19 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4159/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточненої заяви ( а.с.54-57), просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову серія ПШ № 014917 від 03.10.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідач прийняв постанову серія ПШ № 014917 від 03.10.2023 про стягнення з позивача, як власника транспортного засобу, адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн за відсутність у водія під час перевезення вантажу ТТН або іншого документу на вантаж, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає винесену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки водій транспортного засобу надав всі необхідні документи для перевірки, зокрема видаткову накладну на товар №2 від 07.08.2023. Крім того, позивачем зазначено, що належний йому транспортний засіб, про який йде мова в спірному рішенні, не використовується позивачем, так як, починаючи з 01.04.2022 і по сьогоднішній день, транспортний засіб був переданий в позичку іншому суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_2 , який і використовує його в своїй господарській діяльності.
Ухвалою суду від 03.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. (а.с.68).
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що 07.08.2023 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, проведена рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють перевезення вантажів. Перевірено транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 , який не надав перевіряючим товарно-транспортну накладну. Надана до перевірки водієм копія накладної №2 від 07.08.2023 (накладної на вантаж) є документом, що підтверджує право власності на вантаж, але не є товарно-транспортною накладною, або іншим визначеним саме законодавством документом на вантаж, оскільки жодним нормативно-правовим актом не дано визначено поняття «інший визначений законодавством документ на вантаж» та не передбачено, яку форму та обов'язкові реквізити такий документ повинен містити. У зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, державними інспекторами складено акт №АР030548 від 07.08.2023. Водія ознайомлено зі змістом акту під підпис, та останнім надано пояснення. Позивач повідомлення про призначення до розгляду справи про виявлення порушення не отримав, до відділу Укратрансбезпеки пояснення не надав, про те що не є автомобільним перевізником, не повідомляв, а відтак, за результатами виявлених порушень під час розгляду справи посадовою особою Укртрансбезпеки винесено постанову ПШ № 014917 від 03.10.2023 про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить залишити їх без задоволення.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд визнає підстави пропуску позивачем строку звернення до суду ( не отримання оскаржуваної постанови ( а.с.44-45); перебування позивача на військовій службі ( а.с.18)) поважними.
Відповідно до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець з 25.12.2003, вид діяльності в тому числі 4941 Вантажний автомобільний транспорт ( а.с.88).
Позивачу з 2022 року на праві власності належить транспортний засіб - МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ( а.с.79).
З 24.02.2024 позивач перебуває на військовій службі ( а.с.18).
07.08.2023 року, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на а/д Н-16 км 39+800, Черкаський р-н, проводилась рейдова перевірка.
Під час цієї перевірки був зупинений транспортний засіб марки МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 надав державному інспектору видаткову накладну на товар №2 від 07.08.2023 ( а.с.78).
Державними інспекторами складено Акт №АР030548 від 07.08.2023 (а.с.77), відповідно до пункту 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006.
Водій зі змістом Акту №АР030548 від 07.08.2023 року був ознайомлений та надав пояснення, а саме, що завантажувався в полі, має накладну на товар №2 від 07.08.2023 ( а.с.78).
Повідомлення про розгляд справи №65547/30/24-23 від 28.08.2023 року, яким позивача було запрошено прибути на розгляд 12.09.2023 року та повідомлення про розгляд справи №65547/30/24-23 від 28.08.2023 року, яким позивача було викликано на розгляд справи на 03.10.2023 року направлено останньому рекомендованим листом, та не було отримано «за закінченням терміну зберігання» ( а.с.81-85)
За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № ПШ 014917 від 03.10.2023 за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( а.с.76).
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до частин 12, 14, 17, 21 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1, 5, 8 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.
Порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (надалі - Порядок №1567), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з пунктами 2, 14, 15 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Суд установив, що спірною постановою ПШ № 014917 від 03.10.2023 до позивача як до суб'єкта господарювання застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яким передбачено, що за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" ("Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення") автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з частиною 2 статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов'язаний зокрема мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Фактичною підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ згідно оскаржуваної постанови стало: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме, відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж або інший документ, передбачений Законом.
Такий висновок зроблено і в акті перевірки №АР030548 від 07.08.2023 року.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що під час перевірки водій надав перевіряючим видаткову накладну на товар №2 від 07.08.2023 ( а.с.78).
Видаткова накладна - первинний бухгалтерський документ, який засвідчує факт передачі товару.
Отже, видаткова накладна служить основним первинним документом, який виданий власником та підтверджує передачу товарно-матеріальних цінностей від нього до покупця.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати, зокрема такий обов'язковий реквізит як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зі змісту вказаної накладної можливо ідентифікувати особу, яка видала товар - ФГ «Санрайз», та якій така накладна видана - ФОП ОСОБА_1 . Зокрема накладна містить підписи та печатку- ФГ «Санрайз».
Відтак, водій при перевірці надав документ на вантаж, який перевозився.
Посилання відповідача на не визначення нормативно-правовим актом поняття «інший визначений законодавством документ на вантаж», не визначення форми, обов'язкових реквізитів таких документів, не спростовує обставин наявності у водія видаткової накладної та не є підставою для притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності.
Отже, висновок відповідача про порушення позивачем абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ , перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме, відсутній товарно-транспортна накладна на вантаж або інший визначений законодавством документ на вантаж, є необґрунтованим, оскільки, надана водієм накладна є іншим визначений законодавством документ на вантаж.
Разом з тим, суд не погоджується з твердженням позивача, що у спірних правовідносинах він не може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки не виступав перевізником при здійсненні перевезення вантажу 07.08.2023 року вказаним транспортним засобом, а передав його у користування іншому суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору позички від 01.04.2022 ( а.с. 30-34).
У статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" зазначено, що:
- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
- вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.
Верховний Суд у постанові від 19.10.2023 року у справі №640/27759/21 вказав, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв'язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.
Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Під час судового розгляду справи доводи позивача про те, що автомобільним перевізником та вантажовідправником при перевезенні вантажу 07.08.2023 року виступав ФОП ОСОБА_2 належними та достовірними доказами не підтверджені.
У ході рейдової перевірки водій ОСОБА_3 пред'явив посадовим особам Укртрансбезпеки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , видане ОСОБА_1 та видаткову накладну №2 від 07.08.2023, відповідно до якої одержувачем товару, що перевозився є ФОП ОСОБА_1 .
На момент перевірки у водія транспортного засобу були відсутні будь-які документи, які б вказували на участь у цьому перевезенні ФОП ОСОБА_2 як автомобільного перевізника чи вантажовідправника, зокрема товарно-транспортна накладна або видаткова накладна.
З наданих водієм під час рейдової перевірки 07.08.2023 року документів неможливо було встановити іншого автомобільного перевізника, крім ФОП ОСОБА_1 , який є власником транспортного засобу та суб'єктом господарювання.
Суд вважає, що відповідач правильно визначив позивача як автомобільного перевізника у перевезенні вантажу 07.08.2023 року транспортним засобом марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Надану позивачем до позовної заяви копію договору позички від 01.04.2022 ( а.с. 30-34) суд не приймає, оскільки цей документ водій транспортного засобу не надавав посадовим особам Укртрансбезпеки, які проводили рейдову перевірку 07.08.2023 року, а позивач не подавав його відповідачу при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Посилання позивача на проходження військової служби ( а.с.27), не спростовує можливості здійснення підприємницької діяльності за видом діяльності - 4941 Вантажний автомобільний транспорт.
Таким чином твердження позивача про те, що послуги вантажного перевезення позивачем не надавалися не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.
Однак, враховуючи, що відповідачем не доведено обставин порушення позивачем абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме, іншого визначеного законодавством документу на вантаж, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. (а.с. 1), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серія ПШ № 014917 від 03.10.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН