Іменем України
19 серпня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/849/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
26 липня 2024 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яким просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% при перерахунку пенсії з 01.12.2019, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 12.08.2021 № 33/33-3084, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області” станом на листопад 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 12.08.2021 № 33/33-3084, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області” на листопад 2019 року, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019, по день проведення перерахунку.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області і отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за вислугу років.
Представником позивача було надіслано адвокатський запит від 27.03.2024 до Відповідача про надання протоколу про призначення пенсії. Однак, Відповідач у відповідь надав розрахунок станом 01.10.2009.
ГУ ПФУ в Луганській області Позивачу призначено пенсію за вислугу 43 років з основним розміром 90% грошового забезпечення.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі №360/1901/20 заявнику збільшений основний розмір пенсії до 90% грошового забезпечення з 01.01.2016.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі №360/6939/21 заявнику Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.12.2019проведений перерахунок відповідно до довідки забезпечення від 12.08.2021 № 33/33-3084, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області” станом на 19.11.2019 року та основний розмір пенсії знову знижений до 70%.
Позивач вважає, що зміна розміру пенсії не розповсюджується на позивача та не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії, адже зазначені зміни відбулись після її призначення.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262 по лінії Міністерства внутрішніх справ України. Первинно пенсію ОСОБА_1 призначено та розраховано у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення (дата звільнення 28.12.2007).
Максимальний розмір пенсії (в редакції Закону № 2262-ХІІ чинній на 01.01.2007), обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згідно Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, було внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 %, до категорії 2, - 95 %.
Таким чином, з 01.10.2011 положення частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін Законом України № 3668-VІ до редакції цієї статті.
Надалі, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно яких цифри «80» замінено цифрами «70».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII частину четверту статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: «усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (набрання чинності з 01.01.2017).
В серпні 2020 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі 360/1901/20 Головним управлінням здійснено ОСОБА_1 з 01.01.2016 перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб ” виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
В січні 2024 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі 360/6939/21 Головним управлінням здійснено ОСОБА_1 перерахунок з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 12.08.2021 № 33/33-3084, та фактично сплачених сум.. Зазначеним судовим рішенням зобов'язання щодо обчислення позивачу пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення не визначено, тому перерахунок проведено відповідно до норм статті 13 Закону № 2262 (в редакції, чинній на дату проведення перерахунку), а саме із розрахунку 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 по справі №360/6939/21 позивачем в частині перерахунку пенсії з основним розміром 90% не оскаржувалось.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 не зрозумілі. 04.04.2024 за вх. №2101/Г-1200-24 відповідачем зареєстровано заяву представника позивача щодо перерахунку пенсії застосувавши розмір пенсії, визначений на момент первинного призначення пенсії.
Розглянувши заяву від 01.04.2024 відповідач листом від 29.04.2024 вихід. №2635- 2101/Г-02/8-1200/24 надав відповідь на нього.
Лист відповідача від 29.04.2024 вихід. №2635-2101/Г-02/8-1200/24 має суто роз'яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків, оскільки не є актом індивідуальної дії - рішенням суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою суду від 29.07.2023 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідив матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262 по лінії Міністерства внутрішніх справ України. Первинно пенсію ОСОБА_1 призначено та розраховано у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення (дата звільнення 28.12.2007), що підтверджується матеріалами пенсійної справи.
В подальшому, позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” з 01.01.2016 здійснено перерахунок пенсії із визначенням основного розміру пенсії - 70% грошового забезпечення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року по справі №360/1901/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2016. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В серпні 2020 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі 360/1901/20 Головним управлінням здійснено ОСОБА_1 з 01.01.2016 перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року по справі №360/6939/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 12.08.2021 № 33/33-3084. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 12.08.2021 № 33/33-3084, та фактично сплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 р. у справі № 360/6939/21 - залишено без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 р. у справі № 360/6939/21 - залишено без змін.
На виконання зазначеного рішення суду, ГУ ПФУ в Луганській області в січні 2024 року проведено перерахунок пенсії з урахуванням нових видів грошового забезпечення, проте виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення.
Також в подальшому пенсія позивача перераховувалась, зокрема, з 01.08.2024 на підставі масового перерахунку пенсій, у зв'язку з індексацією суми пенсії та Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, при цьому перерахунок пенсії проводився виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення.
Представник позивача звернувся до відповідача з заявою від 01.04.2024, в якій просив перерахувати та виплачувати пенсію у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», застосувавши розмір пенсії, визначений на момент первинного призначення пенсії, з урахуванням проведених виплат, починаючи з 01.12.2019 і надалі.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.04.2024 № 2635-2101/Г-02/8-1200/24 повідомлено, що починаючи з 01.12.2019 розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_1 визначено в межах зобов'язань, покладених на Головне управління рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 у справі №360/6939/21 та норм чинного законодавства. Зобов'язання врахувати положення Луганського окружного суду рішення суду від 07.08.2021 у справі №360/1901/20 при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 вищезазначеним судовим рішенням на Головне управління покладено не було.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Щодо перерахунку пенсії зі зменшенням відсоткового значення її розміру з 90% до 70% сум грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103).
У рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 у справі № 360/6939/21 суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” і відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем на виконання вказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням нової довідки від 12.08.2021 № 33/33-3084, та визначено її основний розмір 70% грошового забезпечення, що не заперечується сторонами.
Відповідно до пункту “а” частини 1 статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів (частина друга статті 13 Закону № 2262-ХІІ).
Відповідно до Закону України від 27.03.2014 за № 1166-VІІ “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України”, який набрав чинності 01.04.2014, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, де число 80 замінили на число 70 (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення вказаних норм у їх сукупності, суд дійшов висновку, що положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію з 29.12.2007.
Всупереч наведеного, при здійснені останнього перерахунку пенсії позивачу, відповідачем застосовано норми Закону № 2262-ХІІ у новій редакції, які регулюють питання саме призначення пенсії, що є безпідставним.
Згідно з статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-420а13.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосувались порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Зазначена позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 24.03.2018 у справі № 686/12623/17, від 03.03.2018 у справі № 564/2288/16-а, від 03.04.2018 у справі № 175/1665/17.
Разом з цим, за приписами частини третьої статті 291 КАС України, суд, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Верховний Суд у постанові від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 420/40/20 та від 18.05.2022 у справі № 0940/2383/18.
За таких обставин, відповідач не мав підстав для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача на підставі нової довідки про грошове забезпечення, при здійсненні її перерахунку.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2022 у справі № 380/22040/21.
На підставі викладеного, оскільки у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що відповідач при перерахунку пенсії позивача за новою довідкою на виконання рішення суду у справі № 360/6939/21, був обізнаний про застосування наведених норм Закону № 2262-ХІІ щодо протиправності зниження відсоткового значення грошового забезпечення при розрахунку розміру пенсії. Вказане підтверджується рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі № 360/1901/20.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення відсотку основного розміру пенсії з 90% на 70% при проведені її перерахунку на підставі Постанови № 103 та, відповідно, про наявність підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу, починаючи з 01.12.2019 виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки зазначеною статтею Закону № 2262-ХІІ регулюється порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Крім того, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ).
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність дій відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3)
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 6 КАС України).
Отже, виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, а також зважаючи на встановлені обставини та враховуючи характер спірних правовідносин, належним способом захисту порушеного права в цьому випадку є:
- визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку;
- зобов'язання відповідача провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум;
Отже, виходячи з системного аналізу положень наведеного законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією про сплату № 5248-6532-7364-5366 від 16.07.2024.
Разом з тим суд зазначає, що позовну заяву подано в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) “Електронний суд”.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням наведеного, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Тобто, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж необхідно було сплатити.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, лише з корегуванням способу захисту порушених прав позивача, судовий збір в сумі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо решти надміру сплаченого судового збору суд, роз'яснює позивачу право звернутися до суду із відповідною заявою про повернення надміру сплаченого ним судового збору в сумі 242,24 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93404, ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.12.2019 року, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 12.08.2021 № 33/33-3084, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» станом на листопад 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова