16.08.2024 Справа №607/14034/24 Провадження №3/607/7210/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ознаками правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №071807 від 14 червня 2024 року, 14 червня 2024 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні психологічного характеру, а саме ображав її нецензурною лайкою, чинив психологічний тиск внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю, чим порушив вимоги п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидії домашньому насильству», вчинено повторно протягом року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №325264 від 14 червня 2024 року, 14 червня 2024 року близько 22 год. 40 хв. у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 стосовно якого 14 червня 2024 року було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 162454 на заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та не виконав його, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Приймаючи до уваги факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, вважаю що відповідно ст. 36 КУпАП, вони мають бути об'єднані в одне провадження та їм слід присвоїти номер справи 607/14034/24 (провадження 3/607/7210/2024).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом направлення на його поштову адресу повістки про виклик до суду. Про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку:
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вказаних порушень.
Тобто, з об'єктивної сторони дане правопорушення характеризується вчиненням будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також невиконанням термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином Законом встановлено, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Отже, домашнє насильство є правопорушенням із матеріальним складом, обов'язковою ознакою якого є настання відповідних суспільно-небезпечних наслідків у виді шкоди психологічному здоров'ю потерпілого або реальної можливості заподіяння такої шкоди, тобто такої, що об'єктивно могла настати, але не настала через незалежні від волі кривдника обставини.
Так, у справах про домашнє насильство обов'язково необхідно встановлювати які саме негативні наслідки для психологічного та фізичного стану постраждалої особи, перелічені у пунктах 14, 17 частини першої статті 1 Закону, настали внаслідок дій кривдника.
Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Частинами 1, 2 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- відомостями, зазначеними у протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАД №071807 від 14 червня 2024 року, ВАД №325264 від 14 червня 2024 року;
- заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14 червня 2024 року, в яких остання просить притягнути до відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , який 14 червня 2024 року вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме обзивав її та погрожував;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14 червня 2024 року, з яких вбачається, що після складення працівниками поліції термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 , останній повернувся в квартиру і продовжував психологічне насильство щодо неї, чим порушив терміновий заборонний припис;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14 червня 2024 року, відповідно до яких 14 червня 2024 року близько 20 год. 00 хв. він приїхав додому у с. Васильківці, де між ним та його дружиною ОСОБА_2 розпочався конфлікт;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14 червня 2024 року проведеною з потерпілою особою ОСОБА_2 , за результати якої поліцейським визначено високий рівень небезпеки;
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника АА№162454 від 14 червня 2024 року, яким ОСОБА_1 заборонено вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_2 строком на 3 доби починаючи з 21 год. 50 хв. 14 червня 2024 року до 21 год. 50 хв. 17 червня 2024 року;
- рапортом інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області Курпіта В.Т. від 14 червня 2024 року та витягом з ІПНП України від 14 червня 2024 року, згідно яких 14 червня 2024 року о 20:19 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , про те, що чоловік ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство. Прибувши на місце події по АДРЕСА_1 було виявлено заявницю ОСОБА_2 , яка повідомила що її чоловік ОСОБА_1 , вчиняє домашнє насильство, а саме сварку і нецензурно виражається у її сторону;
- рапортом інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області Терида П.А. від 15 червня 2024 року та витягом з ІПНП України від 14 червня 2024 року, з яких слідує, що 14 червня 2024 року о 22:41 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , про те, що чоловік ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство та не виконує вимоги ТЗП серії АА 162454 від 14 червня 2024 року винесеного строком на 3 доби;
- постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.05.2024 у справі № 607/7264/24, яка набрала законної сили 03 червня 2024 року та якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340 грн;
- відеозаписом з місця події.
За вказаних обставин доходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, а так само невиконанням термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн.
Керуючись статтями ч. 2 ст. 33, 36, ст. 40-1, ч. 2 ст. 173-2, ст. ст. 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Об'єднати в одне провадження адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - №607/14034/24, (номер провадження 3/607/7210/2024) із адміністративними матеріалами відносно ОСОБА_1 притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - №607/14036/24, (номер провадження 3/607/7264/2024) та присвоїти об'єднаній справі єдиний номер - №607/14034/24, (номер провадження 3/607/7210/2024).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяН. Р. Кунець