Справа № 148/1670/21
15 серпня 2024 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретарів Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині за правилами загального позовного провадження справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільно нажитого майна подружжя та визнання права власності на 1/2 частину майна, за участі: представника відповідача - адвоката Кравець В.А., -
В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільно нажитого майна подружжя та визнання права власності на 1/2 частину майна.
В судові засідання призначені на 22.05.2024 о 14:00 год., 25.07.2024 о 13:00 год. та 15.08.2024 на 13:00 год., позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Пріщенко С.С. повторно не з'явились, однак повідомлялись належним чином про дату, час та місце проведення судових засідань. Від позивача та її представника було неодноразово подані клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю адвоката Пріщенка С.С. в інших судових засіданнях, однак доказів того суду не надано. Крім того, 07.03.2024 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у якому остання вказала не розглядати справи без її участі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кравець В.А. у судовому засіданні не заперечила щодо залишення позову без розгляду, оскільки позивач та її представник повторно не з'явились, вважає, що їх неявка перешкоджає розгляду справи, що відповідно до приписів ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги, що справу розглянути у відсутність позивача та її представника неможливо, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З огляду на те, що позивач та її представник неодноразово подавали клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю адвоката Пріщенка С.С. в інших судових засіданнях, однак доказів того суду не надано, суд визнає, що вони не з'явилась до суду без поважних причин та їх дії повинні розцінюватися як зловживання процесуальними правами.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини повторної неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Ухвалою ВССУ від 31.08.2015 в справі № 6-24063ск15 було зазначено, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши норми ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, дійшов правильного висновку про те, що позивач, будучи належним чином повідомленою, повторно не з'явилась до суду, що є підставою для залишення її позовної заяви без розгляду.
При цьому причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону спрямоване на дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання своїми процесуальними правами, а позивач і не з'являється в судове засідання, і не використовує положення про процесуальне представництво в суді.
Таким чином, неявки в судові засідання позивача та її представника, яким було відомо про дату, час та місце розгляду справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що в свою чергу призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті виниклого спору.
Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та її представника, встановлені ЦПК України, який не пов'язує причини повторної неявки з їх поважністю, а також розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
В свою чергу, залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільно нажитого майна подружжя та визнання права власності на 1/2 частину майна -залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 16.08.2024.
Суддя: