06 серпня 2024 року справа №380/3249/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Молящої Т.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
з участю представника позивача Талалаєвої О.Ю.,
представника відповідача Хрущ Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 18.01.2024 № 32 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 13.02.2024 № 218 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_1 , молодшого лейтенанта поліції, поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області звільнено відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» з 13 лютого 2024 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді молодшого лейтенанта поліції, поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області з 14.02.2024;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення судом першої інстанції.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом ДПП від 18.01.2024 № 32 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. На підставі цього наказу відповідачем винесено наказ від 13.02.2024 № 218 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Зазначає, що встановлений відповідачем в ході службового розслідування факт вчинення ним дисциплінарного проступку не розкриває суті порушенням ним службової дисципліни, оскільки в його діях не вбачається порушення обов'язків під час здійснення служби. Вказує, що обраний відповідачем найсуворіший вид дисциплінарного стягнення не є пропорційним відповідно до правопорушення, яке встановлено в ході службового розслідування. Стверджує, що він не надав своїм інтересам перевагу перед службовим становищем та не порушив службових обов'язків. Вважає, що оскаржувані накази видані з порушенням вимог чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, суть яких полягає у правомірності винесення оскаржуваних наказів та законності звільнення позивача зі служби в поліції. Вказує, що 18.11.2023 молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи на службі, у форменому одязі, реалізовуючи покладені службові обов'язки, керувався приватним інтересом, звернувшись до водія, якого зупинив, про послугу з доставки автошин з відділення «Нової пошти» до шиномонтажу. Цього дня позивач залишав наряд поліції, у якому виконував обов'язки служби, для реалізації особистих питань, а саме доставки транспортного засобу марки Citroen, номерний знак НОМЕР_1 , до шиномонтажу. Також 18.11.2023 працівники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 створили інше службове завдання, метою якого була перевірка освітнього закладу та яке вони виконали формально. Такими діями позивач вчинив дисциплінарний проступок, який дискредитує звання поліцейського і став підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Зазначає, що обрання виду дисциплінарного стягнення перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою судді від 14.02.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Вимоги ухвали позивачем виконано.
Ухвалою від 26.02.2024 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 19.03.2024.
Позивачем 29.02.2024 (вх. №15869) подано заяву про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, яка ухвалою суду від 05.03.2024 прийнята до розгляду.
Відповідачем 14.03.2024 подано відзив на позовну заяву (вх. №19725) та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №19732), а 19.03.2024 - заяву про виклик свідка (вх. №20870).
Представником позивача 19.03.2024 (вх. №20900) подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з чим підготовче засідання, призначене на 19.03.2024, відкладено до 16.04.2024 .
Представником позивача 21.03.2024 (вх. №21970) подано заяву про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді, 16.04.2024 заперечення проти клопотання про виклик свідків (вх.№29117) та клопотання про виклик свідка (вх. №29183).
Ухвалою від 16.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.05.2024.
Відповідачем 15.05.2024 (вх. №36975) подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Суд, заслухавши сторін та з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходив службу в поліції у взводі №2 роти №2 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП у званні молодшого лейтенанта.
07.12.2023 надійшов рапорт командира батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП капітана поліції ОСОБА_3 , який зареєстрований за №24348вн/41/12/01-2023, зі змісту якого установлено наступне.
До командира батальйону №2 УПП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 з рапортом звернувся заступник командира роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , у якому вказував на порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
Із змісту рапорту старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 установлено, що до останнього 24.11.2023 звернувся товариш ОСОБА_5 та повідомив, що 18.11.2023 близько 08:00 на перехресті вулиць Любінська-Оружна, що у місті Львові, його батько керував транспортним засобом VolkswagenTransporter, номерний знак НОМЕР_2 і був зупинений працівниками поліції, які були на автомобілі Peugeot 301 номерний знак НОМЕР_3 (на синьому фоні). Зупинка здійснювалася у зв'язку із тим, що водій керував автомобілем і користувався засобами зв'язку - мобільним телефоном.
Відповідно до розстановки сил та засобів батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП на вказаному автомобіль виконували службові обов'язки старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 .
Як слідує з рапорту старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , під час спілкування вищевказані працівниками поліції повідомили, що за вчинене правопорушення передбачений штраф у розмірі 1500 грн, проте запропонували водієві альтернативу, а саме обмежитися усним зауваженням. Натомість водій доставить шини для особистого автомобіля молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з відділення «Нової пошти», що по вулиці Стрийській, до автосервісу, що по вулиці Кульпарківській, 93, на яку батько товариша (водій) погодився і виконав. 18.11.2023 о 13:20 водій зустрівся з працівниками поліції по вулиці Кульпарківській, 93, де шини були перевантаженні у автомобіль Citroen, номерний знак НОМЕР_1 , і молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 сів за кермо та проїхав на перехрестя вулиць Кульпарківська-Садова, де знаходився шиномонтаж.
Командир батальйону №2 УПП у Львівській області ОСОБА_3 рапортом від 01.12.2023 доповів начальнику УПП у Львівській області ОСОБА_6 про надходження рапорту заступника командира роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_4 з описом можливо вчиненого проступку.
Начальником УПП у Львівській області 14.12.2023 видано наказ №376 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».
Дисциплінарною комісією у ході службового розслідування досліджено розстановки сил та засобів та засобів батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП та установлено, що з 08:00 по 20:00 18.11.2023 поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 та інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 виконували службові обов'язки у складі наряду поліції «Омега - 204», маючи у користуванні службовий автомобіль Peugeot 301, номерний знак НОМЕР_3 (на синьому фоні). Аналізом даних Національної автоматизованої інформаційної системи установлено, що держаний номерний знак НОМЕР_2 належить транспорту засобу НОМЕР_4 , червоного кольору, власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Журналу обліку матеріалів фіксації порушень правил дорожнього руху роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП, інвентарний № 2538, установлено, що по завершенню чергування 18.11.2023 вказані працівники поліції не здавали жодних складених/винесених адміністративних матеріалів відносно власника автомобіля ОСОБА_7 . Наведена інформацію підтверджується даними ІПНП.
Дисциплінарною комісією під час службового розслідування здійснено перегляд відеозаписів із автомобільного відеореєстратора службового автомобіля Peugeot 301, номерний знак НОМЕР_3 та встановлено, що молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи на службі, у форменому одязі, реалізовуючи покладені службові обов'язки, діяв керуючись приватним інтересом, всупереч вимогам чинного законодавства, звертаючись до водія, якого зупинив, здійснити послугу з доставлення авто шин з відділення «Нової пошти» до шиномонтажу. Також ОСОБА_1 залишав наряд поліції, у якому 18.11.2023 виконував обов'язки служби, для вирішення особистих питань, а саме доставки транспортного засобу Citroen, номерний знак НОМЕР_1 , до шиномонтажу.
Відповідно до відомості до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації (далі - відомість) від 18.11.2023 роти № 2 батальйону № 2УПП у Львівській області ДПП наряд поліції «Омега - 204» отримав портативні відеореєстратори № 471175 та № 470707.
За результатами аналізу даних ІПНП дисциплінарною комісією установлено, що 18.11.2023 о 13:28 нарядом поліції «Омега - 204» створено інше службове завдання «Охорона ПБП в дошкільних та освітніх закладах». Відмітку про прибуття проставлено о 13:33, про виконання о 13:46.
По завершенню опрацювання самостійно створеного завдання до електронного рапорту внесено наступну інформацію: «Початкова школа «Один два три» Львівської міської ради м. Львова, вул. Любінська, 89В. Заклад зчинений, охорона відсутня, камери відеоспостереження відсутні, територія огороджена, підозрілих осіб чи предметів не виявлено. З заявами ніхто не звертався».
Відеозаписи опрацювання вказаного завдання на портативних відеореєстраторах відсутні, лише на технічному засобі № 471175 зафіксований темний екран, перебування працівників поліції у службовому автомобілі та розмову між ними.
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією 27.12.2023 складено висновок службового розслідування, призначеного у зв'язку із надходженням рапорту командира батальйону №2 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_8 від 07.12.2023 за №24348вн/41/12/01-2023, у якому міститься інформація про вчинення порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків, вчинених інспектором взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 10 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 22, 39, 42 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців третього та шостого пункту І розділу ІІ Правил стичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, пунктів 4, 5 розділу II, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, підпунктів 1, 5 пункту 2.1, підпункту 2 пункту 2.2 розділу ІІ, підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 №1705, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту рекомендовано застосувати до поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
На підставі висновку службового розслідування від 27.12.2023 видано наказ «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарного стягнень» від 18.01.2024 №32, яким до поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом «По особовому складу» від 13.02.2024 №218о/с молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції з 13.02.2024.
Не погоджуючись з наказами від 18.01.2024 №32 та від 13.02.2024 №218о/с, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок №893).
Пунктами 2-4 Розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 7 Розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно з пунктом 14 Розділу V Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання .
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частинами першою та другою статті 22 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейського (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідну до пунктів 4 та 5 розділу І вказаних Правил під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.
Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Згідно з абзацом 2 пункту 1 розділу ІІ Правил Під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Спір у цій справі виник у зв'язку із притягненням поліцейського до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни і правил поведінки поліцейського, які полягають у неналежному виконанні позивачем 18.11.2023 обов'язків служби, залишенні місця служби для вирішення особистих питань та формальному виконання завдання.
Судом встановлено, що звільненню позивача зі служби в поліції передувало службове розслідування, підставою призначення якого слугував рапорт заступника командира роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , у якому він вказував на порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 під час несення служби на чергуванні 18.11.2023, про які йому стало відомо 24.11.2023 зі слів товариша, який у телефонній розмові повідомив, що 18.11.2023 близько 08:00 на перехресті вулиць Любінська-Оружна, що у місті Львові, його батько керував транспортним засобом VolkswagenTransporter, номерний знак НОМЕР_2 і був зупинений працівниками поліції, які були на автомобілі Peugeot 301 номерний знак НОМЕР_3 (на синьому фоні). Зупинка здійснювалася у зв'язку із тим, що водій керував автомобілем і користувався засобами зв'язку - мобільним телефоном.
Даючи оцінку такій підставі призначення службового розслідування, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;
повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;
надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;
ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;
недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;
розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;
порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;
перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;
здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.
Порівняльний аналіз змісту рапорту старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 з вказаними у пункті 2 Розділу ІІ Порядку №893 підставами призначення службового розслідування свідчить, що описані у рапорті обставини не підпадають під жодну із передбачених Порядком №893 підстав.
Ба більше, описані у рапорті ОСОБА_4 підстави зупинки нарядом поліції транспортного засобу VolkswagenTransporter, номерний знак НОМЕР_2 , не відповідають фактичним обставинам справи.
Судом на підставі огляду відеозаписів автомобільного відеореєстратора службового автомобіля Peugeot 301, номерний знак НОМЕР_3 , пояснень свідка ОСОБА_9 та позивача ОСОБА_1 встановлено, що зупинка транспортного засобу VolkswagenTransporter, номерний знак НОМЕР_2 , була зумовлена несправністю правого габаритного ліхтаря, а не користування водієм телефоном під час руху автомобілем.
Вказане спростовує повідомлену ОСОБА_4 у рапорті інформацію і свідчить про її недостовірність.
Порушення ПДР у виді несправності габаритного ліхтаря і користування водієм телефоном під час руху автомобілем передбачають різну адміністративну відповідальність: попередження та штраф відповідно, що впливає на надання оцінки поведінці наряду патрульної поліції під час зупинки транспортного засобу.
Судом встановлено, що ані товариш ОСОБА_4 наім'я ОСОБА_5 , який ніби то повідомив останньому про подію зупинки 18.11.2023 нарядом патрульної поліції транспортного засобу VolkswagenTransporter, номерний знак НОМЕР_2 , ані власник цього автомобіля ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував ним, не були опитані у ході службового розслідування.
Відсутність пояснень вказаних осіб щодо обставин події 18.11.2023 свідчить про неповноту службового розслідування, яке полягає у неповноті з'ясування всіх обставин, які мають значення для встановлення істини.
Наявність між ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_4 неприязних стосунків, про які позивач повідомив у судовому засіданні та які підтвердив ОСОБА_4 , будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка, дає підстави стверджувати про повідомлення у рапорті від 30.11.2023 неперевірених ОСОБА_4 відомостей щодо обставин зупинки 18.11.2023 транспортного засобу нарядом поліції з участю позивача.
