вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" серпня 2024 р. Справа № 910/7875/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача - не з'явилися;
відповідача - Харченко М.В.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 (повний текст складений 18.07.2024)
у справі №910/7875/22 (суддя - Ягічева Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про зобов'язання припинити дії.
У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зобов'язання припинити дії, спрямовані на нарахування послуг з передачі електричної енергії по договору про надання послуг з передачі електричної енергії №1413-02024 від 12.12.2019 при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі №910/7875/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 13.02.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі №910/7875/22 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 справу №910/7875/22 прийнято до провадження, вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
03.06.2024 до суду першої інстанції відповідачем подано заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 (повний текст складений 18.07.2024) закрито провадження у справі №910/7875/22 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Поряд з цим, пунктом 2 резолютивної частини вказаної ухвали стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу в частині стягнення 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.
На переконання скаржника, суд першої інстанції всупереч вимог п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" безпідставно стягнув судовий збір з відповідача, оскільки у випадку закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору сплачена позивачем сума судового збору підлягає поверненню останньому за його клопотанням.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/7875/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/7875/22, призначено її до розгляду на 20.08.2024, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" у встановлений процесуальний строк не скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2731/24 від 19.08.2024 у зв'язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. та Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7875/22.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу у справі №910/7875/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
У призначене засідання суду 20.08.2024 з'явився представник відповідача та надав пояснення по суті апеляційної скарги.
Натомість, представники позивача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс". Жодних доказів на підтвердження поважності причин відсутності у судовому засіданні суду не надано.
Апеляційний суд зазначає, що згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. Отже, неявка у судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як було зазначено вище, оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 закрито провадження у справі №910/7875/22 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору
Одночасно зазначеною ухвалою стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Судом першої інстанції зазначено, що оскільки закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, у зв'язку з чим і результат вирішення спору відсутній, то при вирішенні питання щодо розподілу/повернення судового збору в даному випадку підлягає застосуванню положення п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Отже, у зв'язку із закриттям провадження у справі та з урахуванням дій відповідача судовий збір у розмірі 2481,00 грн підлягає стягненню з останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" оскаржує ухвалу суду першої інстанції лише в частині стягнення судового збору.
Отже, ухвала Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/7875/22 переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що лише висновок суду першої інстанції про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково свідчить про вирішення спору по суті розглянутих вимог. Натомість, у тому випадку, коли у резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв'язку з відсутністю предмету спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується, навіть якщо розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду, без постановлення відповідної ухвали, як окремого процесуального документа. Натомість, у п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" прямо встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, про що зазначено і самим судом в оскаржуваній ухвалі. Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, судом все ж стягнуто з відповідача суму судового збору з урахуванням дій відповідача. Водночас, з урахуванням яких саме дій відповідача судом присуджено стягнення понесених у справі витрат з останнього, ухвалою не встановлено.
Апеляційний суд погоджується з наведеними доводами та вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору, з огляду на наступне.
Так, розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначений положеннями ст. 130 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма також міститься у ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
При цьому, ч. 3 ст. 130 ГПК України встановлює, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Отже, покладення сплаченого судового збору на відповідача при закритті провадження у справі можливе виключно у разі відмови позивача від позову та внаслідок задоволення вимог позовної заяви відповідачем.
Натомість, колегія суддів наголошує на тому, що у спірній ситуації внаслідок закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК у зв'язку з відсутністю предмету спору покладення витрат зі сплати судового збору на відповідача у справі ані Законом України "Про судовий збір", ані приписами ГПК України не передбачено.
Натомість, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", на яку правомірно здійснив посилання суд першої інстанції, проте не застосував, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, як ГПК України, так і Закон України "Про судовий збір" чітко встановлюють, що у разі закриття провадження у справі крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, сплачена позивачем сума судового збору повертається останньому з Державного бюджету України за його клопотанням.
Тому, сума судового збору, сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" за подання позовної заяви, не підлягає розподілу між сторонами, а підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду у випадку звернення останнього з відповідним клопотанням.
Однак, місцевий господарський суд безпідставно поклав витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви на відповідача - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Наведене у своїй сукупності свідчить про порушення місцевим господарським судом приписів процесуального закону та неправильне застосування норм матеріального права під час постановлення оскаржуваної ухвали.
Як наслідок, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині пункту 2 резолютивної частини, якою стягнуто судовий збір з відповідача.
За вказаних обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/7875/22 підлягає скасуванню в частині пункту 2 резолютивної частини.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/7875/22 скасувати в частині пункту 2 резолютивної частини.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 25, літ. Б, офіс 5, ідентифікаційний код 41427817) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві),40 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складений 20.08.2024.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак