Провадження № 33/803/1762/24 Справа № 206/3532/23 Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А.О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
13 серпня 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу адвоката Горобець Ю.В., в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 10 серпня 2023 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
адвоката - ОСОБА_2
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2023 року, визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №514213 від 23.07.2023 року, в цей же день о 00 год. 20 хв., в м. Дніпро, р-н Самарський, вул. Гвая, 49, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Nexia д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, адвокат Горобець Ю.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання про поновлення адвокат зазначив, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , копія постанови на його адресу не направлялась. З оскаржуваною постановою ознайомився через свого захисника 22.05.2024 року. Просив визнати причини пропуску строку поважними.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду незаконне, та підлягає скасуванню.
Адвокат зазначила, що на момент розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 був неповнолітнім, однак суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, без участі його законного представника та адвоката.
Суд не врахував, що ОСОБА_1 будучи неповнолітнім, не має самостійного джерела доходу, навчається на першому курсі університету. Крім того, вказує, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 автомобілем.
У суді апеляційної інстанції адвокат Горобець Ю.В. та особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником... Апеляційна скарга, подана після її закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 не був повідомленим належним чином про час і дату судового засідання в суді першої інстанції, участі в судовому засіданні не приймав, а копія постанови відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП йому не направлена, тому він не був повідомлений про результати розгляду справи, а отже матеріалами справи не спростовуються доводи захисника, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає клопотання обґрунтованим, а строк апеляційного оскарження підлягає поновленню.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думки учасників провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду, доходить наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, не грунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.
Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції поклав в основу судового рішення докази, долучені до протоколу, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №514213 від 23.07.2023, рапорт інспектора поліції від 23.07.2023 року, копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії ААД №265177 від 07.06.2023 відносно ОСОБА_1 , відповідно до якої останній притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, довідкою, відповідно до якої останній, згідно бази даних НАІС МВС України, посвідчення водія не отримував.
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Daewoo Nexia д.н.з. НОМЕР_1 , порушив ПДР України, його дії кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно до диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням КУпАП є охорона прав і свободи громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, повага до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ст. 270 КУпАП встановлено, що інтереси неповнолітньої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
КУпАП не встановлює особливостей провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо неповнолітніх, а тому з метою розгляду даної справи, відповідно до засад ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю за необхідне застосувати в даному випадку аналогію закону щодо порядку кримінального провадження відносно неповнолітніх.
Згідно ч. 2 ст. 484 КПК України, орган, який здійснює провадження щодо неповнолітнього, зобов'язаний здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
Апеляційний суд вважає доведеним, що при складанні протоколу про адміністративні правопорушення працівником поліції було порушено право ОСОБА_3 на захист, оскільки протокол складено щодо неповнолітнього за відсутності його законного представника чи захисника.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом вимог закону, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, розгляду справи у суді та при накладенні на неповнолітнього адміністративного стягнення у виді штрафу заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» тільки спеціально уповноважені підрозділи органів Національної поліції України мають право розглядати у межах своєї компетенції заяви і повідомлення про правопорушення, вчинені дітьми; складати протоколи про адміністративні правопорушення дітей, а також їх батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), які не виконують обов'язків щодо виховання і навчання дітей, інформувати відповідні служби у справах дітей; виконують також інші обов'язки та мають інші права, передбачені законодавством.
На зазначені вимоги закону суд першої інстанції не звернув уваги.
Діючим законодавством встановлено, що процесуальним документом, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності являється протокол про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Невідповідність протоколу вимогам вищезазначеної норми КУпАП тягне за собою визнання його недійсним і в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита.
Відповідно до вимог ст. ст. 245 та 255 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, протоколи відносно неповнолітніх мають право складати спеціально уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адмінправопорушення від 23.07.2023 відносно ОСОБА_1 , вбачається, що в останньому не зазначено всіх необхідних відомостей про особу правопорушника. Не зважаючи на неповнолітній вік ОСОБА_1 , зазначено що він не повідомив про місце роботи (а.пр. 1). Протокол про адмінправопорушення не містить відомостей про присутність законного представника при складанні протоколу, в матеріалах справи про адмінправопорушення відсутнє повідомлення щодо захисту прав та інтересів неповнолітнього до відповідних органів у справах дітей, а тому адмінпротокол складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Відсутні також відомості про законного представника ОСОБА_1 , що унеможливило останнього мати законного представника при розгляді даної справи в суді.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення у неповнолітньому віці, тобто самостійного заробітку або доходу не має, матеріальної шкоди вчиненням правопорушення нікому не завдав.
Згідно довідки від 14.05.2024 р. № 0179 “Дніпровського державного аграрно-економічного університету” ОСОБА_1 є здобувачем вищої освіти 1 курсу першого рівня вищої освіти інженерно-технологічного факультету денної форми навчання.
Таким чином, на час інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, судового розгляду справи відносно ОСОБА_1 , останній був неповнолітньою особою.
Відповідно до ст. 270 КУпАП, інтереси особи яка притягається до адмінвідповіда-льності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
В порушення цих вимог ст. 270 КУпАП, поліцейський, встановивши, що ОСОБА_1 на час вчинення інкримінованих йому адмінправопорушень є неповнолітньою особою, не забезпечив участь законного представника неповнолітнього під час складання протоколу.
Оскільки всі докази по справі про адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, при складанні протокол про адмінправопорушення були здобуті поліцейським з порушенням вимог ст. ст. 245 та 270 КУпАП, а саме без участі законного представника неповнолітнього, тобто з порушенням права на захист, то всі зібрані по справі докази в обґрунтування винуватості неповнолітнього ОСОБА_1 є недопустимими.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адмінправопорушення.
З урахуванням викладеного, вважаю що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адмінправопорушення.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Поновити адвокату Горобець Юлії Володимирівні строк апеляційного оскарження постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від10 серпня 2023 року.
Апеляційну скаргу адвоката Горобець Юлії Володимирівни, в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від10 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,- скасувати.
Постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко