Справа №760/10543/23
1-кп/760/1358/24
16 серпня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
провівши відкрите судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100120000357 від 08.05.2023, -
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100120000357 від 08.05.2023.
Як випливає із змісту обвинувального акту, кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 було вчинене в квітні 2021 р.
Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, мотивуючи це тим, що із моменту вчинення інкримінованого їй правопорушення минув строк давності.
Обвинувачений пояснив, що розуміє наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 49 КК України, їй відомо, що дані обставини не є реабілітуючими та згоден із зазначеними наслідками.
Прокурор клопотання підтримав, зазначив, що обвинуваченого можна звільнити від кримінальної відповідальності, оскільки дане кримінальне правопорушення є проступком.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені суду матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
Обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні надійшов до Солом'янського районного суду м. Києва 12.05.2023 р.
Таким чином, з моменту вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення до моменту надходження обвинувального акта до Солом'янського районного суду м. Києва минув 1 рік та три місяці.
Разом з тим, на даний час строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності сплив.
Достатньо довготривалий час здійснення даного кримінального провадження обумовлений тим, що обвинувальний акт до суду надійшов більш ніж через два роки після вчинення кримінального правопорушення, перебування судді в нарадчій кімнаті, в зв'язку із чим розгляд справи відкладався, систематичними триваючими повітряними тривогами, систематичними неявками захисника та прокурора.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За змістом ст.ст.284-288 КПК, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст.63 Конституції та ст.18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
Виходячи із цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже, невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст.49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення з визнанням ними своєї винуватості в скоєнні злочину.
Розглядаючи клопотання, суд також не може вирішити питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченої, оскільки клопотання заявлене на тій стадії судового розгляду, на якій ще не досліджені письмові докази та не допитані свідки. Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядається негайно, суд позбавлений можливості продовжити дослідження доказів та встановлення обставин інкримінованих правопорушень.
Таким чином, невизнання обвинуваченою вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності її згоди на звільнення від кримінальної відповідальності в передбачених законом випадках за умови роз'яснення суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Саме таку позицію висловив Верховний суд в своїй Постанові від 26 березня 2020 року (справа №730/67/16-к).
Відповідно до ч. 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
На підставі зазначеного, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_4 задовольнити.
На підставі ст. 49 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100120000357 від 08.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1