з питань продовження процесуального строку
19 серпня 2024 рокусправа № 380/16787/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк В.Я. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати заборгованості за страховими виплатами, яка виникла у період з 01.07.2022 року по 01.07.2024 року;
зобов'язати виплатити заборгованість за страховими виплатами, яка виникла у період з 01.07.2022 року по 01.07.2024 року.
Ухвалою суду від 12.08.2024 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.
13.08.2024 року від позивача надійшла заява, в якій він зазначає, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці". Аналіз норм чинного законодавства показує, що у виниклих правовідносинах слід виходити з положень частини першої статті 122 КАС України та частини 7 статті 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”: якщо потерпілому з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку,. Таким чином, законодавчі норми не обмежують будь-якими строками період, протягом якого здійснюється виплата сум страхових виплат, у разі, якщо такі не проведені у встановлені строки з вини органів Пенсійного фонду України. Слід також звернути увагу на те, що припинення страхових виплат здійснено в період воєнного стану, будь-яка інформація про підстави припинення страхових виплат позивачу не надавалася, аж поки він особисто не звернувся у травні 2024 року.
Розглядаючи дану заяву, суддя зазначає наступне.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами другою та третьої статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Щодо строку звернення до суду.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне.
« 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
…
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.».
Як уже згадувалось, зобов'язати виплатити заборгованість за страховими виплатами, яка виникла у період з 01.07.2022 року по 01.07.2024 року.
Проте, до суду звернувся 05.08.2024 року, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому, суддею не беруться до уваги твердження позивача у його заяві про поновлення процесуального строку, з огляду на наступне.
Позивач у позовній заяві зазначає, що 04.06.2021 року виїхав за кордон в Польщу та у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації переїхав у Нідерланди, де проживав до 14.05.2024 року.
До позовної заяви позивач долучив переклад листа, в якому зазначено, що він зареєстрований 24.05.2022 року за адресою АДРЕСА_1 .
Однак, із вказаної довідки не вбачається, коли саме позивач виїхав за кордон та протягом якого періоду він перебуває за кордоном.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про необхідність продовження процесуального строку залишення позовної заяви без руху для подання позивачем протягом десяти днів з дня вручення вказаної ухвали зазначених доказів.
Керуючись статтями 121, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 року про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме усунути зазначені в мотивувальній частині даної ухвали недоліки шляхом долучення доказів, які підтверджують дату, коли саме позивач виїхав за кордон та протягом якого періоду він перебуває за кордоном.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Суддя Мартинюк Віталій Ярославович