14.08.2024Справа №607/25446/23
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Братасюка В.М.
за участі секретаря судового засідання Тинкалюк Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
Позивач Акціонерне товариство «КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ «КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписав Заяву № б/н від 09.10.2010 року. Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою Позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_3 помер, що
підтверджується документом про смерть від 16.03.2021 року. Вказує, що в даному випадку спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .
На виконання вимог норм закону позивачем 22.08.2023 року була направлена претензія кредитора до Першої тернопільської державної нотаріальної контори, та 13.09.2023 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого
Позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії
АТ КБ "Приватбанк". Вказує, що відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов?язання померлого Позичальника. Спадкування обов?язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як Відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. При цьому, позивач зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
07.11.2023 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно
яких позивач пред?явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором № б/н від 09.10.2010 року становить - 59815.01 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів.
08 квітня 2024 року представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Юхимець Г.Я. подано відзив, в якому сторона відповідача проти позову заперечує повністю. Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідачі постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та підтверджує цю обставину лише копіями паспортів позичальника та відповідачів, де зазначена адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , а тому позивач вважає, що відповідачі є його спадкоємцями. Проте з доданих позивачем до позовної заяви доказів неможливо встановити час, протягом якого позичальник та відповідачі проживали за встановленою адресою та, відповідно, чи було це місце проживання спільним для них. Так, померлий є батьком відповідачів, який після розірвання шлюбу о 2003 році з матір?ю відповідачів ОСОБА_5 переїхав із зареєстрованого місця проживання в інше помешкання, одружився другий раз, у нього народилися ще двоє дітей. Через декілька років другий шлюб було розірвано, після чого померлий до дня смерті проживав один в орендованій квартирі. Натомість відповідачі залишилися проживати з матір?ю у квартирі АДРЕСА_2 приблизно до 2010 р. після чого відповідачка ОСОБА_1 переїхала на постійне місце проживання у Сполучені Штати Америки, де проживає по теперішній час, а відповідач ОСОБА_2 переїхав у м. Львів, де працює і постійно проживає.
Відповідачі не зверталися у встановлений законодавством строк до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, а тому не прийняли її після смерті батька, що зокрема підтверджується матеріалами спадкової справи, відкритої за заявою позивача.
Крім того, за змістом наведених норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов?язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Так, у померлого ОСОБА_3 не було жодного майна, яке б можна було б успадкувати. Квартира, в якій він був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , та яку позивач зазначає у позовній заяві як можливе спадкове майно, не належало померлому, а є державною власністю та була передана йому та членам його сім?ї для зайняття в порядку обміну житлового приміщення, що підтверджується ордером на житлове приміщення (обмінний) № 604 від 15.12.1992 р. та довідкою ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» від 25.05.2021 р. № 1190. Таким чином відповідачами не було отримано у спадщину від померлого ОСОБА_3 жодного майна, а тому вони не набули статусу спадкоємців і, як наслідок, у них відсутній обов?язок задовольнити вимоги позивача, як кредитора померлого, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Отже позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідачі є спадкоємцями померлого позичальника, прийняли спадщину після його смерті, а тому позов не підлягає до задоволення через його необґрунтованість.
19.04.2024 судом зареєстровано відповідь на відзив поданий представником позивача, згідно якого Банк вважає, що спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також зазначає, що відсутність реєстрації нерухомого майна, а саме, об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , можливо є наслідком того, що ТОВ «МІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» не передало своєчасно документи на вищезазначене нерухоме майно на реєстрацію до Державного реєстратора. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
21.06.2024 протокольною ухвалою суду постановленою у судовому засіданні без виходу в нарадчу кімнату витребувати докази від територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб довідку про склад сім?ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_3 станом на дату смерті померлого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувати докази від Першої тернопільської державної нотаріальної контори інформацію із спадкового реєстру щодо заведення спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у разі заведеної спадкової справи, завірені належним чином копії матеріалів спадкової справи про всіх спадкоємців, про чинні заповіти, відмову від прийняття спадщини, усунення від спадщини, відомості про видані та отримані свідоцтва про право на спадщину після смерті вказаної особи, копії заяв осіб, які звернулися до нотаріуса про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини.
У судове засідання представник АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» не з'явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, хоча про день та час слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:
Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписав(-ла) Заяву № б/н від 09.10.2010 року.
При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої
умови договору.
Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Заявою позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку; яка додається до позову, а Позичальнику
надано у користування кредитну картку (номери та строк ди отриманих кредитних карток
зазначено у довідці про отримані картки, що додається).
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 25000.00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.2.1.1.2.3 Договору, на підставі яких позичальник при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою Банку.
Банк свої зобов?язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме
надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах
передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
В процесі користування кредитним рахунком позичальник не надавав своєчасно
Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов?язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 16 березня 2021 року.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором № б/н від 09.10.2010 року становить - 59815.01 грн., яка складається з наступного: 43172.75 грн. - заборгованість за тілом кредита; 16642.26 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Позивачем 22.08.2023 року була направлена претензія кредитора до Першої тернопільської державної нотаріальної контори, та 13.09.2023 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ "Приватбанк".
07.11.2023 року до спадкоємців Позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред?явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.
01.09.2023 Першою тернопільською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу ОСОБА_3 , номер у Спадковому реєстрі 71176246, номер у нотаріуса 541/2023.
Відповідно до витягу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 349549464 від 08.10.2023, за параметрами запиту: Адреса/Місцезнаходження: АДРЕСА_1 значиться: ВІДОМОСТІ З ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО: За вказаними параметрами запиту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні. ВІДОМОСТІ 3 РЕЄСТРУ ПРАВ ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО: За вказаними параметрами запиту у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні.
Як вбачається з повідомлення Відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради №1496/28-03 від 31.07.2024, згідно реєстру Тернопільської міської територіальної громади та картотеки переданої
Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області за період з 01.08.2012р. по 31.03.2016р. та за період виконання повноважень з 04.04.2016р. по 26.07.2024р. за адресою
АДРЕСА_1 станом на 13.03.2021р. були зареєстровані: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також звертають увагу, що довідку про склад сім?ї остаточно скасовано, згідно наказу Міністерства соціальної под
від 17.07.2019р. №1106.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Нормою статті 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Частиною першою та частиною третьою статті 1268, частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом зазначених норм вбачається, що прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або в разі відсутності наведених вище обставин, - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України строк.
Як вбачається з листа Першої тернопільської державної нотаріальної контори №1536/02-14 від 04 вересня 2023 року, 01.09.2023 заведена спадкова справа №541/2023 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за претензією кредитора АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» від 07.08.2023 № SAMDN52000071017265.
З матеріалів справи вбачається, що спадкоємці заяви про прийняття чи відмову від спадщини не подавали.
Відповідно до повідомлення Відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради №1496/28-03 від 31.07.2024, згідно реєстру Тернопільської міської територіальної громади та картотеки переданої
Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області за період з 01.08.2012р. по 31.03.2016р. та за період виконання повноважень з 04.04.2016р. по 26.07.2024р. за адресою
АДРЕСА_1 станом на 13.03.2021р. були зареєстровані: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також звертають увагу, що довідку про склад сім?ї остаточно скасовано, згідно наказу Міністерства соціальної под
від 17.07.2019р. №1106.
Реєстрація місця проживання відповідачів за адресою місця проживання позичальника не є безумовним підтвердженням того, що вони є його спадкоємцями та фактично прийняли спадщину після її смерті.
Вказане узгоджується із висновком викладеним у постанові Верховного суду від 27 лютого 2023 року у справі справа № 572/1497/22 (провадження № 61-12653св22).
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є спадкоємцями померлого ОСОБА_3 (за законом чи заповітом), а також, що вони постійно проживали за місцем своєї реєстрації на час відкриття спадщини.
Зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи, її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника, і вирішуються у порядку, визначеному статтею 1282 ЦК України.
У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 роз'яснено, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.
Обґрунтовуючи позовні вимоги покладенням на відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обов'язку сплатити заборгованість в межах вартості спадкового майна, позивачем АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» не надано суду жодних відомостей щодо спадкового майна, в межах вартості якого спадкоємець зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора, зокрема не надано доказів наявності у спадкодавця на праві власності за життя будь-якого рухомого/нерухомого майна та щодо його вартості.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 справі справа № 336/5443/16 , від 13.03.2019 у справі № 360/1568/16-ц.
При цьому суд зауважує, що обов'язок щодо доказування таких обставин лежить саме на позивачу, проте в даному випадку останнім не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами обсяг спадкового майна та його вартість, а відтак суд позбавлений можливості визначити межі відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК.
Відповідно до копії спадкової справи №541/2023, заведеної Першою тернопільською державною нотаріальною конторою за претензією кредитора «Приватбанк» відомості про склад спадкового майна відсутні. Інші спадкоємці заяв про прийняття спадщини чи відмову від спадщини не подавали.
Крім того, позивачем не доведено того, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є спадкоємцями померлого ОСОБА_3 (за законом чи заповітом), а також, що вони постійно проживали за місцем своєї реєстрації на час відкриття спадщини.
Виходячи з засад цивільного процесуального закону, зокрема статтею 12 ЦПК України передбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства «КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, у відповідності до статті 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні позову Акціонерного товариства «КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТО «КБ «ПРИВАТБАНК» код ЄДРПОУ: 14360570 адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д м. Київ, адреса для листування: 49094. м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяВ. М. Братасюк