Іменем України
16.08.2024 Справа №607/13794/24 Провадження №3/607/6049/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24.06.2024 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 161837 від 14.06.2024 зазначено, що 14.06.2024 о 17 год. 26 хв. на вул. С.Будного у м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора, а також проходження огляду у найближчому медичному закладі водій відмовився. Від керування транспортного засобу водій відсторонений шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання 27.06.2024 ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 161837 від 14.06.2024 у графі «Підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи». При цьому у протоколі вказано, що розгляд адміністративної справи відбудеться 27.06.2024 о 10 год. 00 хв. у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області за адресою: вул. Котляревського, буд. 34, м. Тернопіль.
Так само у судове засідання 16.08.2024 ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку шляхом надсилання повістки про виклик до суду на поштову адресу за місцем його проживання. Таке поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Заяви чи клопотання на день розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходили.
При визначенні факту належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2021 (справа № 911/3142/19), де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Так само Верховний Суд неодноразово у своїх постановах вказував, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. У рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов'язкову участь особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, докази поважності причин неприбуття в судове засідання не надав, ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Так, п. 2.5 Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі за текстом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 6, 7 Розділу І Інструкції).
Аналогічні положення регламентуються також ст. 266 КУпАП, у якій визначена процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння.
Так, суд встановив, що 14.06.2024 о 17 год. 26 хв. на вул. С.Будного у м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 310», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» № ARLK-0020 (повірка дійсна до 22.06.2024), а також проходження огляду у найближчому закладі охорони здоров'я, а саме у КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради водій відмовився.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- відеозаписами з нагрудної камери працівника патрульної поліції № 1112223 (назви файлів «NOR_1112223_000000_20240614164512_0000», «NOR_1112223_000000_20240614170012_0001», «NOR_1112223_000000_20240614171513_0002», «NOR_1112223_000000_20240614173013_0003») та з автомобільного реєстратора службового автомобіля поліції (назви файлів «video5433872363814930552», «video5433872363814930579»), на яких зафіксовані обставини вчинення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 . Так, під час патрулювання працівниками поліції був зупинений транспортний засіб марки «Mercedes-Benz 310», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки транспортного засобу стало те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, що підтверджується відеозаписом з автомобільного реєстратора службового автомобіля поліції (назва файлу «video5433872363814930579»). Під час спілкування з ОСОБА_1 патрульними поліцейськими встановлено, що останній перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Унаслідок цього ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці події. Першочергово від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння водій на місці зупинки водій відмовився. Однак в подальшому ОСОБА_1 декілька разів змінював свою думку. На неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у найближчому медичному закладі ОСОБА_1 ухилявся від надання відповіді. Відтак працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що таке ухилення від надання чіткої відповіді буде розцінене як відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Проте водій після таких роз'яснень відповідь про проходження чи відмову від проходження огляду на стан сп'яніння працівникам поліції так і не надав. Також ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, однак за наслідками такого роз'яснення останній не заявляв жодних клопотань (16 год. 59 хв., назва файлу «NOR_1112223_000000_20240614164512_0000»);
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора ««Alcotest Drager 6820» № ARLK-0020, яке чинне до 22.06.2024;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.06.2024;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2392383 від 14.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП;
- сертифікатом перевірки типу газоаналізатора та декларацією про відповідність вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Alcotest Drager 6820»;
- довідкою відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Крім цього, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 161837 від 14.06.2024, в якому процесуально зафіксовані конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення. При цьому такий протокол складений із дотриманням вимог КУпАП, містить всі необхідні реквізити, підписаний особою, яка склала протокол, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33, 34, 35 КУпАП приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, ОСОБА_1 не працює.
Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні.
Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні.
З урахуванням викладеного суд доходить переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 27, 30, 33-36, 40-1, 130, 245, 251-252, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяІ. В. Марциновська