Справа № 149/2482/24
Провадження №2/149/773/24
"20" серпня 2024 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Павлюк О. О.,
за участю секретаря Лисої В. В.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гайворонського Руслана Володимировича про вдвід судді, поданої в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Тимощука Володимира Вікторовича про визнання дій приватного виконавця незаконними та відшкодування моральної шкоди,
В провадженні судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О. О. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Тимощука Володимира Вікторовича про визнання дій приватного виконавця незаконними та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 15.08.2024 у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в пордку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
19.08.2024 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гайворонського Руслана Володимировича надійшла заява про відвід головуючої судді, яка мотивована тим, що останньою розглядалась цивільна справа № 149/620/23, яка пов'язана із даною справою, що може свідчити про зацікавленість судді у розгляді справи та викликає у сторони сумніви в об"єктивності та неупередженості судді при прийнятті рішення.
Дослідивши згідно ст. 40 ЦПК України в порядку письмового провадження заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Підстави для відводу судді визначено статтею 36 ЦПК України. При цьому частиною другою вказаної статті закріплено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також у випадку існування обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України, яка, в свою чергу, визначає випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (пункти 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України).
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішене як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (стаття 40 ЦПК України).
Згідно ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставами для відводу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.
Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним критерієм, суд констатує, що відсутні будь-які підстави стверджувати, що суддя Павлюк О.О. має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не з'ясовано.
За об'єктивним критерієм судом підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним, при цьому, є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
Доводи заяви про відвід судді не містять будь-яких посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді Павлюк О. О. при розгляді даної справи, нормативно-правових обгрунтувань (підстав, визначених приписами ЦПК України), а також відповідних доказів, зокрема і щодо участі судді у розгляді пов'язаної цивільної справи №149/620/23, а також обгрунтування, яким чином така участь свідчить про упередженість судді. Відсутні в матеріалах також будь-які докази, які б могли об'єктивно перевірені судом при вирішенні порушеного питання. Отже, заявлений відвід є необґрунтованим.
Суддя наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
За положенням ч. 3 ст. 40 ЦПК України, заява про відвід підлягає вирішенню суддею, який не входить до складу суду, що розглядає цю цивільну справу. А відтак, заява підлягає розгляду суддею визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст. 33, 36, 37, 40 ЦПК України, суд
Визнати заявлений представником позивача - адвокатом Гайворонським Русланом Володимировчием відвід головуючій суді в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Тимощука Володимира Вікторовича про визнання дій приватного виконавця незаконними та відшкодування моральної шкоди - необґрунтованим.
Передати заяву відповідача про відвід судді по цьому позову для розгляду у порядку визначеному ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Павлюк О. О.