Справа №127/25522/24
Провадження №2/127/3627/24
20 серпня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суду Вінницької області у складі судді Березовської О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в особі представника позивача адвоката Пінчука Олександра Григоровича, до ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, суд
01.08.2024 до Вінницького міського суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла зазначена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд застосувати наслідки недійсності попереднього договору від 25.09.2021, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) грошові кошти в сумі 881 732 (вісімсот вісімдесят одна тисяча сімсот тридцять дві) грн 13 коп.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд, дійшов висновку, що позивачем при подачі позову були порушені правила підсудності.
Так, з позовної заяви та доданого до неї попереднього договору від 25.09.2021 вбачається, що 25.09.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений попередній договір, відповідно до п. 1.1. якого сторони зобов'язуються в майбутньому, на умовах і в порядку, визначених цим Договором, укласти і належним чином нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу (надалі - «Основний договір») житлового приміщення - квартири (надалі «Квартира») в житловому будинку (надалі «Будинок»), який знаходиться на стадії будівництва та споруджується за будівельною адресою: АДРЕСА_4 (власна), на земельній ділянці за кадастровим номером 322248700:01:008:5180. Сторони погодилися, що межі та планування квартири, позначеної на викопіюванні з поверхневого плану Будинку (додається до цього Договору), за будівельним № НОМЕР_3 (двадцять вісім), загальною площею 62, 4 кв. м. та знаходиться на 5 проектному поверсі (площа приміщень підлягає уточненню за паспортом, виданим бюро технічної інвентаризації, але не повина відрізнятися більш ніж на 10% (десять відотків) від площі, зазначеної у цьому пункті).
Підпунктом 4. 1. Попереднього договору передбачено, що до укладення Основного договору та на підтвердження наміру придбання квартири покупець повинен передати продавцю забезпечувальний платіж - грошові кошти в розмірі, що визначається згідно з правилами цього розділу Договору. Крім того, в цьому підпункті вказано, що сторони погоджуються, що у майбутньому при укладенні Основного договору вищевказаний забезпечувальний платіж буде зарахований сторонами у оплату ціни квартири, яка відповідно буде вказана у Основному договорі.
17.10.2023 сторонами була укладена додаткова угода про розірвання зазначеного попереднього договору. Відповідач взяв на себе зобов'язання відповідно до п. 1, 2 цієї угоди повернути позивачу сплачений забезпечувальний платіж у повному обсязі в сумі 552 000 грн.
Позивач вважає, що попередній договір сторони мали нотаріально посвідчити відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, бо відповідно до ст. 657 ЦК України основний договір купівлі-продажу квартири підлягає нотаріальному посвідченню. Позивач також, посилаючись на ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 220 ЦК України, вважає зазначений попередній договір нікчемним і таким, що не породжує юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю та просить застосувати такі наслідки - стягнути з відповідача забезпечувальний платіж з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.
Отже, предметом спору є застосування наслідків недійсності попереднього договору від 25.09.2021, який укладений щодо прав на нерухоме майно - квартиру, та стягнення коштів, сплачених як забезпечувальний платіж, який передавався в оплату ціни квартири за основним договором купівлі-продажу.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом отримано відповідь на запит щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру Вінницької міської територіальної громади про зняття з реєстрації місця проживання від 05.08.2024 вих. №29609, яка надійшла на адресу суду 14.08.2024, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку з вибуттям до нового місця проживання з 29.11.2021.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити її належність до його юрисдикції та підсудності.
Порушення правил підсудності є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Звертаючись з позовною заявою до Вінницького міського суду Вінницької області, позивач визначав підсудність цієї справи за відомим йому зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_2 , що знаходилось в м. Вінниця.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно. Відповідна правова позиція була викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).
Суд вважає, що спірні відносини, виникли з приводу прав на нерухоме майно, стосуються дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна та невиконання стороною договору, предметом якого є права на нерухоме майно певних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правовим наслідком розірвання попереднього договору від 25.09.2021 укладеного щодо нерухомого майна сторони визначили винекнення зобов'язання відповідача повернути позивачу забезпечувальний платіж, який був визначений ними як частина плати за основним договором купівлі-продажу нерухомого майна.
Крім того, сам позивач вважає попередній договір нікчемним у зв'язку з недодержання сторонами при його укладанні форми, передбаченої для основного договору, а саме договору купівлі-продажу нерухомого майна - квартири та застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Отже, суд вважає, що для позову з приводу застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, предметом якого є нерухоме майно, в тому числі умови про повернення сплаченого забезпечувального платежу, який сторони визначили як частину плати (ціни) за нерухоме майно, що буде придбане за основним договором купівлі-продажу квартири, законом встановлена виключна підсудність.
Оскільки позов ОСОБА_1 стосується застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину - попередного договору щодо укладення договору купівлі-продажу, предметом якого було нерухоме майно - квартира, суд вважає, що цей позов повинен розглядатися за правилами виключної підсудності - за місцезнаходженням нерухомого майна - квартири в житловому будинку, який знаходиться на стадії будівництва та споруджується за будівельною адресою: АДРЕСА_4 (власна), на земельній ділянці за кадастровим номером 322248700:01:008:5180, квартири, позначеної на викопіюванні з поверхневого плану будинку (додається до цього попереднього договору), за будівельним № НОМЕР_3 (двадцять вісім), загальною площею 62, 4 кв. м. та знаходиться на 5 проектному поверсі.
Судом встановлено, що це нерухоме майно знаходиться на території Обухівського району Київської області, а отже справа підсудна Обухівському районному суду Київської області.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Суд дійшов висновку, що до позовної заяви ОСОБА_1 застосовуються правила виключної підсудності, а отже наявні підстави для передачі справи за підсудністю до Обухівського районного суду Київської області, оскільки цей спір територіально не підсудний Вінницькому міському суду Вінницької області.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 31, статтями 260, 261, 263, п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника позивача адвоката Пінчука Олександра Григоровича, до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину передати за підсудністю на розгляд до Обухівського районного суду Київської області, що розташований за адресою: 08700, Київська обл., місто Обухів, вулиця Київська, буд. 20.
Копію ухвали направити позивачу та його представнику на зазначені в позовній заяві адреси електронної пошти.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена 20.08.2024.
Суддя Олена Березовська