Окрім цього, свідок ОСОБА_4 не зміг пояснити суду за яких обставин та чому він поставив свій підпис у акті про відмову позивача від ознайомлення з наказом щодо застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 від 20.01.2024, оскільки не був присутній при ознайомленні позивача з наказом ДПП №32 від 18.01.2024 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень».
Позивач ОСОБА_1 визнав, що 18.11.2023 він скористався послугою водія транспортного засобу Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_7 про перевезення автошин з відділення «Нової пошти», розташованого по вул.Стрийській, до вул. Кульпарківської в районі супермаркету «Сільпо», де переклав їх у багажне відділення автомобіля Citroen, номерний знак НОМЕР_1 , на якому прослідував до автосервісу, розташованому на вул. Садова, де і залишив автомобіль для заміни автошин.
Службовим розслідуванням не встановлено обставин розмови ОСОБА_1 з водієм транспортного засобу Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_2 .
Пояснення позивача ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 між собою логічно узгоджуються і в сукупності з відеозаписами автомобільного відеореєстратора службового автомобіля Peugeot 301, номерний знак НОМЕР_3 , свідчать про коректність поведінки позивача як в момент зупинки транспортного засобу Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_2 , так і в подальшому.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що позивач весь час перебував у полі зору ОСОБА_2 , а дії ОСОБА_1 , пов'язані із заміною автошин автомобіля Citroen, номерний знак НОМЕР_1 , були позивачем з ним узгоджені, тривали до 30 хв. та не перешкодили виконанню обов'язків служби.
Такі покази свідка ОСОБА_2 відповідають відеозаписам автомобільного відеореєстратора службового автомобіля Peugeot 301, номерний знак НОМЕР_3 .
Щодо виконання службового завдання «Охорона ПБП в дошкільних та освітніх закладах» відносно початкової школи «Один два три» Львівської міської ради м. Львова, що по вул. Любінська, 89В, то судом встановлено, що наряд поліції в складі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прибув за адресою місця розташування школи і шляхом візуального огляду встановив відсутність будь-яких ознак наявності правопорушень щодо обстежуваного об'єкту, що зумовило вчинення ним запису такого змісту: «Заклад зчинений, охорона відсутня, камери відеоспостереження відсутні, територія огороджена, підозрілих осіб чи предметів не виявлено. З заявами ніхто не звертався».
Доказів протилежного судом не здобуто, а відповідачем не надано.
За відсутності негативних наслідків виконаного нарядом поліції в складі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завдання про обстеженню початкової школи «Один два три» Львівської міської ради м. Львова, що по вул. Любінська, 89В, у відповідача відсутні підстави стверджувати про неналежне та формальне виконання вказаними особами такого завдання.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі №2040/7660/18 зазначив, що метою службового розслідування є повне, об'єктивне та всебічне встановлення: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
Даючи оцінку встановленим судом під час розгляду справи обставинам справи через призму наведеного вище висновку Верховного Суду, дають підстави стверджувати про неповноту проведеного відповідачем службового розслідування, яке полягає у неповноті з'ясування обставин зупинки 18.11.2023 нарядом патрульної поліції транспортного засобу VolkswagenTransporter, номерний знак НОМЕР_2 , невжиття заходів щодо відібрання пояснень у водія цього транспортного засобу, особу якого встановлено, а також у особи, зі слів якої було повідомлено про подію 18.11.2023.
Неповнота службового розслідування вплинула на висновок службового розслідування і на вид застосованого до позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною першою статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Відповідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.02.2022 у справі 160/12290/20, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в НП України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
За своєю суттю дисциплінарний проступок полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв?язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Верховний Суд у постанові від 10.09. 2020 у справі №360/4790/19 зазначив, що при притягненні до дисциплінарної відповідальності необхідно враховувати особу працівника; те, ким був виявлений проступок, те, що обставини проступку не набули широкого громадського резонансу; чи була проступком завдана шкода, в т. ч. репутації чи авторитету правоохоронного органу, те, що зайняття позивачем керівної посади не свідчить про обов?язковість застосування до нього одразу стягнення у вигляді звільнення зі служби, а навпаки, законодавством передбачена можливість звільнення з посади; те, що відповідачем не обґрунтовано необхідність застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби, а також неможливість накладення одного з інших видів дисциплінарного стягнення, які наведені у статті 13 Дисциплінарного статуту.
Верховний Суд у постанові від 20.07.2023 у справі №620/4675/22 наголошує на тому, що під час службового розслідування мають бути встановлені всі обставини, за яких було вчинено дисциплінарний проступок, і також проаналізувати співмірність вчиненого дисциплінарного проступку і видом дисциплінарного стягнення.
Суд зазначає, що на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, комісією не враховано відсутність у позивача дисциплінарних стягнень, який сумлінно працював більше двох років та не вчинив жодних правопорушень.
Поведінка ОСОБА_1 не становила жодної суспільної небезпеки та не підривала авторитет органів поліції, тому застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції є неспівмірним із характером вчинених ним дій.
Дисциплінарна комісія не вказала, чому інший вид дисциплінарного стягнення не може бути застосований до позивача, а лише звільнення.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 20.07.2023 у справі № 620/4675/22, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб?єкта його накладення. Водночас реалізація таких повноважень здійснюється суб?єктом накладення дисциплінарного стягнення з певними обмеженнями. Так, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, суб?єкт його накладення повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов?язків тощо.
Суд відхиляє твердження відповідача про те, що застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень з урахуванням відповідних обставин і не потребує доведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. При цьому конкретний вид дисциплінарного стягнення обирається за результатами з'ясування обставин проступку та одержання письмових пояснень від особи, яка його вчинила, залежно від ступеню вини та тяжкості проступку.
Таким чином, застосування дисциплінарного стягнення, хоча і здійснюється на розсуд уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень з урахуванням відповідних обставин, однак повинно відбуватися у суворій відповідності до вимог Дисциплінарного статуту.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваних наказів.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку оскаржуваним наказам, суд дійшов висновку, що такі не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України до такого роду рішень, тому їх слід визнати протиправними і скасувати, задовольнивши першу та другу позовні вимоги.
Третя та четверта позовні вимоги є похідними від першої та другої позовних вимог, тому також підлягають до задоволення з огляду на таке.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді, як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту у національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Ураховуючи висновок суду про протиправність оскаржуваних наказів і скасування таких, позивач підлягає поновленню на посаді, з якої його було звільнено.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.07.2021 у справі 640/3456/20 зроблено висновок, що ураховуючи положення частини першої статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з'ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов'язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Вказане зумовлює висновок суду про задоволення третьої позовної вимоги шляхом поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, з 14.02.2024.
Оскільки оскаржуваним наказом від 13.02.2024 позивача звільнено з 13.02.2024, який є останнім робочим днем, тому першим днем звільнення є 14.02.2024.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин Законом не передбачено.
Вказана позиція суду відповідає правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20 .06. 2018 у справі № 826/808/16.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З огляду на викладене, при обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.
Саме таку позицію було висловлено у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі № 635/2084/16-ц.
Суд зазначає, що період з 14.02.2024 по 06.08.2024 є періодом вимушеного прогулу та становить 103 робочих дня, за який відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток, виходячи із відомостей довідки про доходи №750 від 25.05.2024, тому з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.02.2024 по 06.08.2024 в сумі 72 196 грн 82 к., із відрахуванням передбачених зборів та податків.
Суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.02.2019 у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів.
Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Відповідно до пунктів 2,3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Ураховуючи викладене, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення заробітної плати за один місяць слід звернути до негайного виконання.
Оцінюючи зібрані по справі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) від 18.01.2024 №32 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) від 13.02.2024 №218 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_1 , молодшого лейтенанта поліції поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Львівській області було звільнено відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 13.02.2024.
Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), молодшого лейтенанта поліції, на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Львівській області з 14.02.2024.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.02.2024 по 06.08.2024 в сумі 72 196 (сімдесят дві тисячі сто дев'яносто шість) грн 82 к., із відрахуванням передбачених зборів та податків.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 21 729 (двадцять одна тисяча сімсот двадцять дев'ять) грн 27 к. звернути до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 16 серпня 2024 року.
Суддя О.П. Хома