожою на кров, ліва холоша до низу просякнута речовиною схожою на кров, в області коліна дві дірки з нерівними краями; чоловіча футболка типу «ПОЛО» з биркою на вороті з написом на ній «M&S COLLEKTION", ззаду внизу футболка має сухі сліди просякнутості речовиною темного кольору, схожою на кров з аналогічними слідами під правою пахвою, в ділянці правої пахви ззаду мається дірка з нерівними краями розміром близько 2х3 см; чоловіча сорочка з довгими рукавами, чорного кольору, з биркою на вороті з написом «VINCENZO», ззаду під правою пахвою мається дірка з нерівними рваними краями розміром близько 5х5 см, ззаду внизу сорочки мається нашарування речовини темного кольору, схожої на кров, в сухому стані; чоловічі шорти, чорного кольору, просякнуті речовиною темного кольору, в сухому стані; дві пари шкарпеток чорного кольору, забруднені; вказані речі упаковані до окремих картонних коробок, на бирки нанесені роз'яснювальні написи та підписи понятих (а.с. 125-126 т. 1);
- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 30.06.2022 та квитанція про отримання їх на зберігання спеціаліста-криміналіста СКЗ СВ Охтирського РВП: чоловіча трикотажна кофта на блискавці, забруднена, чорного кольору, з рукавами сірого кольору з білими рисками вздовж на рукавах з биркою на вороті, на якій напис «DUNNES STORES MEDIUM", на задній частині кофти в області правої лопатки наявна дірка з нерівними краями розміром 2х4 см; чоловіча флісова кофта на блискавці, забруднена, чорного кольору, з биркою на вороті з написом на ній «ATLAS», на задній частині кофти дірка з нерівними краями розміром близько 2х4 см; чоловіча трикотажна кофта на блискавці, забруднена, чорного кольору, спереду на грудях та плечах мається вставка балонової тканини, з биркою на вороті з написом на ній «KUA FU», на задній частині кофти в області правої лопатки наявна дірка з нерівними краями розміром близько 2х4 см; чоловічі спортивні штани синього кольору з лампасами червоного кольору, без написів, в області проміжності та ззаду просякнуті речовиною темного кольору, схожою на кров, в сухому стані, ліва холоша зверху до низу має аналогічні сліди просякнутості, в області коліна маються дві дірки з нерівними краями розмірами близько по 2х3 см, на правій холоші маються сухі сліди просякнутості речовиною, схожою на кров; чоловіча футболка типу «ПОЛО» з биркою на вороті з написом на ній «M&S COLLEKTION", ззаду внизу футболка має сухі сліди просякнутості речовиною темного кольору, схожою на кров, з аналогічними слідами під правою пахвою, в ділянці правої пахви ззаду мається дірка з нерівними краями розміром близько 2х3 см; чоловіча сорочка з довгими рукавами, забруднена, чорного кольору, з биркою на вороті з написом на ній «VINCENZO», ззаду під правою пахвою мається дірка з нерівними рваними краями розміром близько 5х5 см, ззаду внизу сорочки мається нашарування речовини темного кольору, схожої на кров, в сухому стані; чоловічі шорти, забруднені, чорного кольору, з биркою, на якій написи не проглядаються, просякнуті речовиною темного кольору, схожою на кров, в сухому стані; дві пари чорних шкарпеток без написів, забруднені (а.с. 127-128, 129 т. 1);
- висновок експерта № 267 та фото таблиця до нього, з якого встановлено, що на задній лівій половинці штанів, які належать ОСОБА_10 , 1966 р.н., виявлено три розриви та пошкодження, яке утворилось від дії високої температури; на спинці кофти виявлений розрив, розриви утворились від дії тупого предмету (або його частин) з обмеженою контактуючою поверхнею (а.с. 133-138 т. 1);
- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 19.09.2022 та квитанція про отримання їх на зберігання спеціаліста-криміналіста СКЗ СВ Охтирського РВП: чоловіча флісова кофта на блискавці, забруднена, чорного кольору, з биркою на вороті з написом на ній «ATLAS», на задній частині кофти в області правої лопатки наявна дірка з нерівними краями розміром близько 2х4 см; чоловічі спортивні штани синього кольору з лампасами червоного кольору, без написів, в області проміжності та ззаду просякнуті речовиною темного кольору, схожою на кров, в сухому стані, ліва холоша зверху до низу має аналогічні сліди просякнутості, в області коліна маються дві дірки з нерівними краями розмірами близько по 2х3 см, на правій холоші також маються сухі сліди просякнутості речовиною, схожою на кров (а.с. 139, 140 т. 1);
- протокол проведення слідчого експерименту від 30.06.2022, а також оптичний диск з його відеозаписом, проведеного з метою уточнення та перевірки показів свідка ОСОБА_28 в АДРЕСА_5 за участю свідка ОСОБА_28 , спеціаліста ОСОБА_29 , у присутності понятих ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , із застосуванням відеокамери, де свідок ОСОБА_28 розказала та показала на місці, як відбувались події у квартирі ОСОБА_10 14.03.2022, свідком яких вона стала (а.с. 141-142, 143 т. 1);
- протокол проведення слідчого експерименту від 30.06.2022, а також оптичний диск з його відеозаписом, проведеного в АДРЕСА_5 з метою уточнення та перевірки показів свідка ОСОБА_20 за участю свідка ОСОБА_20 , спеціаліста ОСОБА_29 , у присутності понятих ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , із застосуванням відеокамери, де свідок ОСОБА_20 розказала та показала на місці, як 14.03.2022 ОСОБА_8 прийшов до квартири ОСОБА_11 , сварились, ОСОБА_8 здійснював постріли (а.с. 144-145, 146 т. 1);
- протокол проведення слідчого експерименту від 30.06.2022, а також оптичний диск з його відеозаписом, проведений в АДРЕСА_5 з метою уточнення та перевірки показів свідка ОСОБА_16 за участю свідка ОСОБА_16 , спеціаліста ОСОБА_29 , у присутності понятих ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , із застосуванням відеокамери, де свідок ОСОБА_16 розказала та показала на місці, як відбувались події у квартирі ОСОБА_10 14.03.2022, коли до неї прийшов ОСОБА_8 з автоматом (а.с. 147-148, 149 т. 1);
- протокол проведення слідчого експерименту від 15.07.2022, а також оптичний диск з його відеозаписом, проведеного в АДРЕСА_5 за участю свідка ОСОБА_15 , спеціаліста ОСОБА_29 , у присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_32 , із застосуванням відеокамери, де свідок ОСОБА_15 розказав та показав на місці, як відбувались події у квартирі ОСОБА_10 14.03.2022, коли до неї прийшов ОСОБА_8 з автоматом (а.с. 150-151, 152 т. 1);
- протокол проведення слідчого експерименту від 15.07.2022, а також оптичний диск з його відеозаписом, проведений в АДРЕСА_5 з метою перевірки та уточнення показів підозрюваного за участю підозрюваного ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_33 , спеціаліста ОСОБА_29 , судово-медичного експерта Охтирського РВ СОБ СМЕ ОСОБА_34 , у присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_35 , з використанням відеокамери, де ОСОБА_8 розказав та показав на місці, як 14.03.2022 прийшов до квартири ОСОБА_10 , вказав людей, які там перебували, продемонстрував яким чином зняв запобіжник зі зброї, як поклав патрон до патронника, вчинив вказану дію повторно, як виникла сварка та боротьба між ним та ОСОБА_10 , як здійснював постріли (а.с. 153-154, 155 т. 1);
- картка на ім'я солдата ОСОБА_8 на право носіння зброї та боєприпасів на період виконання бойових завдань за призначенням № НОМЕР_9: система зброї - АК, номер - НОМЕР_2 , кількість боєприпасів - 90 (а.с. 160 т. 1);
- висновок судово-психіатричного експерта № 234 від 08.08.2022, з якого встановлено, що ОСОБА_8 в момент вчинення кримінального правопорушення перебував в стані вираженого емоційного напруження, який суттєво вплинув на його свідомість і поведінку, та обмежив здатність до усвідомлення значення своїх дій, їх контролю і регуляції (а.с. 165-171 т. 1);
- квитанція про отримання на зберігання речових доказів № 001674, вилучених 22.10.2022 стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 42022202520000070, з якої встановлено, що Охтирським РВП ГУНП в Сумській області отримані речові докази: АК-74 (№ НОМЕР_1), магазин до АК; 3 гільзи 5,45 мм; куля 5,45 мм (а.с. 10 т. 2).
Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши письмові докази, суд першої інстанції за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття даного процесуального рішення в даній конкретній ситуації дійшов висновку, з яким за встановлених обставин погоджується і колегія суддів, що стороною обвинувачення вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину доведена, а його дії правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 1 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Водночас, як слідує з вимог апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 просили вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 30.05.2023 скасувати та ухвалити новий вирок з підстав того, що дії обвинуваченого, на їх переконання, не правильно кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 115 КК України та їх слід перекваліфікувати на ст. 116 КК України.
При цьому, аналізуючи доводи скарги апелянтів колегія суддів звертає увагу на те, що правильність викладених судом у вироку пояснень обвинуваченого та свідків, а також належність і допустимість досліджених і врахованих судом першої інстанції при ухваленні відносно ОСОБА_8 обвинувального вироку доказів обвинуваченим і захисником під сумнів не ставиться. Однак, апелянти вважали, що суд допустив упереджену оцінку доказів, вдався до їх не повного з'ясування, невмотивованого відхилення вимог щодо дослідження певних доказів та їх витребування, вдався до припущень та ігнорування норм процесуального права щодо тлумачення всіх сумнівів виключно на користь обвинуваченої особи.
Також, апелянти наголошували на тому, що:
1) суд не правильно встановив кількість здійснених обвинуваченим ОСОБА_8 з автомата пострілів - 7, тоді як це суперечить протоколу огляду місця події від 19.05.2022 та протоколу слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_8 від 15.07.2022;
2) суд не встановив походження 7 гільз калібру 5,45 мм, черговість пострілів, спосіб скоєння злочину, наслідки кримінального правопорушення з посиланням на висновки судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 ;
3) обвинувачення не містить відомостей про причину смерті ОСОБА_11 ;
4) в кримінальному провадженні не проведено судово-медичні експертизи по механізму утворення тілесних ушкоджень потерпілого, медико-криміналістичної і балістичної експертизи по механізму пострілів, судово- медичної експертизи по наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 , який отримав подряпини на руці від боротьби з ОСОБА_10 від автомату АК-74;
5) суд врахував висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 106 від 05.05.2022, однак цей висновок підтверджує лише факт наявності тілесних ушкоджень трупа ОСОБА_10 , а не скоєння ОСОБА_8 умисного вбивства і не може сам собою бути доказом винуватості обвинуваченого в його заподіянні;
6) суд не правильно вказав форму вини ОСОБА_8 щодо кримінального правопорушення, а відсутність в обвинувальному акті повної та докладної інформації щодо висунутого обвинувачення є порушенням права на підготовку до захисту;
7) суд не вказав мотив і мету скоєного обвинуваченим умисного вбивства та його емоційний стан;
8) суд не правильно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України. Апелянти наголошували, що ОСОБА_8 14.03.2022 виконував обов'язки з охорони громадського порядку з автоматичною зброєю. 14.03.2023 був мінометний обстріл ворожих сил РФ по смт. Кириківка Охтирського району. Після евакуації односельчан ОСОБА_8 повернувся додому, почув галас, зайшов до сусідньої квартири, власнику ОСОБА_36 зробив зауваження щодо дотримання режиму тиші та світломаскування на що той відповів відмовою. В ОСОБА_8 внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого, який погрожував здати військовим РФ для знищення позиції бійців ЗСУ та добровольчого формування, раптово виник конфлік. ОСОБА_8 , перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання з 24.02.2022, від початку військової агресії з боку збройних сил РФ та тяжкої образи з боку потерпілого у виді реальних погроз заподіяти йому психологічне і фізичне насильство шляхом передачі його окупаційним військам РФ, що обмежило здатність до усвідомлення значення своїх дій та їх контролю, умисно здійснив постріл у підлогу, у стіну з автоматичної зброї АК-74 та під час фізичного опору, боротьби з ОСОБА_10 ще два постріли в останнього, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження. На переконання апелянтів суд маючи висновок судово-психіатричної експертизи № 234 від 08.08.2022 не перевірив причину, що призвела до скоєння умисного вбивства, вчиненого ОСОБА_8 у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого, що особливо принижує гідність чи ганьбить честь винного або близьких йому осіб.
Аналізуючи викладене в сукупності з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи слідує, що допит обвинуваченого, свідків і дослідження письмових доказів відбувалось за участі обвинуваченого і захисника, які не обмежувались судом ні в часі, ні в можливостях ставити питання, заявляти клопотання, висловлювати заперечення, надавати пояснення тощо. Стверджуючи про упередженість суду в розгляді справи, апелянти не конкретизують в чому саме суд допустив таку неупередженість. Більше того, матеріали провадження не містять відомотей про те, що з цих підстав судді учасниками цієї справи заявлявся відвід. Не встановлено колегією суддів і ігнорування судом першої інстанції норм процесуального права, як про те стверджували обвинувачений і захисник.
Конституційний Суд України зауважував, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Водночас слід зауважити на тому, що таке тлумачення відбувається виключно лише у разі наявності в суду сумнівів щодо невинуватості обвинуваченого, що викликано недостатністю зібраних стороною обвинувачення доказів чи у разі визнання їх недопустимими чи неналежними, а бо ж у разі встановлення судом відсутності в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину.
Щодо кількості здійснених обвинуваченим ОСОБА_8 пострілів, то з обвинувального акту слідує, що ОСОБА_8 : «спрямував ствол автоматичної зброї АК-74 з № НОМЕР_1 в сторонукімнати кухні та здійснив три постріли у стіну з метою залякування і один у підлогу». Крім цього, ОСОБА_8 тримаючи у руках заряджену автоматичну зброю здійснив декілька пострілів у бік ОСОБА_11 внаслідок чого спричинив вогнепальне поранення лівої гомілки, скрізне поранення правого плеча та поранення голови. Аналогічне встановлено і судом першої інстанції, що слідує зі змісту вироку. В апеляційній скарзі обвинувачений і захисник наголошували, що кількість пострілів встановлена судом не узгоджується з даними протоколу огляду місця події від 19.05.2022 та протоколу слідчого есперименту з підозрюваним ОСОБА_8 від 15.07.2022.
До вказаного колегія суддів відноситься критично, оскільки апелянти не конкретизують які саме розбіжності, на їх переконання, містяться в протоколі огляду місця події від 19.05.2022 та в протоколі слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_8 від 15.07.2022 та як кількість пострілів впливає на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 115 КК України.
З матеріалів справи, а саме з її фактичних обставин слідує, що «… ОСОБА_8 , тримаючи у руках заряджену автоматичну зброю АК-74 з № « НОМЕР_1 », здійснив декілька пострілів у бік ОСОБА_10 , внаслідок чого спричинив вогнепальне поранення лівої гомілки, скрізне поранення правого плеча та поранення голови, від якого ОСОБА_10 помер на місці».
Будучи допитаним судом першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 факт здійснення ним пострілів не заперечував, а з висновків експертів № 106 і № 106-Д судом встановлено причину смерті потерпілого ОСОБА_10 та механізм утверення в останнього тілесних ушкоджень. Також з висновку експерта № СЕ-19/119-22/4657-БЛ від 12.10.2022 судом встановлено, що фрагмент кулі, вилученої по місцю події, є частиною кулі, яка являється частиною бойового припасу - 5,45 мм проміжного патрона, встановлено яким способом даний фрагмент був вироблений та з якої зброї вистріляний - автомату АК-74 № НОМЕР_2 , 1988 року виготовлення. Згідно врахованої судом першої інстанції як доказ вини обвинуваченого картки на ім'я солдата ОСОБА_8 йому було надано право на носіння зброї та боєприпасів на період виконання бойових завдань за призначенням № НОМЕР_9: система зброї - АК, номер - НОМЕР_2 , кількість боєприпасів - 90 (а.с. 160 т.1).
Щодо доводів апелянтів про не встановлення судом походження гільз калібру 5,45 мм, то такі твердження не відповідають матеріалам справи, оскільки спростовуються висновком експерта № СЕ-19/119-22/4658-БЛ від 07.10.2022 (а.с. 105-114 т.1).
Також попри доводи апелянтів, як досудове розслідування, так і суд встановили і черговість пострілів здійснених обвинуваченим: перші три - в стіну, четвертий в підлогу та ще декілька пострілів у бік ОСОБА_10 , що слідує з мотивувальної частини оскаржуваного вироку. Встановлено і спосіб вчинення ОСОБА_8 злочину - постріли з автоматичної зброї АК-74 в область голови потерпілого ОСОБА_10 наслідком чого стала смерть останнього, причину якої, попри твердження апелянтів, встановлено висновоком експерта № 106 (а.с. 55-56 т.1).
Щодо тверджень апелянтів про відсутність судово-медичних експертиз по встановленню механізму утворення тілесних ушкоджень потерпілого, то до них, з урахуванням висновків експертів № 106 та № 106-Д, колегія суддів відноситься критично.
Щодо медико-криміналістичної і балістичної експертизи по встановленню механізму пострілів, про які також наголошували апелянти, то тут колегія суддів зауважує, що судова балістична експертиза покликана для встановлення справності зброї, визначення типу, моделі і калібру зброї, напрямку пострілу, дистанції та інших обставин, що мають значення для розкриття злочинів, скоєних з використанням вогнепальної та іншої зброї.
З матеріалів справи слідує, що органами досудового розслідування в кримінальному провадженні було призначено проведення чотирьох балістичних експертиз (а.с. 89-95, 99-102, 105-114, 117-122 т.1) в ході яких встановлено те, що автомат вилучений 26.04.2022 в ході огляду місця події у ОСОБА_8 є бойовою нарізною вогнепальною стрілецькою зброєю, вилучені патрони є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - автоматів Калашникова (АК-74, АКС-74, АКС-74У та інших) і вони придатні до стрільби. Вилучені з місця події гільзи є частинами бойових припасів до вказаної вище нарізної вогнепальної стрілецької зброї. Встановлено що надані гільзи стріляні в 5,45 мм автоматі АК-74 № НОМЕР_2 , 1988 року виготовлення. Також встановлено і те, що фрагмент кулі вилучений з місця події є частиною кулі, яка являється частиною бойового припасу - 5,45 мм проміжного патрона та фрагмент кулі вистріляний саме з автомата АК-74 № НОМЕР_2 , 1988 року виготовлення. Також колегія суддів звертає увагу на висновок експерта № 106-Д, з якого між іншого слідує, що взаємне розташування та положення потерпілого та нападаючої сторони в момент заподіяння тілесного ушкодження могло бути будь-яким і після отримання тілесних ушкоджень голови малоймовірно потерпілий міг робити бідь-які самостійні цілеспрямовані дії через обширність ушкоджень головного мозку (а.с. 59-61 т.1). Фактичні обставини справи, в частині того, що в ході вчинення обвинуваченим злочину, крім нього та потерпілого, був ще хтось, ніким під сумнів не ставиться. Обвинувачений не заперечував, що постріли були і стверджував, що його дії були спровоковані поведінкою самого потерпілого. Тому, встановлення механізму пострілів, на переконання колегії суддів, на доведення вини обвинуваченого у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 115 КК України, за встановлених вище обставин, не впливає.
Також, колегія суддів не вбачає підстав стверджувати, що відсутність судово- медичної експертизи по встановленню наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 , який за словами апелянтів, отримав подряпини на руці від боротьби з ОСОБА_10 від автомату АК-74, може виключати з дій обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину.
Також апелянти стверджували, що суд врахував висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 106 від 05.05.2022, однак на їх думку, цей висновок підтверджує лише факт наявності тілесних ушкоджень трупа ОСОБА_10 , а не скоєння ОСОБА_8 умисного вбивства і не може сам собою бути доказом винуватості обвинуваченого в його заподіянні. До вказаного колегія суддів відноситься критично, оскільки вказаний висновок врахований судом як невідємний доказ по встановленню вини обвинуваченого, який не є самостійним та єдиним, а поєднується з іншими доказами в своїй сукупності.
Щодо тверджень апелянтів, про відсутність в обвинувальному акті повної та докладної інформації щодо висунутого обвинувачення, що на їх переконання, є порушенням права на підготовку до захисту, то їх колегі суддів вважає безпідстаними, оскільки невідповідностей обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України в ході підготовчого судового засідання у справі судом не встановлено.
Щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 , які на думку апелянтів, повинні бути кваліфіковані за ст. 116, а не за ч. 1 ст. 115 КК України, а також про те, що суд не правильно вказав форму вини обвинуваченого, мотив і мету скоєного ним умисного вбивства та що суду не врахував емоційний стан обвинуваченого, то тут колегія суддів зазначає наступне.
Так, ч. 1 ст. 115 КК України, за якою пред'явлено обвинувачення ОСОБА_8 , передбачає відповідальність за умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, тобто за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. З об'єктивної сторони даний злочин характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв'язком між указаним діянням та наслідком, а із суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.
Відповідальність за ст. 116 КК України передбачена за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, зумовленому жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого.
Суб'єктивна сторона складу даного злочину характеризується особливим емоційним станом субєкта - його сильним душевним хвилюванням, а умисел на позбавлення життя потерпілого виникає раптово і реалізується негайно.
Сильним душевним хвилюванням (фізіологічним афектом) є раптовий емоційний процес, викликаний поведінкою потерпілого, що протікає швидко і бурхливо, та певною мірою знижує здатність особи усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Таким, що виник раптово, визнається стан сильного душевного хвилювання, процес виникнення і протікання якого характеризується неочікуваністю, миттєвістю, бурхливістю, швидкоплинністю.
Тобто, психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину характеризують дві особливості: умисел завжди є таким, що раптово виник, і афектованим; емоційний стан винної особи характеризується сильним душевним хвилюванням, що певною мірою знижує її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.
З урахуванням викладеного, розмежування умисного вбивства від вбивства в стані сильного душевного хвилювання здійснюється як за об'єктивною так і суб'єктивною стороною цих злочинів. Зокрема, при кваліфікації злочину за ст.116 КК України суспільно небезпечне діяння особи спровоковане насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого.
Тяжка образа - умисне грубе приниження честі і гідності суб'єкта, яке може бути вчинене у будь-якій формі, у тому числі і словесно. Важливе значення для оцінки образи як такої, що є тяжкою, мають емоційні особливості суб'єкта та сприйняття ним факту образи.
Як слідує з матеріалів справи 14.03.2022 близько 23.00 год ОСОБА_8 після виконання обов'язків по охороні громадського порядку та здійснення пропускного режиму на блокпосту повернувся до свого місця проживання зі зброєю АК-74 з № НОМЕР_1 . ОСОБА_8 з сусідньої квартири ОСОБА_10 почув галас і вирішив провести профілактичну бесіду з ним щодо дотримання режиму тиші і світломаскування в період комендантської години. Далі, ОСОБА_8 привів зброю автомат АК-74 у бойове положення шляхом зняття зброї із запобіжника та досилання патрона до патронника і через нечачинені двері зайшов до квартири ОСОБА_10 . В ході словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_10 . обвинувачений ОСОБА_8 , з метою залякування, спрямував ствол автоматичної зброї в сторону кімнати кухні і здійснив 3 постріли в стіну і 1 в пілогу. Далі, ОСОБА_8 будучи розлюченим на дії ОСОБА_10 тримаючи в руках заряджену автоматичну зброю АК-74 здійснив декілька пострілів в бік ОСОБА_10 внаслідок чого спричинив останньому поранення лівої гомілки, скрізне поранення правого плеча та поранення голови від якого ОСОБА_10 помер на місці.
З дослідженого судом першої інстанції та, на задоволення клопотання апелянтів, повторно дослідженого колегію суддів апеляційного суду, висновку судово-психіатричного експерта № 234 (а.с. 165 т.1), встановлено, що на момент скоєння злочину ОСОБА_8 виявляв ознаки розладу адаптації з порушенням емоцій та поведінки, не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Також з цього ж висновку експерта на обгрунтування та пояснення даних про психічний стан особи та фактів, які встановлені і виявлені при дослідженні об'єктів експертизи слідує, що: «…14.03.2022 ОСОБА_8 переніс подію, яка виникла вперше в житті, носила виключно погрожуючий характер, являла собою стресову ситуацію для підекспертного, а саме, перебуваючи на посту у лавах добровольчого формування, потрапив під минометний вогонь під час військового нападу. Під час обстрілу, зі слів самого підекспертного, пережив емоції, «яких раніше ніколи не переживав» - «був страх смерті, тривога, всього трясло, від розірвання снарядів трохи приглушило...». Прийшовши додому, перебуваючи в укритті, продовжував відчувати тривогу, страх за життя, боявся, що снаряд може влучити в будівлю. Через свій стан, не зміг знаходитись з іншими людьми «вони все розпитували та розпитували про минометний обстріл, я хотів побути сам, не міг нікого бачити». Переживання страху за життя та тривога, з моменту їх виникнення, мали постійний характер, не редукувалися після того, як покинув пост, натомість підекспертний продовжував переживати вітальний страх за життя «...вдома не міг заснути, мене трясло, просто сидів і було тривожно».
На підставі вищенаведеного експерт дійшов висновку, що досліджуваний ОСОБА_37 станом на 14.03.2022, виявляв ознаки генерапізованої тривоги з вегетативними порушеннями, що виникли на психотравмуючі події. Клінічно дана симптоматика згідно МКХ-10, вкладається у діагноз Розлад адаптації з порушенням емоцій та поведінки F43.25. В подальшому, вже перебуваючи у зміненому емоційному стані, під час конфлікту
з сусідом здійснив постріл з автомату (стосовно скоєного надає пояснення, які суттєво не різняться від наданих у кримінальному провадженні). Таким чином, в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому правопорушення, експерт дійшов висновку, що підекспертний виявляв ознаки «Розладу адаптації з порушенням емоцій та поведінки», не міг повного мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
З доводів апеляційної скарги та доданих до неї доповнень слідує, що апелянти наголошували на негативній характеристиці потерпілого ОСОБА_10 (зловживав спиртним, вів аморальний спосіб життя, притягувся до адміністративної відповідальності, мав примусові приводи до поліції, відносно нього розслідувались кримінальні провадження за ч. 2 ст. 263 та за ч. 1 ст. 125 КК України, він висловлював підтримку рф, погрожував передати окупантам інформацію про бійців територіальної оборони селища). Крім цього, за словами апелянтів, ОСОБА_10 системно, жорстоко знущався з ОСОБА_8 , принижував його честь і гідність, погрожував заподіяти майнову, фізичну і моральну шкоду на користь війська рф та виказував про перевагу «окупантів».
Повертаючись до питання правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 колегія суддів звертає увагу на те, що діям особи, яка вчинила злочин за ст. 116 КК України, тобто вбивство в стані сильного душевного хвилювання, повинні безумовно передувати жорстке поводження, приниження честі і гідності особи, а також системний характер такого поводження з боку потерпілого.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження доказів того, що потерпілий ОСОБА_10 по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_8 системно демонстрував жорстке поводження, принижував його честь і гідність, немає.
Натомість, з матеріалів (висновку судово-психіатричного експерта № 234 та пояснень самого обвинуваченого) чітко слідує, що ОСОБА_8 дійсно в день події злочину, переніс психотравмуючі події (минометний вогонь, обстріли), які зумовили в ньому відчуття страху смерті, тривори, того, що снаряд може влучили в будівлю. Тобто дійсно, обвинувачений ОСОБА_8 на момент скоєння злочину виявляв ознаки розладу адаптації з порушенням емоцій та поведінки, не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, однак такий стан у нього зумовили не дії (поведінка) потерпілого ОСОБА_10 , а бойові події, зумовлені війною.
З пояснень самого обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника слідує, що перед вчиненням злочину ОСОБА_8 був вдома, при цьому, в цей час, після пережитого, він відчував вказані вище емоції і стан його вже був травмований. Поведінка ж потерпілого ОСОБА_10 (шум, світло в квартирі під час комендантської години, реакція на зауваження обвинуваченого) фактично стали послідуючим, а не першочерговим елементом виклику в ОСОБА_8 розладу адаптації з порушенням емоцій та поведінки.
Моделюючи можливі варіанти розвитку подій, колегія суддів звертає увагу на пояснення обвинуваченого, з яких вбачається, що підставою походу ОСОБА_8 до квартири потерпілого ОСОБА_10 стали шум, світло в квартирі, а не те, що ОСОБА_8 вимушений був туди йти через жорстке поводження з ним потерпілого, через систематичне приниження честі і гідності ОСОБА_8 потерпілим ОСОБА_10 . Крім цього, обвинувачений пішов робити зауваження потерпілому з автоматом АК-74 який завчасно взяв із собою та який зняв із побіжника, відразу коли зайшов до коридору квартири де стались події, і потім аж став робити зауваження ОСОБА_10 та особам, які тоді з ним перебували. Тобто, з дій обвинуваченого прослідковується певний порядок спрямований саме на розправу з потерпілим.
Апелянти зауважували, що судом першої інстанції не правильно встановлено форму вини, мотив і мету вчиненого обвинуаченим ОСОБА_8 злочину за ч. 1 ст. 115 КК України, а також судом не з'ясовано емоційний стан обвинуваченого, з чим колегія суддів, з урахуванням встановлених обставин, погодитись не може.
Так, вбивство - це винне, протиправне заподіяння смерті іншій людині. Залежно від вини суб'єкта злочину вбивство може бути умисним або необережним. Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонено кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Не є протиправним позбавлення життя іншої особи за наявності обставин, що виключають злочинність діяння.
Як слідує з матеріалів справи і встановлено судом, умисел на вбивство потерпілого в обвинуваченого виник на фоні конфлікту в ході якого обвинувачений тримаючи в руках заряджену автоматичну зброю умисно здійснив в сторону потерпілого, зокрема в область розташування життєво-важливих органів людини - голови, декілька пострілів які і стали причиною смерті останнього. Вчиняючи злочин обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, посягання на життя іншої людини, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілого та бажав їх настання, тобто діяв саме з прямим умислом напарвленим на вбивство.
Щодо емоційного стану обвинуваченого на момент вбивства, то як судом першої інстанції, так і апеляційним судом було досліджено висновок експерта, зміст якого наведено вище, однак підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 з ч. 1 ст. 115 на ст. 116 КК України, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин апеляційний суд з висновком суду першої інстанції щодо правильності встановлення фактичних обставин справи, доведеності вини обвинуваченого та правильності правової кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 115 КК України погоджується, а тому підстав для задоволення вимог апеляційної скарги обвинуваченого і захисника не вбачає.
Щодо призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання то тут слід зазначити наступне.
Так, згідно зі ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання, у кожному конкретному випадку суд повинен дотримуватися вимог кримінального закону і враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.
Норми зазначеного Кодексу наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї зальтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіхконкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання неможе вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
Як слідує з матеріалів справи за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_8 призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі, тобто в мінімальних межах визначених санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.
При цьому, судом першої інстанції враховано характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, те, що злочин за ч. 1 ст. 115 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, наслідки - смерть людини, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, висловлювання щирого жалю з приводу вчиненого та його наслідків, готовність нести кримінальну відповідальність, перебування в момент вчинення кримінального правопорушення в стані вираженого емоційного напруження. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Також судом враховано і самі обставини справи і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який є особою пенсійного віку, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, за час несення служби в складі добровольчого формування Кириківської селищної територіальної громади зарекомендував себе позитивно, з перших днів повномасштабного вторгнення рф до України приступив до виконання завдань з охорони громадського порядку та оборони держави.
Також судом враховано і думку прокурора щодо виду та міри покарання, який вважав за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, так як обвинувачений має позитивні характеристики з місця проживання, роботи та місця несення служби.
Врахував суд і думку потерпілої, яка відповідно до поданої нею заяви щодо міри покарання поклалася на розсуд суду, претензій матеріального та морального характеру не мала, а також думку захисника, яка просить врахувати дані про особу обвинуваченого та призначити йому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України.
Водночас, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Тому, проаналізувавши матеріали справи в сукупності з доводами апеляційної скарги, а також за клоптанням апелянтів досілдивши характеризуючі особу ОСОБА_8 дані, колегія суддів щодо виду і міри призначеного обвинуваченому покарання - позбавлення волі на строк 7 років, погоджується та підстав для зміни вироку суду в цій частині не знаходить.
З матеріалів справи слідує, що обвинувачений ОСОБА_8 дійсно має позитивну характеристику, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вів нормальний спосіб життя і т.д., однак слід зауважити, що наслідки від його протиправних дій стали непоправні - смерть людини, тому з урахуванням принципу справедливості, необхідним і достанім для нього покаранням, на переконання колегії суддів, стане покарання призначене судом першої інстанції в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, колегією суддів не встановлено, а тому за вказаних обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне в задоволенні апеляційних вимог обвинуваченого і захисника відмовити, а вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 30.05.2023, слід залишити без зміни, як такий що узгоджується з вимогами ст. 370 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 30.05.2023 відносно ОСОБА_8 , залишити без зміни, а спільну апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 з доповненнями на цей вирок, без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а ОСОБА_8 , який тримається під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому її копії.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4