Справа № 463/7277/24
Провадження № 2-о/463/264/24
05 серпня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді - Леньо С. І.
з участю секретаря- Станько Р.О.
у відкритому судовому засіданні в м. Львові розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Стрийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України -
Заявник звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті на тимчасово окупованій території України її бабусі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Старченкове Володарського району Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполь Донецької області, у віці 96 років.
Заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 96 років, в м. Маріуполь Донецької області померла її бабуся - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак отримати свідоцтво про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану на даний час неможливо, оскільки остання померла на тимчасово окупованій території і всі документи, видані на цій території вважаються недійсними, що є перешкодою для реалізації спадкових прав дитини. Тому факт смерті просить встановити в судовому порядку.
В судове засідання заявник не з'явилась, її представник подав заяву про розгляд справи у його відсутності та просить таку задоволити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
З наявних в матеріалах справи копій свідоцтв про народження, паспорта громадянина України заявниці, її свідоцтва про шлюб, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була її бабусею.
З наявних в матеріалах справи копій свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті виданих окупаційною владою на тимчасово окупованій території, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполь Донецької області, у віці 96 років.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.
Відповідно до ст. 3 даного Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
2. Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
На адміністративній межі між тимчасово окупованою територією та іншою територією України Кабінетом Міністрів України може запроваджуватися тимчасовий прикордонний контроль.
3. Лінія зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
У зв'язку з наведеним, а також враховуючи те, що підставою для видачі свідоцтва про смерть є лікарське свідоцтво про смерть або фельдшерська довідка про смерть, форми яких затверджені Міністерством охорони здоров'я України, отримати які заявник можливості не має, так як її бабця померла на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим на даний час заявник позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть на території України.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Таким чином, документи, що підтверджують факт смерті особи на тимчасово окупованій території України, видані органами окупаційної влади підтверджують факт смерті, однак, за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України.
Не може вважатись легітимним на території України і свідоцтво про смерть особи, видане органом, який створено на цій території в порядку, не передбаченому законом України.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, що підтверджується «Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, з подальшими змінами.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Встановлення факту смерті бабці, породжує юридичні наслідки для заявниці, при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Старченкове Володарського району Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполь Донецької області, у віці 96 років є встановленим, тому заява підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.4, 5 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст.12, 81, 315, 317, 354, 355 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити юридичний факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Старченкове Володарського району Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполь Донецької області, у віці 96 років.
Рішення суду підлягає до негайного виконання. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Оскарження даного рішення не зупиняє його виконання.
Суддя: Леньо С. І.