19 серпня 2024 року № 320/31577/23
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, в якому просить:
- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу 64 676,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг, що утворився внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов'язань.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив про безпідставність позовних вимог з огляду на те, що згідно квитанцій від 09.10.2023 №9320-3581-4176-4745 та від 29.12.2023 №9328-4387-4360-6467 податковий борг, який є предметом даної адміністративної справи, погашений у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до інформаційних баз даних ДПС за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб, який виник на підставі поданої платником податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 26.04.2023 №9092203654 на суму 64 676,75 грн, термін сплати якої 22.05.2023.
З метою погашення податкового боргу Головниму правління ДПС у Київській області відповідно до статей 42, 59 Податкового кодексу України було направлено відповідачу податкову вимогу від 30.05.2023 №0004690-1308-1036, яку отримано останнім 06.06.2023.
Станом на день звернення до суду відповідачем вимога не оскаржувалась, не скасована та не відкликана, а відтак податкова від 30.05.2023 №0004690-1308-1036 є дійсною.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Судом встановлено, що відповідно до інформаційних баз даних ДПС на 29.05.2023 за відповідачем обліковується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на суму 64 676,75 грн.
Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.
Стаття 67 Конституції України встановлює обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно приписів пункту 6.1 статті 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу (абзац другий).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, контролюючим органом надсилалась за зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцезнаходженням відповідача, відомості щодо якого містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, податкова вимога від 30.05.2023 №0004690-1308-1036, яка отримана відповідачем.
Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Позов про стягнення коштів за податковим боргом подано після спливу 60 календарних днів з дня надіслання відповідачу податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Разом з тим, як вбачається з поданих відповідачем до суду квитанцій від 09.10.2023 №9320-3581-4176-4745 та від 29.12.2023 №9328-4387-4360-6467 та скрін-шоту вебсайту Електронного кабінету відповідача, станом на 29.12.2023 податковий борг відповідачем погашено, що не заперечувалось позивачем під час розгляду справи.
Таким чином, станом на час вирішення справи по суті та ухвалення судового рішення податковий борг у відповідача відсутній, а відтак позов не підлягає задоволенню.
Оскільки позивачеві відмовлено у задоволенні заявлених ним вимог, судові витрати, що підлягають розподілу - відсутні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.