Справа №584/116/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Данік Я. І.
Номер провадження 33/816/199/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
12 липня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., за участю секретаря судового засідання Баришевої А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 584/116/23 за апеляційною скаргою захисника ЛЯПІНА Д. Б. на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 04.09.2023, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Ляпіна Д. Б.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі захисник ЛЯПІН Д. Б. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, оскільки ОСОБА_2 т/з не керував, що підтверджується показами свідка ОСОБА_3 в суді першої інстанції, які безпідставно не були враховані суддею, після проходження огляду на місці зупинки т/з не погодився з його результатом та наполягав на проведенні огляду в закладі охорони здоров'я, що було проігноровано працівниками поліції. Письмові пояснення свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , на які послався суддя, обгрунтовуючи як факт керування його підзахисним т/з, так і проходження огляду за допомогою газоаналізатора є неналежними доказами, оскільки з наданих ними письмових пояснень неможливо встановити, що саме ОСОБА_2 був за кермом. Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки пропустив такий з поважних причин.
Постановою судді Путивльського районного суду Сумської області від 04.09.2023 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком на 1 рік. Стягнуто на користь держави 536,80 грн судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_2 26.01.2023 о 23-00 год. на 89 км а/д Р44 Суми-Путивль-Глухів керував т/з «Kia Sportage» р. н. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи, що спочатку апеляційна скарга подана захисником у встановлений законом строк 14.09.2023, але була повернута у зв'язку з відсутністю підпису адвоката, а повторно з апеляційною скаргою захисник звернувся 02.10.2023, то строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, оскільки цей строк пропущений з поважних (об'єктивних) причин.
Вислухавши доводи захисника Ляпіна Д. Б., який підтримав свою апеляційну скаргу, просив скасувати постанову судді та закрити провадження в справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 116944 від 27.01.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_2 керував т/з у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
- роздруківкою показників огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, проведеного 26.01.2023, у якому ОСОБА_2 поставив свій підпис, результат тесту - 1,610/00;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у присутності двох свідків проведений огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння, результат 1,610/00;
-показаннями допитаного апеляційним судом свідка ОСОБА_5 , згідно яких 26.01.2023 о 23:00 до блокпосту в м. Путивль під'їхав т/з «Kia Sportage» р. н. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував військовослужбовець. При перевірці документів у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та у зв'язку з цим були викликані працівники поліції. В його присутності водій пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора. Від надання пояснень та підписів водій відмовився;
- аналогічними показаннями допитаного апеляційним судом свідка ОСОБА_4 .
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП).
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп'яніння, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Відповідно п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в п. 3 розділу I цієї Інструкції, така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
З огляду на викладене, у разі відмови водія т/з від проведення огляду як на місці зупинки т/з, так і в закладі охорони здоров'я, та неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, останнім в присутності двох свідків складається протокол про адміністративне правопорушення, що прямо передбачено приписами законодавства України про адміністративні правопорушення. При цьому відсутність відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських не є порушенням передбаченої законом процедури, так як має цьому альтернативу.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_2 не був згоден з результатом огляду на стан сп'яніння, проведеного поліцейським, то вони не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки ОСОБА_2 поставив свій підпис у роздруківці показників огляду. Крім того, ні в протоколі, ні в акті огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 не зазначив про незгоду з результатом огляду, про що також не свідчить і його відмова від підписання цих документів, так як вказані обставини не є тотожними за своїм змістом.
Твердження апеляційної скарги захисника про використання поліцейським засобу вимірювальної техніки (газоаналізатора) з порушенням інструкції експлуатації також не заслуговують на увагу, так як не знайшли свого підтвердження. Зокрема, згідно роздруківки показників огляду останнє калібрування проводилось 05.07.2022, але будь-яких відомостей щодо необхідності проведення калібрування кожні шість місяців саме того пристрою, який був використаний під час процедури огляду ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо незаконної зупинки т/з, так як правомірність зупинки т/з не знаходиться у причинному зв'язку із забороною керувати т/з у стані алкогольного сп'яніння.
Не підлягають задоволенню і доводи захисника про те, що т/з керував не ОСОБА_2 , оскільки ця обставина об'єктивно підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в тій частині, що за кермом т/з Kia Sportage» р. н. НОМЕР_1 перебував військовослужбовець, який виявляв ознаки алкогольного сп'яніння. В подальшому, саме ця особа пройшла огляд на стан сп'яніння та саме відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Тобто водій «військовослужбовець», згідно показань свідків, та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою. При цьому, будь-яких підстав вважати, що вказані свідки мали наперед сформовану упередженість, необ'єктивність або ж яку-небудь зацікавленість, матеріали справи не містять.
Таким чином, сукупність всіх обставин справи, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та постанови судді обставин автомобілем керував саме ОСОБА_2 , що вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих доказів, оскільки версія уповноваженої особи, яка склала протокол, пояснює всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події.
Наявності таких обставин, яким неможливо надати розумного пояснення або які б свідчили про можливість іншої версії події, не встановлено. Будь-який обґрунтований сумнів спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія події, яка дає підстави для висновку про те, що водієм т/з Kia Sportage» р. н. НОМЕР_1 був ОСОБА_2 , тому суддею суду першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги показання свідка ОСОБА_6 про те, що т/з керував він, а не ОСОБА_2 .
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо не вручення ОСОБА_2 примірнику протоколу про адміністративне правопорушення, так як останній відмовився від будь-яких від підписів у протоколі, в тому числі в графі про отримання копії протоколу, що підтверджується показаннями свідків.
Відсутність в матеріалах справи фото та відео доказів жодним чином не спростовує вказаних висновків, оскільки наданих суду доказів достатньо для доведення винуватості ОСОБА_2 .
Наведені в апеляційній скарзі захисником доводи щодо затримання ОСОБА_2 та вчинення відносно нього неправомірних дій є голослівними, у зв'язку з чим не заслуговують на увагу.
В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а «кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку» (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), тому апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього.
Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити захиснику ЛЯПІНУ Д. Б. строк на апеляційне оскарження постанови суді Путивльського районного суду Сумської області від 04.09.2023.
Постанову судді Путивльського районного суду Сумської області від 04.09.2023 відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ЛЯПІНА Д.Б. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов