Провадження № 11-кп/803/2058/24 Справа № 216/1949/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
14 серпня 2024 року м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілих ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року відносно ОСОБА_9 , -
Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69-1 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на 2 (два) роки. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 (два) роки Вирішено долю речових доказів. Стягнуто з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати.
Згідно вироку, 27.01.2024, приблизно о 22 годині 30 хвилин, у темний час доби, при штучному міському електроосвітленні, водій ОСОБА_9 , керуючи технічно справним автомобілем «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по мокрому асфальтному покриттю проїзної частини вулиці Толстого з боку вулиці Кобилянського в напрямку вулиці Кривбасівська у Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області. В салоні автомобіля «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на передньому пасажирському сидінні перебував пасажир ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У ході подальшого руху, водій ОСОБА_9 , діючи з кримінальною протиправною недбалістю, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не ураховував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля «Subaru Legacy» та безпечно керувати ним, втратив керування над автомобілем, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
- «1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- «2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- «12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
В результаті порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання дорожньо-транспортній пригоди, водій ОСОБА_9 , керуючи автомобілем «Subaru Legacy», виїхав на смугу зустрічного руху, після чого виїхав за ліву межу проїзної частини вулиці Толстого, де у подальшому контактував з нерухомою перешкодою у вигляді цегляного паркану. Внаслідок чого пасажир ОСОБА_13 , отримав тілесні ушкодження від яких помер на стаціонарному лікуванні у КНП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР». Згідно з висновком судово-медичної експертизи №245 від 29.02.2024, смерть ОСОБА_13 настала від тілесних ушкоджень, які входять до комплексу «Закрита черепно-мозкова травма», яка супроводжувалась переломом кісток черепа з крововиливом під оболонки та у речовину головного мозку, ускладнилась розвитком набряку головного мозку. Між порушенням ОСОБА_9 Правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п.п. 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - спричиненням смерті ОСОБА_13 , є прямий причинний зв'язок.
Таким чином, ОСОБА_9 своїми умисними діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України..
На вказане рішення подані апеляційні скарги
-захисником ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , якій, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить змінити вирок в частині додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами - виключивши його. Наголошує, що суд першої інстанції не врахував думку потерпілих, які просили суворо обвинуваченого не карати, не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки це його єдиний заробіток, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, врахувати, що ОСОБА_9 відшкодував потерпілим 1000000 грн.. Також, обвинувачений зобов'язався потерпілій ОСОБА_12 сплачувати аліменти на малолітню дитину загиблого у сумі 100 доларів. Не врахував особу обвинуваченого, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є фізичною-особою підприємцем, який займається вантажними перевезеннями, добровільне відшкодування матеріального збитку потерпілим.
-потерпілими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 подана аналогічна апеляційна скарга.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій ніким не оскаржуються, тому відповідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.20, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
При цьому, згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, рекомендувати судам при постановленні вироку обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Так, обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, за місцем проживання та місці працевлаштування характеризується позитивно. Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнав повне визнання вини, щире каяття та відшкодування матеріальної шкоди потерпілим, обтяжуючих обставин судом не встановлено.
На переконання колегії суддів, з огляду на тяжкість наслідків, що настали у результаті грубого порушення ОСОБА_9 правил дорожнього руху, а саме заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть потерпілого, у своїй сукупності виключають можливість незастосування до обвинуваченого додаткового покарання.
Колегія суддів обговорюючи доводи апеляційних скарг в частині призначення ОСОБА_9 покарання без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов'язана з користуванням таким правом, є основним джерелом доходу. Існування такої обставини потребує лише більш виваженого та обережного підходу при обранні заходу примусу, виходячи із загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 КК України, законодавцем віднесено до злочинів проти безпеки руху, а тому покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами з урахуванням обставин вчинення вказаного злочину очевидно не сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху як обвинуваченим, так й іншими особами.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд правильно визначив розмір основного покарання в межах санкції інкримінованої статті, а оскільки зазначений злочин відноситься до правопорушень з підвищеною суспільною небезпекою, що призвело до смерті потерпілого, також прийняв обґрунтоване та законне рішення призначивши обвинуваченому додаткове покарання в достатньому розмірі у виді позбавлення права керування транспортними засобами, тому доводи апеляцій захисника та потерпілих колегія суддів вважає не спроможними.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, перевіривши вирок суду в межах апеляційної скарги, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407 КПК України, колегія суддів,
Вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року відносно ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 без задоволення.
Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді