Провадження № 11-кп/803/2835/24 Справа № 182/1136/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 серпня 2024 року м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням застави відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ,-
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2024 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою із застосуванням застави відносно ОСОБА_8 ,, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч. 2 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив про вагомість ризиків втечі, знищення речових доказів, впливу на свідків та вчинення іншого злочину, які на теперішній час не зменшились. Вважає, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не здатні забезпечити досягнення мети визначеної ст. 177 КПК України.
На вказане рішення захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду відносно ОСОБА_8 скасувати, обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказує, що ризики мають формальний характер та є недоведеними. Зазначає, що ОСОБА_8 має стійкі соціальні зв'язки, одружений, постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно працевлаштований, не судимий. За весь час кримінального розслідування ОСОБА_8 добросовісно виконує покладені на нього обов'язки.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 продовжено під час судового провадження в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, при продовженні ОСОБА_8 обраного запобіжного заходу суд належним чином оцінив вагомість існуючих ризиків, які на даний час не зменшились, особу винного, його стан здоров'я, репутацію та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи апелянта про зворотнє є безпідставними, оскаржувана ухвала містить вичерпну відповідь на кожний з них.
Фактично подана апеляційна скарга викликана самим лише недосягненням бажаного результату у виді звільнення з під варти обвинуваченого ОСОБА_9 , що в жодному випадку не може бути підставою для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу.
При цьому, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері господарського порядку та моральності.
Тяжкість, характер та обставини кримінального правопорушення свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Тривалість судового розгляду, в даному випадку не спростовує необхідність продовження обраного запобіжного заходу, а викликана складністю кримінального провадження, великим обсягом доказів, що належить дослідити, а саме по собі не утворює підстав для звільнення з під варти та не свідчить про неможливість подальшого застосування даного виду запобіжного заходу.
Слід зауважити, що відсутність, на даний час, фактів втечі обвинуваченого чи впливу на свідків, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому. Фактично, його належна процесуальна поведінка та відсутність спроб передбачених у ст. 177 КПК України зумовлені не його високими моральними якостями, а дієвістю обраного запобіжного заходу.
Колегія суддів вважає, що наразі тримання обвинуваченого під вартою, з заставою у визначеному розмірі є обґрунтованими та виправданими, оскільки виключно в такому виді можливо забезпечити досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України.
При цьому, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання ОСОБА_8 під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
Також, слід зазначити, що міцність соціальних зв'язків, вік підозрюваного та наявність у нього постійного джерела доходу враховані слідчим суддею в повному обсязі, та не є підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, колегія суддів зазначає, що обвинувачений ОСОБА_8 як на підставу свого звільнення з під варти посилається на те що він має міцні соціальні зв'язки, одружений та офіційно працевлаштований. Разом з тим, ці обставини існували і на момент вчинення ним інкримінованого злочину, а відтак вони очевидно не утворюють жодних моральних запобіжників при обранні обвинуваченим моделі поведінки, а тому не здатні перешкодити йому у разі звільнення з під варти, втекти від слідства та суду чи здійснити вплив на свідків або вжити інших дій з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що підстави для її зміни чи скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням застави відносно ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді