06 серпня 2024 рокусправа № 380/4173/24
Зал судових засідань №7
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Лєбєдєв Д.Ю.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Чубика Б.Г.,
представника відповідача Лисої Н.В.,
представника відповідача Кісіля Р.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області №503 від 07.02.2024 в частині застосування до ОСОБА_1 старшого лейтенанта поліції, інспектора чергового чергової частини штабу БПСПОП «Львів» дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області №73 о/с від 07.02.2024 в частині звільнення ОСОБА_1 старшого лейтенанта поліції, інспектора-чергового чергової частини штабу БПСПОП «Львів», зі служби у поліції із 07.02.2024.
- поновити на службі у Національній поліції України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора-чергового чергової частини штабу БПСПОП «Львів» із 07.02.2024 або на іншій рівноцінній посаді;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 07.02.2024 по дату прийняття судом рішення;
- допустити негайне виконання судового рішення у частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі у Національній поліції України на посаді інспектора-чергового чергової частини штабу БПСПОП «Львів» із 07.02.2024 або на іншій рівноцінній посаді, а також у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції, інспектор-черговий чергової частини штабу батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» (далі - БПСПОП «Львів»), відповідно до наказу «Про особовий склад» № 73 о/с від 07.02.2024, виданого Головним управлінням національної поліції у Львівській області із 07.02.2024 був звільнений із займаної посади, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді у вигляді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Застосування дисциплінарного стягнення до позивача відбулося відповідно до наказу відповідача № 503 від 07.02.2024 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області». З зазначеного наказу вбачається, що 07.02.2024 до ГУНП у Львівські області надійшов рапорт командира БПСПОП «Львів» ГУНП полковника поліції Романа Кровіцького з приводу можливого порушення службової дисципліни із сторони окремих працівників ГУНП (зокрема і позивача). Також із даного наказу вбачається, що було проведено службове розслідування (висновок від 07.02.2024 року), яким встановлено, що, зокрема позивачем було допущено грубе порушення службової дисципліни, що виразилось в обговоренні, критиці та не виконанні п. 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 року № 10 дск. Відповідно, дисциплінарна комісія під час визначення виду стягнення врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби, а також врахувала те, що за результатами проведеного службового розслідування, пом'якшуючих обставин в діях окремих працівників БПСПОП «Львів» не встановлено, тому дисциплінарна комісія дійшла висновку, що вчинений працівниками поліції (зокрема і позивачем) дисциплінарний проступок вважати грубим порушенням службової дисципліни.
Відповідно до п. 3 Наказу № 503 від 07.02.2024 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП «Львів» вбачається, що за грубе порушення службової дисципліни, зокрема п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про національну поліцію», п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту національної поліції України, підпункту 1.1 пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск «Про відрядження поліцейський БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області», відповідно в межах наданих повноважень та відповідно до закону, на підставі п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту, застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у формі звільнення.
Позивач з викладеними вище наказами та висновками до яких прийшов відповідач незгідний, вважає їх протиправними та такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства, встановленої законом процедури, без належного, повного, всебічного вивчення обставин, доказів, пом'якшуючих обставин та інших фактичних обставин, які були залишені відповідачем поза увагою в ході службового розслідування, що призвело до неправильного висновку, а саме: нібито позивачем було грубо порушено службову дисципліну, що потягнуло за собою застосування до позивача крайньої міри дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби. У зв'язку з наведеним, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача 22.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що 07 лютого 2024 року до ГУНП за вх. №Рп - 63 надійшов рапорт командира БПСТОП «Львів» ГУНП полковника поліції Романа Кровіцького про те, що на виконання вказівок керівництва НПУ, ГУНП у Львівській області, 07.02.2024 у приміщенні ГУНП у Львівській області, за адресою пл. Григоренка, 3 в м. Львові було зібрано особовий склад підрозділу та роз?яснено вимоги документів, зокрема вимоги наказу ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 №10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП ГУНП у Львівській області», однак всупереч вимогам чинних нормативних документів, зокрема Дисциплінарного статуту Національної поліції, Присяги поліцейського, працівники батальйону відмовились виконувати згаданий наказ та вибути у службове відрядження до визначеного наказом місця (далі - місце дислокації), що свідчить про грубе порушення службової дисципліни.
Наказом ГУНП у Львівській області №502 від 07.02.2024 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області. 07.02.2024 дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області, що виразилось у невиконанні наказу ГУНП у Львівській області. Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування вважати такими, що підтвердилися. Наказом ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 №503 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, пунктів 1, 2 ч.1 розділу 7 «Положення про підрозділи поліції особливого призначення», затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 №987, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 №10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VII, застосовано до інспектора-чергового чергової частини батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП у Львівській області №73 о/с від 07.02.2024 ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв?язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
На переконання відповідача, призначення і проведення службового розслідування здійснено у відповідності до вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини і висновки цього службового розслідування зроблені на підставі встановлених дійсних обставин, підтверджених відповідними належними доказами, тому у задоволенні позову просить відмовити.
Від позивача 09.04.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій вказує, що службове розслідування проведено відповідачем у стислий термін, приблизно одну годину часу, тому його матеріали містять ряд суперечностей щодо можливого порушення позивачем службової дисципліни, що свідчить про не з'ясування дійсних обставин під час службового розслідування.
Повідомляє, що 02.02.2024 позивачу та іншим працівникам поліції було оголошено, що БПСПОП «Львів» 26.01.2024 розформовано і всі виведені поза штат, а відтак позивачем ставиться під сумнів написання рапорту ОСОБА_2 в якості командира БПСПОП «Львів», який став причиною проведення службового розслідування за висновками, якого до позивача було застосовано найсуворіше покарання - звільнення.
У даному контексті звертає увагу суду на те, що 02.02.2024 позивачу було доведено про те, що на період організаційно-штатних змін у двохмісячний строк він буде перебувати поза штатом, а 07.02.2024 повторно, по навчальній тривозі, було зібрано частину вже колишніх співробітників БПСПОП «Львів» і доведено, що 09.02.2024 позивач і інші повинні відбути у службове відрядження, з подальшим переведенням у підпорядкування Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на виконання наказу ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 №10дск.
Звертає увагу суду, що наказ від 06.02.2024 №10дск є некоректний, оскільки у службове відрядження не можна посилати особу, яка виведена поза штат, у зовсім інший орган, оскільки у такому випадку це тягне за собою втрату посади у ГУНП у Львівській області без його відома. Не зрозуміло, у якому статусі відряджається позивач, на яку посаду і на який конкретно термін. Крім того, не може керівник ГУНП у Львівській області призначати на посаду та заповнювати штатні одиниці іншого підрозділу. У даному випадку призначення мало відбутися в «Об'єднану штурмову бригаду Національної поліції України «Лють». А це вже компетенція Департаменту поліції особливого призначення МВС України, а не ГУНП у Львівській області. Вказує, що відрядження згідно інструкції №672 від 02.08.2017 може видаватися тільки на строк виведення поза штат, тобто до 02.04.2024, а не на строк, зазначений у наказі від 06.02.2024 №10дск, і до того ж в інший підрозділ.
Зазначає, що після реорганізації БПСПОП «Львів», позивачу зобов'язані надати перелік посад у новоствореному підрозділі чи вакантних рівнозначних посад у ГУНП у Львівській області, чого зроблено не було.
У своєму поясненні позивач зазначив, що у нього на даний час є важко хвора лежача мати, після проведених двох операцій і тому він не може їхати у відрядження, а повинен бути біля неї. Оскільки позивач був виведений поза штат, після розформування ОБПСПОП «Львів», почав шукати посаду, яка б не була пов'язана із відрядженнями, однак відповідачем такі пояснення не були враховані під час службового розслідування.
Також вказує, що відповідач проявив упередженість, не врахувавши при проведенні службового розслідування довідок про участь в бойових діях під час АТО, не враховано характеристику позивача, згідно з якою він характеризується виключно позитивно.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 26.03.2024 клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - задоволено. Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 22.04.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просили суд позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просили суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора-чергового чергової частини штабу батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області (далі - БПСПОП «Львів»).
06.02.2024 начальником ГУНП у Львівській прийнято наказ №10 о/с дск про службове відрядження, яким затверджено список поліцейських батальйону особливого призначення, серед яких вказаний позивач та зобов'язано останніх з 10.02.2024 до особливого розпорядження (але не більше 180 діб) відбути у відрядження в оперативне підпорядкування начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
З вказаним вище наказом позивача ознайомлено 07.02.2024, що підтверджується його підписом про ознайомлення.
07 лютого 2024 року до ГУНП за вх. №Рп - 63 надійшов рапорт командира БПСТОП «Львів» ГУНП полковника поліції Романа Кровіцького про те, що на виконання вказівок керівництва НПУ, ГУНП у Львівській області, 07.02.2024 у приміщенні ГУНП у Львівській області, за адресою пл. Григоренка, 3 в м. Львові було зібрано особовий склад підрозділу та роз?яснено вимоги документів, зокрема вимоги наказу ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 №10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП ГУНП у Львівській області», однак всупереч вимогам чинних нормативних документів, зокрема Дисциплінарного статуту Національної поліції, Присяги поліцейського, окремі працівники батальйону відмовились виконувати згаданий наказ та вибути у службове відрядження до визначеного наказом місця (Далі - місце дислокації), що свідчить про грубе порушення службової дисципліни.
Наказом ГУНП у Львівській області №502 від 07.02.2024 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП, що виразилося у невиконанні наказу ГУНП у Львівській області та утворено дисциплінарну комісію.
За результатами службового розслідування, 07.02.2024 складено висновок, згідно з яким дисциплінарна комісія, окрім іншого, встановила вчинення позивачем грубого порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції У країни, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, пунктів 1, 2 ч. 1 розділу 7 «Положення про підрозділи поліції особливого призначення», затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 №987, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 №10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII. Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування вважати такими, що підтвердилися.
Наказом ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 №503 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, застосовано до інспектора-чергового чергової частини батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП у Львівській області №73 о/с від 07.02.2024 ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв?язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Позивач вважає, що накази ГУНП у Львівській області №503 та №73 о/с від 07.02.2024 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Згідно з ст.2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною 1 ст.18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною 4 статті 8 Закону №580-VIII визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
За приписами частин 2, 4 статті 24 Закону №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (абз. 1 ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII).
Частиною 1 статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено на території України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Пунктами 1, 2, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Частиною 7 ст.19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту).
Частинами 9, 10 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
За змістом частини 11 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч.3 ст.26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5 ст.26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок №893).
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
За змістом п.1 розд. V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п.4 розд. V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розд. V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Правил етичної поведінки поліцейських.
Висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності поліцейських, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
З наведеного слідує, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
Так, з матеріалів справи, судом встановлено, що 06.02.2024 начальником ГУНП у Львівській прийнято наказ №10 о/с дск про службове відрядження, яким затверджено список поліцейських батальйону особливого призначення, серед яких вказаний позивач та зобов'язано останніх з 10.02.2024 до особливого розпорядження (але не більше 180 діб) відбути у відрядження в оперативне підпорядкування начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
З вказаним вище наказом позивача ознайомлено 07.02.2024, що підтверджується його підписом про ознайомлення.
Разом з тим, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 в ході проведення службового розслідування надав пояснення, в яких повідомив про те, що не має можливості виконати наказ, у зв'язку з сімейними обставинами, оскільки у нього хвора мати, яка перенесла дві операції та не ходить. Вказав, що у зв'язку з виведенням 02.02.2024 поза штат, він має два місяці, щоб знайти собі нову посаду в іншому не бойовому підрозділі, у Львівській області.
Водночас, матеріали службового розслідування, як і матеріали цієї адміністративної справи не містять жодних належних документальних доказів, які б підтверджували дійсну наявність у позивача сімейних обставин як на день винесення наказу №10 о/с дск (06.02.2024), так і на день ознайомлення останнього з таким наказом (07.02.2024), які б об'єктивно унеможливлювали виконання вимог такого наказу з підстав незадовільного стану здоров'я матері позивача.
За змістом п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», одним із основних обов'язків поліцейського є інформування безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. При цьому, позивач до 07.02.2024 про обставини, які унеможливлювали подальше несення ним служби, безпосереднього керівника не повідомляв, протилежного матеріали справи не містять, що власне і було враховано дисциплінарною комісією.
Також, суд звертає увагу, що позивач в ході службового розслідування не висловлював жодних аргументів щодо протиправності призначення самого службового розслідування, складу комісії, її повноважень, протиправності наказу про його відрядження, відводів складу комісії не заявляв, у тому числі у своїх поясненнях. Суд звертає увагу, що накази ГУНП у Львівській від 06.02.2024 №10 о/с дск в частині службового відрядження ОСОБА_1 , а також №502 від 07.02.2024 в частині призначення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 є чинними та у встановленому Законом порядку не скасовані. З огляду на наведене, суд відхиляє такі доводи позивача, як те, що ним ставиться під сумнів написання рапорту ОСОБА_2 в якості командира БПСПОП «Львів», який став причиною проведення службового розслідування, а також некоректності наказу від 06.02.2024 №10 о/с дск.
Окремо слід наголосити на тому, що організаційно-штатні зміни в ГУНП у Львівській області, про які наголошує позивач, зокрема виведення його та інших працівників поза штат, не є перешкодою для їхнього відрядження, що узгоджується з ч.4 ст.68 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк.
Крім того, згідно з ч.6 ст. 68 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, посада якого була скорочена, до дня його призначення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції зобов'язаний виконувати обов'язки за останньою посадою, яку він займав, якщо керівник органу (закладу, установи) поліції не покладе на нього інші обов'язки.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт командира БПСПОП «Львів», у якому вказувалося про обговорення та висловлення окремими поліцейськими незгоди з наказом від 06.02.2024 №10 о/с дск.
Тобто, фактично, вказаний рапорт є повідомленням, у якому містилась інформація про вчинення поліцейськими порушення, яке має ознаки дисциплінарного проступку, що відповідно до приписів абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018, і є підставою для призначення службового розслідування.
Суд приймає до уваги те, що під час проведення службового розслідування, позивач надавав пояснення та мав можливість подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, тощо.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Суд звертає увагу, що службова характеристика позивача була врахована відповідачем в ході службового розслідування, така наявна в матеріалах службового розслідування, з огляду на вказане, суд критично оцінює аргументи позивача про те, що відповідач проявив упередженість, не врахувавши при проведенні службового розслідування довідок про участь в бойових діях під час АТО, не враховано характеристику позивача, згідно з якою він характеризується виключно позитивно.
З даного приводу також слід зазначити, що за змістом службової характеристики позивача, наявної в матеріалах службового розслідування, ОСОБА_1 за час проходження служби в Національній поліції зарекомендував себе в основному з посередньої сторони. Нормативні акти, накази, інструкції, що регламентують діяльність поліції знає та не завжди керується ними в своїй практичній діяльності.
За поточний період разом з працівниками батальйону неодноразово забезпечував публічну безпеку під час патрулювання м. Львова. Брав участь у відсічі і стримувння збройної агресії російської федерації в Донецькій області, однак з 24. 02. 2022 до зони ведення бойових дій не відряджався.
Вогнепальною зброєю володіє, фізично розвинутий, у стройовому відношенні підтягнутий, акуратний. У стосунках з колегами по роботі та громадянами ввічливий. Користується повагою у колективі. Державною мовою володіє добре.
Такі обставини, на переконання суду, свідчать про дотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування, забезпечення позивачу права на захист під час його проведення, врахування усіх обставин вчиненого дисциплінарного проступку та надання належної оцінки матеріалам дисциплінарного провадження.
Суд також вважає необґрунтованими та не підтвердженими доводи позивача про наявність процедурних порушень, які полягають у тому, що вчинення дисциплінарного проступку та службове розслідування, як накладення дисциплінарного стягнення, так і його реалізація були встановлені та здійснені в один день - 07.02.2024, оскільки відповідно до вимог ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Тобто, Дисциплінарний статут фактично встановлює граничні строки проведення службового розслідування та не забороняє проведення службового розслідування в більш короткі строки, особливо в умовах воєнного стану.
Також суд відмічає, що позивач проходив службу у батальйоні патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області на посаді інспектора-чергового чергової частини штабу.
Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 04.12.2017 №987 затверджено Положення про підрозділи поліції особливого призначення (далі - Положення №987), яке визначає основні завдання, функції, права, обов'язки та порядок діяльності підрозділів поліції особливого призначення (далі - Підрозділи) головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі - ГУНП).
Відповідно до розділу ІІ Положення №987, до завдань вказаних підрозділів відноситься, зокрема участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.
Пунктами 1, 9 та 10 ст. 1 розділу ІІІ Положення №987 встановлено, що підрозділи поліції особливого призначення вживають заходів самостійно або відповідно до визначених функцій разом з іншими структурними підрозділами ГУНП та територіальними (відокремленими) підрозділами НПУ, Національною гвардією України, з'єднаннями, військовими частинами та підрозділами Збройних Сил України, Державною прикордонною службою України, іншими складовими сектору безпеки і оборони України, у процесі своєї діяльності взаємодіють з органами правопорядку та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування відповідно до Закону та інших нормативно-правових актів; беруть участь у забезпеченні відповідно до законодавства правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості; можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.
