Справа № 344/7979/24
Провадження № 33/4808/778/24
Категорія ч.5 ст.126 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
20 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Бондара О.М. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду від 27 червня 2024 року відносно ОСОБА_1 ,-
Постановою суду, ОСОБА_1 визнано винуватим за ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
Не погодившись з постановою суду захисник Бондар О.М. 22 липня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В поважності пропуску строку захисник Бондар О.М. вказує, що судовий розгляд справи проводився у відсутності ОСОБА_1 , чим було порушено його право на захист. Рішення суду йому не було надіслано, а з текстом постанови апелянт ознайомився з запізненням, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.
Розгляд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження проведено без участі ОСОБА_1 та його захисника Бондара О.М., які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте до суду апеляційної інстанції не з'явилися.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши обставини викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, прихожу до висновків, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2024 року Івано-Франківський міський суд розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та виніс оскаржувану постанову.
Про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції апелянт та ОСОБА_1 були обізнані, що підтверджується поданими ними клопотаннями по справі, а тому вони повинні були цікавитися результатом розгляду справи.
Проте, лише 22.07.2024 року захисник Бондар О.М. оскаржив постанову суду першої інстанції до Івано-Франківського апеляційного суду не навівши обставин, які реально перешкоджали своєчасному оскарженню.
З цього приводу Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом часу без обґрунтованих підстав, порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що у кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином Європейський Суд з прав людини зауважує, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевказане, вважаю що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП,
Відмовити захиснику Бондар О.М. в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду від 27 червня 2024 року відносно ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу повернути захиснику ОСОБА_2 з усіма доданими до неї матеріалами.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Шигірт Ф.С.