Справа № 756/15417/21
Провадження № 2/756/167/24
23 липня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом в порядку цивільного судочинства до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обґрунтуванні, серед іншого тим, що відповідно до свідоцтва про народження від 24.10.2009 серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 (мати) та ОСОБА_3 (батько). Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12.11.2010 у справі №2-7751/10 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 02.08.2018, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 - є дитиною з інвалідністю до 18 років, законним представником якого є ОСОБА_1 . Відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 . З 05.04.2018 по 05.07.2021 відповідач ОСОБА_3 відбував покарання за вироком суду у Старобабанівській виправній колонії (№ 92). Відповідачем ОСОБА_3 29.07.2020 відчужено нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у якій зареєстровано місце проживання малолітнього ОСОБА_2 . При цьому, відчуженню цього майна передувало попереднє протиправне зняття з місця реєстрації проживання малолітнього ОСОБА_2 без згоди іншого з батьків - ОСОБА_1 та на підставі документів, подання яких не підтверджено відповідними органами, а саме без дозволу органів опіки та піклування. Відповідно до листа Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.08.2021 № 10413-1864, відсутня будь-яка інформація про надання дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_2 . 03.08.2020 позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що без її відома та всупереч її волі, змінено її місце реєстрації проживання, а також, без її згоди змінено місце реєстрації проживання її малолітньої дитини - ОСОБА_2 . Внаслідок такої зміни: місце проживання ОСОБА_1 з 09.06.2020 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , з одночасним зняттям з попереднього місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 ; місце проживання ОСОБА_2 з 13.07.2020 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 , з одночасним зняттям з попереднього місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 та її малолітній син ОСОБА_2 без їх відома та поза їх волею були зареєстровані за новими окремими адресами з одночасним зняттям з попередніх окремих місць своєї реєстрації, у серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до органів місцевого самоврядування з вимогою повідомити підстави для зміни реєстрації місць проживання ОСОБА_1 та її малолітнього сина ОСОБА_2 . Листом від 19.08.2020 № 0-644622, 0-644653, Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, а також листом від 19.08.2020 № 104/22-601 Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, повідомили ОСОБА_1 , що 19.06.2020 до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб надійшло поштове повідомлення від Хмельницької міської ради від 09.06.2020 № 10/702/Р про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , з одночасним зняттям з попереднього місця реєстрації та 27.07.2020 до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб надійшло поштове повідомлення від Жміївської сільської ради Іванківського району Київської області від 13.07.2020 № 216 про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5 , з одночасним зняттям з попереднього місця реєстрації. На підставі вищевказаних повідомлень, Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб внесено до Реєстру територіальної громади міста Києва інформацію про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , та її малолітнього сина ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Втім, ані ОСОБА_1 , ані інші співвласники квартири за адресою: АДРЕСА_4 , не зверталися до органів реєстрації місця проживання/перебування із заявою про зміну місця реєстрації ОСОБА_1 . Водночас, ОСОБА_1 не зверталася із заявою про зміну місця реєстрації свого малолітнього сина ОСОБА_2 і будь-яких дозволів чи погоджень для реєстрації зміни місця проживання малолітнього сина іншим особам, у тому числі ОСОБА_3 (батьку дитини), не надавала. Пізніше, листом від 16.10.2020 № 104/22-865 Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, повідомив, що від відділу реєстрації місця проживання управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради отримано лист від 11.08.2020 № 2329/03-10 (вх. № 22-2316 від 16.10.2020) у якому повідомляється, що працівниками вказаного відділу не вчинялися будь-які дії щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання в іншій адміністративно-територіальній одиниці. Листом від 20.08.2021 № 104/22-977 Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, повідомив позивача, що від Жміївської сільської ради Іванківського району Київської області отримано листи від 16.10.2020 № 306 та від 28.10.2020 № 315, в яких повідомляється, що Жміївською сільською радою, повідомлення не надсилалися, інформація в журналі реєстрації вихідної кореспонденції відсутня, інші документи не створювалися, факт зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , не підтверджує. У зв'язку із чим, Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації скасовано зняття з реєстрації місця проживання за попередніми адресами: 16.10.2020 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 ; 03.11.2020 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та внесено записи про поновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_4 , а її малолітньої дитини ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , про що видано відповідні довідки № 14444894 від 12.03.2021 та № 14444874 від 12.03.2021. Так, у Довідці про реєстрацію місця проживання особи № 14444874 від 12.03.2021, зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 31.03.2011 по теперішній час. Крім цього, листом від 18.08.2020 № 069-1878 Служба у справах дітей та сім'ї Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомила, що згідно з витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва від 18.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , з 29.07.2020 зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 та з 04.08.2020 її малолітньої доньки. Водночас, до органу опіки та піклування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації жодного запиту щодо надання дозволу на продаж квартири за адресою: АДРЕСА_1 не надходило, відповідний дозвіл не надавався. 01.10.2021 відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 277700518 від 01.10.2021 вбачається, що право власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 з 29.07.2020 зареєстровано на ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.07.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Миколою Івановичем та зареєстрованого у реєстрі за № 615 (право власності зареєстроване 29.07.2020 11:27:40 запис № 37524674, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 53351393 від 29.07.2020 11:34:22, РНОНМ 2133945880000). Так, власником відчужуваного майна, в якому зареєстровано місце проживання малолітнього сина, на день укладення договору купівлі-продажу був ОСОБА_3 , від імені якого та на підставі довіреності діяв ОСОБА_5 та з яким ОСОБА_6 уклала зазначений договір, внаслідок якого до неї перейшло право власності на квартиру. Отже, оскільки у відчужуваній квартирі було зареєстроване місце проживання малолітнього ОСОБА_2 , відповідач мав отримати згоду у матері при знятті з місця реєстрації малолітньої дитини, та отримати від органу опіки та піклування згоди на відчуження квартири. За таких обставин, укладення вказаного договору за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування, порушує установлену ст. 177 СК України заборону, що у свою чергу, призвело до порушення права малолітньої дитини, в інтересах якої пред'явлений позов, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та /або порушення охоронюваних законом інтересів дитини, зменшення або обмеження прав та інтересів дитини щодо жилого приміщення, гарантоване ч.3 та ч.4 ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства».Таким чином, позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений 29.07.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений 29.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Миколою Івановичем, та зареєстрований у реєстрі за № 615; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 53351393 від 29.07.2020, приватний нотаріус Кондратенко Микола Іванович, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ та внесений на його підставі запис про право власності номер 37524674 від 29.07.2020; визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ОСОБА_4 на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право власності за ОСОБА_4 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; відновити за ОСОБА_3 державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення відомостей про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2021 вищезазначений позов розподілено судді Банасько І.М.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва Банасько І.М. від 22.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та про зобов'язання вчинити дії.
01.12.2021 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Костенок А.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.
13.12.2021 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечила щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, з підстав викладених у відповіді на відзив.
06.01.2022 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Костенок А.М. надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у запереченнях.
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва Банасько І.М. від 13.01.2022 витребувано у Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації належним чином засвідчені копії матеріалів справи щодо реєстрації, зняття з реєстрації та скасування зняття з реєстрації місця проживання: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_4 .
15.02.2022 на виконання вимог ухвали суду від 13.01.2022 Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація надіслала витребувану інформацію.
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва Банасько І.М. від 17.06.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Костенок Андрія Михайловича про зустрічне забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та про зобов'язання вчинити дії відмолено.
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва Банасько І.М. від 16.09.2022 витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенка Миколи Івановича належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи, заведеної при посвідченні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного 29.07.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та зареєстрованого у реєстрі за №615, а також належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру.
Розпорядженням керівника апарату Оболонського районного суду міста Києва Шаровар М.В. «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу у справі» від 21.11.2022 №116, з огляду на те, що суддя Оболонського районного суду м. Києва Банасько І.М. з 21.11.2022 на тривалому лікарняному, у зв'язку з вагітністю та пологами, у провадженні якої перебувала дана справа, призначено повторний автоматизований розподіл справи №756/15417/21 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та про зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022, справу №756/15417/21, розподілено судді Ткач М.М.
02.12.2022 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенка Миколи Івановича на виконання вимог ухвали суду від 16.09.2022 надійшли копії документів щодо посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного 29.07.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та зареєстрованого у реєстрі за №615, а також повідомлено, що підставою для прийняття рішення про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав був посвідчений нотаріусом договір купівлі-продажу.
Протокольною ухвалою суду від 01.11.2023 закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися. При цьому, у судовому засіданні 03.05.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. При цьому, у судовому засіданні 05.02.2024 проведеному в режимі відеоконференції, зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог та просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 та її представник у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися. При цьому, у судовому засіданні 03.05.2024 представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. 23.07.2024 до суду представник відповідача адвокат Костенок А.М. подав письмовий виступ у дебатах, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся. При цьому, 11.07.2022 представником третьої особи подано до суду заяву про розгляд справи у відсутність служби, рішення просили прийняти у відповідності до вимог чинного законодавства, при прийнятті рішення врахувати інтереси дитини.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23.05.2009 державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 успадкував після смерті матері ОСОБА_7 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із договору від 18.06.2009, укладеного між ОСОБА_8 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровуваний), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колядою О.П., дарувальник подарував, а обдаровуваний прийняв у дар 1/2 частину квартири під номером АДРЕСА_2 .
Згідно із відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» КВ-2019 №50613 від 27.12.2019, квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за відповідачем ОСОБА_3 .
Як убачається з матеріалів справи, 19.09.2009 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м.Києва.
Від шлюбу у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 24.10.2009.
Рішенням Оболонського районного суд міста Києва від 12.11.2010 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м.Києва, актовий запис №1371.
Як убачається із матеріалів справи, 01.06.2020 ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_5 була видана довіреність, яка посвідчена державним нотаріусом Уманської районної державної нотаріальної контори Дібровою Л.М. та зареєстрована в реєстрі за № 297, якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_5 представляти його інтереси, в будь-яких державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності, а також серед іншого, розпоряджатися (купівля-продаж, міна, здача в оренду та ін.) належною йому квартирою за АДРЕСА_2 , з правом укладення та підписання договору купівлі-продажу вказаної квартири, на умовах на його розсуд, за ціну та на умовах за його розсудом.
29.07.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , від імені якого діяв ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом Уманської районної державної нотаріальної контори Дібровою Л.М. 01.06.2020 за реєстровим №297, укладено договір купівлі-продажу квартири.
За умовами договору ОСОБА_3 , від імені якого діяв ОСОБА_5 (продавець) передав, а ОСОБА_4 (покупець) прийняла у власність квартиру АДРЕСА_2 .
Нотаріусом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить продавцю на підставі наступних документів: 1/2 частка квартири на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23.05.2009 державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, 1/2 частка квартири на підставі Договору дарування 1/2 частини квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колядою О.П. 18.06.2009.
У п. 4 договору купівлі-продажу, зазначено, що продаж здійснено за 1024899,00 грн.
Наявність підписів сторін на договорі підтверджує здійснення повного розрахунку між сторонами по договору, про повне розуміння та дотримання сторонами порядку здійснення розрахунку за цим договором, а також відсутність будь-яких фінансових та матеріальних претензій один до одного.
Відповідно до п. 6 зазначеного договору, продавець гарантував, що продаж нерухомого майна у 2020 році здійснюється ним вперше, у квартирі ніхто не проживає і не зареєстрований, до моменту укладання цього договору квартира нікому іншому не відчужена, не передана в оренду або позичку, під забороною, арештом, заставою не перебуває, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передана, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб як в межах так і за межами України немає, права малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних або обмежено дієздатних на користування квартирою відсутні, що підтверджено письмовою заявою продавця, яка знаходиться у справах нотаріуса.
Згідно п.7 вказаного договору, квартира є особистою власністю продавця та інших співвласників квартири згідно ст.ст.68,74 Сімейного кодексу України, немає.
Крім цього, під час посвідчення оспорюваного правочину нотаріусом було встановлено особи громадян, які підписали договір, встановлено їх дієздатність, а також повноваження представника та належність ОСОБА_3 квартири, перевірено.
Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, станом на 29.07.2020, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані особи, відсутні.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №2133945880000, право власності на спірну квартиру на час звернення до суду з позовом зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 номер запису про право власності №37524674; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу серія та номер: 615, виданий 29.07.2020, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей (частина перша статті 242 ЦК України).
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтями 316-319, 328 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна відповідно до ст. 657 ЦК України укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
За змістом ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
Таким чином, при вирішенні позову про визнання недійсним оскаржуваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач посилався на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у якій була зареєстрована малолітня дитина та протиправно знята з реєстрації, укладено без згоди Органів опіки та піклування, тому порушує майнові права та законні інтереси малолітньої дитини ОСОБА_2 .
Частинами другою та третьою статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що діти - члени сім'ї власника житлового приміщення мають право користування займаним приміщенням на рівні з власником. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
За змістом цієї норми закону, а також статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статті 177 СК України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах - обов'язок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обов'язків, установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.
Відповідно до частини другою статті 177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 177 СК України орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.
Відповідно до частини шостої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним. Такий правочин є оспорюваним.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 201/13270/19 (провадження № 61-4525св22) зазначено, що: «Отже, вчинення батьками неповнолітньої дитини правочину щодо відчуження нерухомого майна за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 177 СК України, статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» заборону. Правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19), у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 1612/2343/12 (провадження № 61-6301св18) та від 10 березня 2021 року у справі № 362/6156/16-ц (провадження № 61-17460св18)».
Згідно п.п. 1.8, 1.9 п. 1 Глави 2 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (який діяв на момент вчинення правочину), при посвідченні правочину щодо відчуження нерухомого майна відчужувач цього майна подає заяву про наявність/відсутність прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування цим майном. З метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваним нерухомим майном нотаріус має право додатково витребовувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення такого правочину.
У разі виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності або право користування відчужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідного виконавчого органу міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
З матеріалів справи вбачається, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.06.2002 був зареєстрований відповідач ОСОБА_3 та з 31.03.2011 син ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Укладаючи оспорюваний договір, продавець гарантував, серед іншого, що у квартирі ніхто не проживає і не зареєстрований, права малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних або обмежено дієздатних на користування квартирою, відсутні.
Крім того, відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, станом на 29.07.2020, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані особи, відсутні.
Тобто, на час укладення вищевказаного договору, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 не були зареєстровані особи, в тому числі, й неповнолітні, малолітні, недієздатні або обмежено дієздатні особи.
Отже, при посвідченні спірного договору купівлі-продажу квартири нотаріус діяв в межах чинного законодавства, враховуючи, що з наданих для проведення нотаріальної дії документів, не вбачалось, що в даній квартирі зареєстровані особи.
Між іншим, суд вважає, що факт добросовісності набуття ОСОБА_4 у власність спірної квартири жодними належними та допустимими доказами не спростовано, тому остання є добросовісним набувачем цього майна. Як покупець вона сплатила кошти за вказану квартиру, що придбавалась у власність, та виконала умови договору купівлі - продажу квартири в повному обсязі.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, зробленим у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) «…правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, - звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним».
Як убачається із матеріалів справи, 03.11.2020 Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації скасовано зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 04.02.2022, зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Разом з тим, згідно з частинами третьою, четвертою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №756/4567/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину, яке набрало законної сили, серед іншого, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджено актом обстеження сім'ї №823 від 18.03.2020.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інше, справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи те, що після розірвання між сторонами шлюбу і станом на дату укладання договору купівлі-продажу дитина проживала разом з матір'ю, тобто має право на проживання в іншому житлі, оспорюваний правочин не суперечить правам та інтересам дитини, не звужує обсяг існуючих майнових прав дитини щодо жилого приміщення, не порушує гарантії збереження права дитини на житло, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки оспорюваним договором житлові права малолітнього сина сторін не порушені.
Доводи сторони позивача, що спірний договір унеможливив реалізацію позивачем, яка діє в інтересах малолітньої дитини його цивільного права, а саме права на спадкування спірного майна є необґрунтовані.
Верховний Суд зауважує, що однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Отже, дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
За таких обставин, суд вважає що при укладенні договору купівлі-продажу від 29 липня 2020 року майнові права малолітньої дитини не були порушені, оскільки як встановлено судом на час укладення договору купівлі-продажу в спірній квартирі син сторін не проживав у ній та не був у ній зареєстрований.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, інші доводи сторін не впливають на вищевказані висновки суду.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 16.08.2024.
Відомості про учасників справи:
1. Позивач: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 );
2. Відповідач: ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 );
3. Відповідач: ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 );
4. Третя особа: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37445484, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, 2-Д);
5. Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович (адреса місцезнаходження: : м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, 18).
Суддя М.М. Ткач