Згідно з ст. 3 розділу ІІІ Положення №987 підрозділи під час виконання покладених на них завдань та функцій у межах компетенції взаємодіють з органами і підрозділами поліції, Національною гвардією України, органами правопорядку, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та державного кордону і населенням відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 2 розділу ІV Положення №987 за наказом Національної поліції України, підписаним Головою Національної поліції України або особою, яка виконує його обов'язки, його заступником, який відповідно до функціональних обов'язків здійснює координацію і контроль діяльності ДПД, з метою участі в поліцейських операціях Підрозділи можуть відряджатися до інших регіонів держави та об'єднуватись у зведені загони.
Наказом ГУНП у Львівській області від 11.06.2021 №21 затверджено Положення про батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області (далі - Положення №21).
Відповідно до п. 1.1 розділу 1 Положення №21 батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» (далі - підрозділ) є високомобільним спеціальним структурним підрозділом ГУНП у Львівській області, створеним з метою належного забезпечення прав та свобод громадян, захисту суспільства від злочинних посягань, забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, культурно-масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій по затриманню озброєних злочинців, виконання завдань визначених Законом України «Про боротьбу з тероризмом» та несенням служби в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», ліквідації аварій та стихійних лих.
Згідно з п. 3.5 розділу 3 Положення №21 до обов'язків підрозділу входить сприяння забезпеченню, відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Пунктами 4.1 та 4.2 розділу IV Положення №21 визначено, що підрозділ виконує покладені на нього завдання у взаємодії зі службами, підрозділами Національної поліції України, Національною гвардією України, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та державного кордону і населенням. Підрозділ бере участь разом зі службами, підрозділами Національної поліції України, Національною гвардією України, центральними та місцевими органами виконавчої влади у проведенні заходів, спрямованих на розшук і затримання осіб, які підозрюються в скоєнні кримінальних правопорушень, озброєних та інших злочинців, які становлять суспільну небезпеку, звільнення заручників, припинення діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, а також заходів пов?язаних із припиненням терористичної діяльності.
Відповідно до п.5:2 розділу V Положення №21 за наказом ГУНП у Львівській області, підписаним начальником ГУНП у Львівській області або особою, яка виконує його обов?язки з метою участі в поліцейських операціях підрозділ відряджається до інших регіонів держави окремо, або у складі зведених загонів.
Таким чином, забезпечення правового режиму воєнного стану, участь в обороні України шляхом безпосереднього ведення бойових дій, боротьба з диверсійно-розвідувальними силами агресора є безпосередніми завданнями підрозділів поліції особливого призначення, у тому числі і БПОП ГУНП.
Більше, того з матеріалів службового розслідування слідує, що позивач мав би прибути до Кіровоградської області для надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію, а не в зону бойових дій.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
У спірному випадку позивач про неможливість виконати наказ від 06.02.2024№10 о/с дск саме з наведених у Законі підстав уповноваженого керівника не повідомляв.
Відповідно до частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Суд наголошує, що позивачем не надано доказів, які спростовують висновки дисциплінарного провадження та можуть свідчити про невчинення ним дисциплінарного проступку.
Зі свого боку, висновок за результатами службового розслідування містить повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку щодо встановлення наявності вини порушника. Відповідачем в повній мірі дотримано порядок та процедуру проведення службового розслідування.
До того ж, суд враховує, що встановлене порушення позивач вчинив під час дії правового режиму воєнного стану, тоді як згідно з наказом Національної поліції України №242 від 08.04.2022 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України військового стану» службова діяльність поліцейських та державних службовців підпорядкованих органів до завершення (скасування) на території України воєнного стану здійснюється у посиленому варіанті, згідно з правовими засадами діяльності Національної поліції України в умовах воєнного стану.
Щодо виду дисциплінарного стягнення, варто звернути увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.09.2018 у справі №824/227/17-а.
У вказаному рішенні зазначено про те, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Таким чином, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відтак, на переконання суду, у спірному випадку начальником ГУНП незважаючи на посередню характеристику позивача, наявність у нього відзнак та відсутність дисциплінарних стягнень, але враховуючи факт вчинення дисциплінарного проступку у вигляді прямої відмови виконувати наказ керівництва, в умовах воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією проти України, обґрунтовано прийнято накази про застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення та звільнення останнього зі служби в поліції.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів в повному об'ємі правомірність своїх дій.
Враховуючи викладене, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Щодо судових витрат, то відповідно до ст.139 КАС України такі стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2024.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна