про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення
19 серпня 2024 року
м. Київ
справа №560/1080/19
адміністративне провадження №К/9901/27289/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року
у справі № 560/1080/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області; відповідач), просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо незаконного зменшення з 01 січня 2019 року розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди працюючого судді з 90 % до 86 % та неврахування матеріальної допомоги на оздоровлення при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку зі зміною з 04 грудня 2018 року та з 01 січня 2019 року розміру складових суддівської винагороди працюючого судді; при нарахуванні надалі щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з березня 2019 року;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Хмельницькій області утриматися від таких дій при нарахуванні та перерахунках щомісячного довічного грошового утримання;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 04 грудня 2018 року до 31 грудня 2018 року у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року; з 01 до 31 січня 2019 року у зв'язку із зміною з 01 січня 2019 року суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі - Закон № 2629-VІІІ); з 01 січня 2019 року у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 90 % суддівської винагороди судді; з 01 лютого 2019 року у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону № 2629-VIII з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 90 % суддівської винагороди судді; щодо ненарахування щомісячного довічного грошового утримання за березень 2019 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 90 % суддівської винагороди судді;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Хмельницькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з 04 грудня 2018 року до 31 грудня 2018 року у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року; з 01 січня 2019 року до 31 січня 2019 року у зв'язку із зміною з 01 січня 2019 року суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону № 2629-VIII; з 01 січня 2019 року у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 90 % суддівської винагороди судді; з 01 лютого 2019 року у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону № 2629-VIII з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 90 % суддівської винагороди судді; за березень 2019 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 90 % суддівської винагороди судді;
- стягнути з ГУ ПФ України в Хмельницькій області 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з 90 % до 86 %;
- зобов'язано ГУ ПФ України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року щомісячного довічного грошового утримання судді, виходячи з 90 % суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з урахуванням проведених виплат;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Позивач та відповідач оскаржили такі судові рішення в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо дати, з якої необхідно здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, в цій частині прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо непроведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 04 грудня 2018 року до 31 грудня 2018 року у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року згідно з довідкою Апеляційного суду Хмельницької області від 21 грудня 2018 року та з 01 січня 2019 року до 31 січня 2019 року у зв'язку із зміною з 01 січня 2019 року суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону № 2629-VІІІ згідно з довідкою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 січня 2019 року;
- зобов'язано ГУ ПФ України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року до 31 грудня 2018 року у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 з урахуванням довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 21 грудня 2018 року, з 01 січня 2019 року до 31 січня 2019 року у зв'язку із зміною з 01 січня 2019 року суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону № 2629-VІІІ з урахуванням довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 22 січня 2019 року;
- в іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року залишено без змін.
10 травня 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , подане у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якому позивач просив зобов'язати ГУ ПФ України в Хмельницькій області у місячний строк подати звіт про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у частині зобов'язання здійснити виплату заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання за період з 04 грудня 2018 року до 31 січня 2019 року у розмірі 16 383,11 грн., нараховану під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на виконання судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року зобов'язано ГУ ПФ України в Хмельницькій області подати звіт про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 560/1080/19 протягом 30-ти днів з дня отримання копії ухвали.
26 липня 2023 року до Верховного Суду надійшов звіт ГУ ПФ України в Хмельницькій області про виконання постанови від 30 листопада 2022 року. У звіті зазначило, що на виконання судового рішення ОСОБА_1 було нараховано доплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 грудня 2018 року до 31 січня 2019 року у сумі 16 383,11 грн., яку включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, з датою надходження рішення до боржника на виконання 06 грудня 2022 року; у такому разі погашення заборгованості здійснюється у порядку черговості виконання судових рішень за датою набрання ними законної сили в межах видатків ГУ ПФ України в Хмельницькій області на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, встановлених у Бюджеті Пенсійного фонду України на 2023 рік, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2023 року № 631.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року встановлено ГУ ПФ України в Хмельницькій області новий строк для подання звіту про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості за перерахованим щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці; зобов'язано ГУ ПФ України в Хмельницькій області протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати до Верховного Суду звіт про виконання вказаної постанови Верховного Суду з письмовими доказами на підтвердження виплати заборгованості.
ГУ ПФ України в Хмельницькій області подало звіт про виконання постанови Верховного Суду від 30.11.2022, в якому стверджує про повне виконання судового рішення, вказує аргументацію, яка фактично повторює таку у попередньому звіті. Додатково зазначає, що 13.10.2023 № 2200-0502-5/93915 направило до Пенсійного фонду України повторно запит щодо виплати ОСОБА_1 коштів відповідно до постанови Верховного Суду від 30.11.2022.
За результатами розгляду цього звіту відповідача Верховний Суд ухвалою від 31 січня 2024 року, неприйнявши такий як доказ повного виконання судового рішення, установив ГУ ПФ України в Хмельницькій області новий строк для подання звіту щодо виконання постанови від 30 листопада 2022 року в частині виплати позивачу заборгованості за перерахованим щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці, разом із доказами на підтвердження проведення виплати коштів.
31 липня 2024 року до Верховного Суду надійшов новий звіт ГУ ПФ України в Хмельницькій області про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 560/1080/19, у якому було зазначено, що у 2018 - 2023 роках, виходячи із сум виділених з бюджету Пенсійного фонду України у структурі коштів Державного бюджету України на цілі погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів, Головне управління провело виплату сум заборгованостей з пенсійних виплат згідно з рішеннями судів, які набрали законної сили по 20 вересня 2020 року. При цьому сума коштів на погашення заборгованості за подальшими рішеннями суду має бути визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, який ще не затверджено. Тому здійснення виплати позивачу коштів, нарахованих на виконання постанови Верховного Суду у справі №560/1080/19 за період з 04 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року в сумі 16 383,11 грн., можливе лише в межах затверджених бюджетних призначень для проведення виплат в порядку черговості.
Крім того, ГУ ПФ України в Хмельницькій області наголосило, що з метою забезпечення асигнування бюджетних коштів на вищезазначену мету Головним управлінням спрямовані до Пенсійного фонду України звернення від 13 жовтня 2023 року та від 31 липня 2024 року з проханням виділити кошти в сумі 16 383,11 грн. на проведення розрахунків із ОСОБА_1 . У свою чергу Пенсійним фондом України листом від 23 листопада 2023 року повідомлено, що Бюджетом Пенсійного фонду України на 2023 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2023 року № 631, на погашення заборгованості з пенсійних виплат (в тому числі щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями судів передбачено 360 млн. грн. Черговість виплат на виконання рішень судів визначається датою набрання ними законної сили. Відтак, виплата коштів на виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 560/1080/19 реалізується в межах затверджених бюджетних призначень для виконання відповідних виплат. В той же час відповідь на лист відповідача від 31 липня 2024 року від Пенсійного фонду України досі не надійшла.
Вищенаведене, на думку відповідача, свідчить, що Головне управління в межах своїх повноважень та в межах виділених коштів, забезпечило виконання у повному обсязі постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року.
Вирішуючи питання прийнятності звіту про виконання судового рішення, Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Суд звертає увагу, що Верховним Судом вже сформована судова практика щодо застосування цих положень Основного Закону України, зокрема, у постановах від 14 серпня 2018 року у справі № 826/4174/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 802/2135/17-а, від 22 січня 2019 року у справі № 813/142/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17), від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21, від 1 червня 2022 року у справі № 640/25836/20, від 27 липня 2022 року у справі № 540/606/20, від 14 серпня 2023 року у справі № 480/279/21, від 05 грудня 2023 року у справі № 560/1347/23.
Так, Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
До того ж на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Верховний Суд у постанові від 26.01.2021 у справі № 611/26/17 додатково роз'яснив, що означає «обов'язковість судового рішення». Зазначив, що це стан, за якого « таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).».
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Також колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки Суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ПФ України в Хмельницькій області здійснено ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за періоди з 04 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області згідно із відповідними довідками. Нарахована у результаті такого перерахунку доплата склала 16 383,11 грн. Однак, відповідно до абзацу 5 резолютивної частини постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року відповідача було зобов'язано не тільки здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, але й виплатити належні суми.
Так, ГУ ПФ України в Хмельницькій області у поданому до Суду звіти від 26 липня 2023 року зазначало, що постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року в частині виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виконана шляхом включення відомостей про нарахування ОСОБА_1 доплати за період з 04 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року в сумі 16 383,11 грн. у Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України за окремою бюджетною програмою, з датою надходження судового рішення до боржника на виконання 06 грудня 2022 року. Разом з тим, виплата позивачу вказаної заборгованості не передбачена бюджетом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на 2023 рік, оскільки фінансування з бюджету Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України видатків, пов'язаних із погашенням заборгованості за рішеннями судів, відбувається в порядку черговості виконання рішень судів за датою набрання ними законної сили. При цьому виділені Головному управлінню на 2023 рік кошти в сумі 11,55 млн. грн. на погашення заборгованості за рішеннями судів майже повністю були використані на проведення виплат з погашення боргу по пенсійних виплатах за судовими рішеннями, які набрали законної сили лише по 19 вересня 2020 року.
Поряд з цим, ГУ ПФ України в Хмільницькій області зазначено, що для забезпечення фінансування виплат за рішенням суду у справі ОСОБА_1 ним до Пенсійного фонду України спрямовувалися відповідні листи, а саме: від 19 червня 2023 року, від 13 жовтня 2023 року, від 31 липня 2024 року. Однак, відповідних коштів від Пенсійного фонду України до ГУ ПФ України в Хмельницькій області не надійшло. У відповідь на зазначені звернення Пенсійний фонд України повідомив Головне управління про можливість погашення у майбутньому заборгованості перед ОСОБА_1 лише в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, в порядку черговості виконання рішень судів за датою набрання ними законної сили.
У контексті наведеного Суд враховує, що Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до частини п'ятої статті 142 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України коштом Державного бюджету України.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Із вищезазначених обставин Суд вбачає, що ГУ ПФ України в Хмельницькій області не повністю виконано постанову Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 560/1080/19, а саме не подано доказів виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у сумі 16 383,11 грн. після здійснення його перерахунку за період з 04 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року на виконання рішення суду.
При цьому Суд зазначає, що відсутність додаткового фінансування бюджету ГУ ПФ України в Хмельницькій області із боку Пенсійного фонду України не свідчить про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у повному обсязі, а лише підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об'єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб вказаного Головного управління.
Зважаючи на це, Суд вважає, що ГУ ПФ України в Хмельницькій області у поданому звіті не підтвердило документально повне виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року; прийняття Судом такого звіту як належного виконання судового рішення суперечило б статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтям 14, 370 КАС України.
Разом з тим, виходячи зі змісту частини другої статті 382 КАС України, Суд за наслідками розгляду звіту ГУ ПФ України в Хмельницькій області (вих. № 2200-0804-7/74391 від 31 липня 2024 року) про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у чергове встановлює відповідачу новий строк для подання протягом шести місяців з дня отримання копії цієї ухвали звіту про виконання вказаного судового рішення з письмовими доказами на підтвердження виплати заборгованості. При цьому протягом нового строку відповідач має вжити завершальні заходи для виконання судового рішення, не обмежуватися лише направленням запитів на виділення коштів до центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення; актуалізувати перед Пенсійним фондом України проблему неповного виконання судових рішень, ухвалених не на користь Фонду, ініціювати зміну системного підходу до виконання таких рішень.
Керуючись статтями 248, 355, 356, 382 КАС України, Суд -
1. Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк для подання звіту про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 560/1080/19 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості за перерахованим щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протягом шести місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати до Верховного Суду звіт про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 560/1080/19 з письмовими доказами на підтвердження виплати заборгованості.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб