19 серпня 2024 року
м. Київ
справа №120/16774/23
адміністративне провадження №К/990/29225/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Кашпур О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Кашпур О.В., Мартинюк Н.М., у справі №120/16774/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Президента України про визнання протиправними діянь та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив:
визнати протиправними діяння :
1) повідомлення 07 червня 2023 року недостовірної інформації про те, що ініційована електронна петиція Президентові України не відповідає встановленим вимогам;
2) повідомлення 07 червня 2023 року недостовірної інформації про те, що порушене у петиції питання не відноситься до повноважень Президента;
3) не оприлюднення електронної петиції від 07 червня 2023 року на вебсайті Офіційного інтернет -представництва Президента України;
4) приховування та не надання на письмовий запит від 08 червня 2023 року засвідченої належним чином поданої та підписаної петиції та її змісту, та письмової відповіді про результати її розгляду (отримання) за підписом відповідальної посадової особи;
5) повідомлення недостовірної інформацію на запит від 08 червня 2023 року про те, що надати запитувану петицію не вбачається можливим;
6) надіслання листа Офісу Президента України від 15 червня 2023 року № 22/1-09/2601 за підписом ОСОБА_2 , зміст та форма якого не відповідає вимогам закону, а саме не містить номери телефонів, адресу електронної пошти, адресу офіційного вебсайту);
7) протиправне розміщення на офіційному сайті Президента України president.gov.ua постійної статичної вкладки "Дружина Президента";
- зобов'язати:
1) оприлюднити електронну петицію від 07 червня 2023 року на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України;
2) надати на письмовий запит від 08. червня 2023 року засвідчену належним чином копію поданої та підписаної петиції та її зміст, та письмову відповідь про результати її розгляду (отримання) за підписом відповідальної посадової (службової) особи;
3) повідомити недостовірну інформацію на запит від 08 червня 2023 року про те, що надати запитувану петицію не вбачається можливим;
4) надіслати запитувану інформацію листом, що містить номери телефонів, адресу електронної пошти, адресу офіційного вебсайту відповідача;
5) видалити на офіційному сайті Президента України president.gov.ua вкладку (послання) "Дружина Президента";
6) розмістити на сайті Президента України вкладку "Громадяни України" або "Виборці Президента" та розміщувати за даним посиланням інформацію суспільного інтересу про громадян України, осіб без громадянства та іноземців, в т.ч. про Олену Зеленську, про мене та мою дружину, та інших рівних один перед одним осіб.
При цьому ухвалою від 05 лютого 2024 року закрито провадження в частині вимог про :
- визнання протиправними діянь стосовно приховування та не надання на письмовий запит від 08.06.2023 засвідченої належним чином поданої та підписаної петиції та її змісту, та письмової відповіді про результати її розгляду (отримання) за підписом відповідальної посадової особи; повідомлення недостовірної інформації на запит від 08 червня 2023 року про те, що надати запитувану петицію не вбачається можливим; надіслання листа Офісу Президента України від 15 червня 2023 року № 22/1-09/2601 за підписом ОСОБА_2 , зміст та форма якого не відповідає вимогам закону, а саме не містить номери телефонів, адресу електронної пошти, адресу офіційного вебсайту);
- зобов'язання надати на письмовий запит від 08 червня 2023 року засвідчену належним чином копію поданої та підписаної петиції та її зміст, та письмову відповідь про результати її розгляду (отримання) за підписом відповідальної посадової (службової) особи) та надіслати запитувану інформацію листом, що містить номери телефонів, адресу електронної пошти, адресу офіційного вебсайту відповідача.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 15 серпня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року у справі №120/16774/23 (адміністративне провадження К/990/29225/24) залишив без руху.
16 серпня 2024 року скаржником через підсистему «Електронний суд» подано заяву (в інтересах реалізації права на доступ до правосуддя, справедливого), в якій ОСОБА_1 заявлено відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Кашпур О.В., Мартинюк Н.М.
Так, заявник керуючись пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) заявляє відвід колегії суддів. В обґрунтування вказаного відводу, заявник зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2024 року залишено касаційну скаргу без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі або надання доказів які свідчать про майновий стан за попередній календарний рік. На думку скаржника, подані ним разом з касаційною скаргою, документи дозволяли встановити, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків річного доходу позивача за попередній календарний рік. При цьому, позивач посилається на правову позиці Верховного Суду, яку на його думку, проігноровано колегією суддів. Заявник вважає, що в процесуальних діях судді Жука А.В., об'єктивність судді як необхідна умова для належного виконання ним своїх обов'язків не проявляється, у позивача та стороннього спостерігача виникають сумніви в неупередженості судді та незацікавленості в тому щоб справа була розглянута Верховним Судом. Вказує, що в судді ОСОБА_3 склалася упередженість стосовно позивача, зацікавленість в результатах не допустити розгляду справи Верховним Судом, що він передав своїм колегам, суддям Кашпур О.В., Мартинюк Н.М.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних чинників.
Так, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності суду має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Разом з тим, на думку Суду, підстави для відводу колегії суддів, заявлені скаржником не знайшли підтвердження та ґрунтуються на припущеннях та суб'єктивній оцінці позивачем обставин справи.
Верховний Cуд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Тож колегія суддів звертає увагу, що у відповідності з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У той же час, на думку колегії суддів, доводи заявника свідчать про незгоду сторони з прийнятим у справі судовим рішенням, а саме: залишенням касаційної скарги без руху, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За таких обставин, заява про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Кашпур О.В., Мартинюк Н.М., є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Кашпур О.В., Мартинюк Н.М. - визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Кашпур О.В., Мартинюк Н.М., у справі №120/16774/23 (адміністративне провадження К/990/29225/24) до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
О.В. Кашпур
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду