Справа №: 629/148/24 Суддя суду 1 інстанції: Цендра Н.В.
Провадження №: 33/818/1041/24 Суддя суду апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
14 серпня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві ОСОБА_1 , без участі особи притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , за участі його захисника - ОСОБА_3 , за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника правопорушника на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.05.2024 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичної особи-підприємця, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 605 гривень 60 коп.
07.01.2024 року о 07-20 год. в Харківській області, м.Лозова, просп. Перемоги, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810 ARCE 0174», відповідно до тесту №952 - водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду позитивний 3,08% проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився.
Обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №013147 від 07.01.2024, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_4 були виявлені ознаки сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота; роздруківкою від приладу «Drager Alcotest 6810» №952, результат якого становить 3,08% проміле; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння; відеозаписом з місця події від 07.01.2024 року, згідно якого водій ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції, під час бесіди працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння, та запропонували пройти тест на прилад Драгер, водій продув алкотестер, результат якого становив 3,08% проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в інтересах ОСОБА_2 його захисник Остапенко С.Ю. подала, подала апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.05.2024 року у справі № 629/148/24, та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, на підставі ч.1 ст.247, та п.3 ч.1 ст.284 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, зокрема, про наступне: протокол не містить інформації про результати огляду на стан сп'яніння; поліцейськими не було визначено чи згоден ОСОБА_2 з результатом і не запропоновано пройти обстеження у медичному закладі; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яка повинна бути кожні 6 місяців, не додано до матеріалів справи; в матеріалах справи відсутній результат (чек Драгера) на підтвердження стану сп'яніння ОСОБА_2 ; надані до суду відеоматеріали не були підписані цифровим підписом.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 підтримував вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.05.2024 року у справі № 629/148/24, та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, на підставі ч.1 ст.247, та п.3 ч.1 ст.284 КУпАП.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пп.а пункту 2.9 ПДР України Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан сп'яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п.2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Судовим розглядом суду першої інстанції встановлено, що 07.01.2024 року о 07-20 год. в Харківській області, м.Лозова, просп. Перемоги, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810 ARCE 0174», відповідно до тесту №952 - водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду позитивний 3,08% проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився.
Внаслідок зазначених подій поліцейськими складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №013147 від 07.01.2024р.
Суд апеляційної інстанції з метою перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги надав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2 містить усю необхідну інформацію, зокрема про результати огляду на стан сп'яніння правопорушника, а також про суть правопорушення, тому твердження апелянта про протилежне не відповідає дійсності.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що поліцейськими не було з'ясовано, чи згоден ОСОБА_2 з результатом, і не запропоновано пройти обстеження у медичному закладі, є безпідставними, адже як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_2 запропоновано чітко повідомити свій вибір щодо того, бажає він проїхати до лікарні, де огляд проведе лікар, або пройти огляд на місці за допомогою газоаналізатора Драгера, або ж відмовитися від проходження даного огляду (момент фіксації 07:21:15), на що останній чітко відповів, що вибирає варіант проходження огляду на місці за допомогою Драгера (момент фіксації 07:25:15). Правопорушнику було надано можливість власноручно перевірити цілісність пакету з трубкою до драгера (момент фіксації 07:25:34).
Проведений огляд показав результат 3,08 проміле, цей показник підтвердив ОСОБА_2 на відео (момент фіксації 07:26:30). Також з відеоматеріалів вбачається, що правопорушник повністю погоджується з результатами огляду і не заперечує їх, а жодних зауважень щодо недовіри результатам проведеного огляду чи щодо бажання пройти повторний огляд в лікарні не було заявлено (момент фіксації 08:05:20).
Окрім цього, на підтвердження результатів огляду вказують також і зовнішні ознаки сп'яніння (нестійка хода, поведінка), зафіксовані у відеоматеріалах, долучених до справи (момент фіксації 07:05:00). Відео з фактом керування транспортним засобом також долучено до матеріалів справи.
На думку суду апеляційної інстанції, те, що в матеріалах справи відсутні дані про повірку засобу вимірювальної техніки (Драгера), не свідчить про те, що цей прилад не проходив повірку, тому що при видачі цих апаратів поліцейським на чергування, в обов'язки відповідальної особи входить перевірка їх справності.
Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутній результат (чек Драгера) на підтвердження стану сп'яніння ОСОБА_2 є хибним, тому що чек Драгера фактично наявний в матеріалах справи.
Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність цифрового підпису на відеоматеріалах, наданих до суду, то суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність зазначених електронних підписів не спростовує той факт, що на відео зафіксовано спілкування поліцейських саме з ОСОБА_2 . Факт такого спілкування не заперечує і сам ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні, у зв'язку з чим апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_2 , склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст.251 КУпАП.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_2 під час апеляційного перегляду справи не встановлено.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» вказується, що у
рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різним, залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З вищезазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та є потенційно небезпечним для суспільства, становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.05.2024 у справі щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника правопорушника, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст.294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського апеляційного суду О.М. Курило