Провадження № 23-з/803/1243/24 Справа № 173/2623/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
19 серпня 2024 року суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, подання Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області про передачу на розгляд іншого суду матеріалів провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
15 серпня 2024 року до Дніпровського апеляційного суду надійшло вищевказане подання, обґрунтовуючи яке суд першої інстанції зазначає, що в Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області неможливо утворити склад суду для розгляду вищевказаної адміністративної справи, оскільки на даний час штатна чисельність суддів Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області становить 3 (три) одиниці.
Суддя Бурхан С.М. згідно рішення Вищої Ради правосуддя від 25 червня 2024 року відсторонений від здійснення правосуддя.
У судді Петрюк Т.М. заборона призначення справ перед відпусткою 14 і більше днів, а саме з 08 серпня 2024 року по 11 вересня 2024 року включно.
У судді Шевченко О.Ю. відсутня спеціалізація, неповноважність (закінчено, або не розпочався період повноважень).
Дослідивши зазначене подання та матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 276 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Оскільки положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок вирішення питання про направлення справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права - та при вирішенні питання про виправлення описки керуватися положеннями КПК України.
Частиною 1 ст. 34 КПК України визначено виключний перелік підстав для направлення кримінального провадження на розгляд до іншого суду.
Разом з цим, встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Відповідно ж до ч. 3 ст. 19 вказаного Закону місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Так, апеляційним судом встановлено, що Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області на цей час працює у штатному режимі та його підсудність не було змінено у встановленому законом порядку.
До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від командира ВЧ № НОМЕР_1 надійшли матеріали у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 серпня 2024 року розподіл справи не відбувся через відсутність потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги, а за змістом ст. 57 цього Закону судді присягають Українському народові, окрім іншого, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов'язки судді.
Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
Згідно з п. 2.3.27 "Положення про автоматизовану систему документообігу суду" у разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини.
При цьому, відповідно до п. 2.3.20 "Положення про автоматизовану систему документообігу суду" відмова судді від отримання розподіленої в установленому порядку судової справи не допускається.
Пунктом 2.3.50 "Положення про автоматизовану систему документообігу суду" встановлено, що винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи.
Разом з цим, цією нормою передбачено, що у випадку тимчасової непрацездатності, відрядження, відпустки тощо головуючого судді на строк, що не призводить до порушення строків вирішення справи, повторний автоматизований розподіл не проводиться.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що перебування судді у відпустці в розумінні вищезазначених вимог закону не є підставою для направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення до іншого суду.
Під час розгляду подання Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області в апеляційному суді не встановлені виняткові випадки, з яких справу з метою забезпечення оперативності та ефективності розгляду необхідно передати до іншого суду, а вказане подання не містить передбачених процесуальним законом підстав для передачі цієї справи до іншого суду, оскільки неможливість проведення автоматизованого розподілу справи між суддями за наведених обставин є недоліком в організації роботи суду, а не підставою для передачі справи до іншого суду.
При цьому, подання не містить і відомостей про те, що Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області з об'єктивних причин в умовах воєнного стану не може здійснювати розгляд справ про адміністративне правопорушення, з огляду на те, що судді цього суду фактично (за виключенням знаходження їх у відпустці) здійснюють свої повноваження.
З огляду на вказані обставини, підстави для направлення матеріалів у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП до іншого суду у суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Подання Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Матеріали провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП повернути до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області для здійснення судового розгляду.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко