ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" серпня 2024 р. справа № 300/8601/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.06.2023 №006398/0706, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.06.2023 №006398/0706.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно на підставі акту фактичної перевірки № 237/09-19-09-01/2411606967 від 12.06.2023 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 №006398/0706, яким до позивача застосовано штраф за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості та відсутність у фіскальному чеку штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої на суму 193880,50 грн. Проте, на думку позивача такі висновки є безпідставними, оскільки остання використовує належно зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (РРО) Datecs МР-01, а згідно довідки ПП "Біо-сервіс" від 01.09.2023 та листа ТОВ "Система Трейд" реєстратор розрахункових операцій (РРО) Datecs МР-01 не має технічних можливостей доопрацювання версій ПЗ моделей РРО згідно положень наказу Міністерства фінансів України № 306 від 18.06.2020. У свою чергу марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №296 та перебували в обігу з 01 липня 2015 року, не мали штрих-коду та QR-коду. Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01 травня 2020 року відповідно до положень абзаців четвертого, шостого частини четвертої статті 11 Закону Закон №481/95-ВР. При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. Відтак, Відсутність маркування маркою акцизного податку алкогольного напою або маркування алкогольних напоїв марками старого разка (без штрихового коду) унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки. Також позивач вказує, що відповідачем було грубо порушено порядок проведення перевірки та відсутність підстав застосування штрафу саме у розмірі 150 відсотків. У зв'язку із наведеним позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 №006398/0706 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.01.2024. Проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що контролюючим органом дотримано вимоги Податкового кодексу України щодо умов проведення та допуску до фактичної перевірки, в ході якої встановлено, позивач при здійсненні розрахункових операцій особам, які отримувати товар, надавалися розрахункові документи не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій. Так, відповідно до даних електронних носіїв розрахункових документів РРО з ФН 3000399939, що надійшли до системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України, сума проведених розрахункових операцій без надання покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту за період з 01.01.2022 по 01.06.2023 становить 125 920,00 грн. в тому числі видача вперше 199,00 грн. При цьому, оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чека під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чека вважатиметься повторним порушенням. Крім того, представник відповідача, звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 "Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за № 832/36454, внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів, які стосуються наявності у фіскальних касових чеках, що формуються всіма без виключення РРО/ПРРО, цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої. Відтак, у позивача виник обов'язок з 01.10.2021 вказувати марку акцизного податку відповідно до законодавства. Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 №006398/0706 прийняте на підставах та в порядку, визначеному чинним законодавством, а тому вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
19.01.2024 на адресу суду від позивача, надійшла відповідь на відзив, згідно якої, зазначено, що в розумінні вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" факт вчинення повторного порушення встановлюється не прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням рішенням, а перевіркою, яка проведена повторно протягом календарного року. Крім того, марка акцизного податку зразка згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №296, яка продовжує перебуває в обігу, - не містить реквізиту "штрих-код та QR-код", що виключає наявність складу податкового порушення щодо відсутності у фіскальних чеках реквізиту "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку". Зважаючи на викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.07.2002 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Видами діяльності зазначеної особи є: 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний) 56.30 обслуговування напоями.
Згідно матеріалів справи, у позивача наявна ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями від 18.01.2023 № 09020308202300185, терміном дії з 20 січня 2023 до 20 січня 2024 за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , магазин-кафе "Загадка" (а.с.18-20).
Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, на підставі наказу від 06.03.2023 №983-п "Про проведення фактичної перевірки" та направлень на перевірку від 07.06.2023 №1595, №1956 проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину-кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою: вул. Гуцульського повстання І, смт. Верховина, Івано-Франківської області, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (а.с.18-20).
За результатами перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки № 237/09-19-09-01/2411606967 від 12.06.2023, яким зафіксовано наступні порушення вчинені платником податків - ФОП ОСОБА_1 , а саме:
- проведення розрахункової операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі-РРО) без використання для підакцизних товарів режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме згідно контрольних стрічок РРО реалізовано алкогольні напої без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД (Додаток №1)
- форма та зміст розрахункового документа визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (з наступними змінами та доповненнями), яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, зокрема фіскальний чек має містити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9). Відповідно до абз. 2 п. З розділу І Положення № 13 встановлено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення , то такий документ не приймається як розрахунковий. Враховуючи зазначене, ФОП ОСОБА_1 при здійсненні розрахункових операцій особам, які отримувати товар, надавалися розрахункові документи не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій. Відповідно до даних електронних носіїв розрахункових документів РРО з ФН 3000399939, що надійшли до системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України, сума проведених розрахункових операцій без надання покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту за період з 01.01.2022 р. по 01.06.2023 р. становить 125 920,00 грн, в тому числі видача вперше 199,00 грн (Додаток №2). Згідно підпункту 4.5 до акту (довідки) фактичної перевірки № 237/09-19-09-01/2411606967 від 12.06.2023 додано пояснення підприємця та Додатки 1, 2 (а.с.23-25, 54).
Зауважень до акту перевірки ФОП ОСОБА_1 не висловила, один примірник акту отримала, про що проставила свій підпис (зворотній бік а.с.24).
У поясненнях позивач вказала, що 07.06.2023 продала горілку 0.2 л. "Грін-дей" по ціні 92,00 грн. Чек видала. Кодування підакцизних груп товарів та внесення марок акцизного податку проводиться особисто ОСОБА_1 Допущені недоліки в кодуванні підакцизних груп товару та не внесення марок акцизного податку зобов'язується виправити (а.с.54).
На підставі встановленого порушення, висвітлених у вказаному вище акті перевірки, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 №006398/0706, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і п. 1, 7 ст. 17, ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції в розмірі 193880,50 грн., яка складається із 188780,50 грн (199 грн за порушення вчинено вперше + 188581,50 грн за порушення вчинені повторно) - за порушення п. 1 ст. 17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та 5100,00 грн за порушення п. 7 ст. 17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(а.с.21-22).
Не погоджуючись із позицією контролюючого органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2022 №00002664/0706 позивач, з метою захисту свого порушеного права, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї підстав визначеної даним пунктом.
Підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлені підстави для проведення фактичної перевірки, а саме: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України може бути проведена контрольна розрахункова операція (пункт 80.4 статті 80 ПК України).
Згідно пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Так, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки (п.81.1 ст.81 ПК України).
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункт 80.7 статті 80 ПК України).
Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно з пунктом 86.5. статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Як свідчать матеріали справи, фактична перевірка дотримання суб'єктом господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, реалізації підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, у спірних відносинах проводилась на підставі наказу від 06.03.2023 №983-п "Про проведення фактичної перевірки" (а.с.18) та направлень на перевірку від 07.06.2023 №1595, №1956 (а.с.19-20), виданих Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області.
Суд зазначає, всі направлення на перевірку та наказ про проведення перевірки, містять належні відомості, передбачені Податковим кодексом України, зокрема, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та дані про суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), а також підстави.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що посадовими особами відповідача дотримано вимог чинного законодавства щодо умов допуску до проведення фактичної перевірки.
В свою чергу позивач вказує на порушення контролюючим органом організації і проведення фактичної перевірки, оскільки на його думку не було конкретних підстав (обставин), які зумовили призначення цієї перевірки.
Стосовно таких доводів суд зазначає наступне.
Як підставу в направленнях на перевірку від 07.06.2023 №1595, №1956 та наказі “Про проведення фактичної перевірки” від 06.03.2023 №983-п Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області визначено підпункт 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (а.с.18-20).
Вказані направлення вручались позивачу 07.06.2023 о 14:20, про що міститься відмітка на таких направленнях (а.с.10-11).
Аналіз підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, серед яких і здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відтак, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання.
У даному випадку, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Зазначений висновок суду узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17 і від 22.05.2018 у справі №810/1394/16.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Відтак, доводи позивача з приводу відсутності юридичних підстав для проведення фактичної перевірки, не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.
При цьому норми Податкового кодексу України не покладають на контролюючий орган обов'язку попередження про проведення перевірки чи проведення такої тільки у присутності суб'єкта господарювання.
За наведених обставин справи суд дійшов висновку, що фактична перевірка проведена в межах та у спосіб встановлений нормами Податкового кодексу України, а твердження позивача, що ГУ ДПС у Івано-Франківській області не було дотримано положень статті 80 ПК України під час оформлення результатів перевірки не знайшли свого підтвердження, а тому є безпідставним та не обґрунтованим.
Щодо доводів позивача про протиправність податкового повідомлення-рішення від 28.06.2023 №006398/0706, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 193880,50 грн, суд зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР (надалі - Закон №265/95-ВР).
Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
Згідно пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Пунктом 7 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити такий обов'язковий реквізит як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством.
Код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається постачальником товару у документах, що свідчать про надходження товару.
З акта перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Так, відповідно до даних Системи збору і зберігання даних АІС "Податковий блок" та контрольних стрічок наданих під час проведення фактичної перевірки, виявлено реалізацію алкогольних напоїв без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодного доказу та не наведено жодного обґрунтування, стосовно спростування, реалізації без зазначення кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Крім того, в позовній заяві ОСОБА_1 , зазначає, що використовує належно зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (РРО) Datecs МР-01.
Так, згідно листа ТОВ "Система Трейд" реєстратор розрахункових операцій (РРО) Datecs МР-01 не має технічних можливостей доопрацювання версій ПЗ моделей РРО згідно положень наказу Міністерства фінансів України № 306 від 18.06.2020, що також підтверджується довідкою ПП "Біо-сервіс" від 01.09.2023 (а.с.26-27).
Відтак, ОСОБА_1 , з листа ТОВ "Система Трейд", стало відомо, що реєстратор розрахункових операцій (РРО) Datecs МР-01 не має технічних можливостей доопрацювання версій ПЗ моделей РРО згідно положень наказу Міністерства фінансів України № 306 від 18.06.2020, однак остання продовжувала використовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) Datecs МР-01, що в свою чергу підтверджує проведення розрахункової операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі-РРО) без використання для підакцизних товарів режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме згідно контрольних стрічок РРО реалізовано алкогольні напої без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
Таким чином, відповідачем правомірно застосовано до ОСОБА_1 штрафні санкції в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5100 грн., оскільки останньою було проведено розрахункові операції через РРО без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при реалізації підакцизної групи товарів.
З приводу виявлених відповідачем порушень щодо надання позивачем розрахункових документів невстановленого зразка та порушення п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР , суд зазначає наступне.
Згідно статті 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відтак, за змістом наведених вимог суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Відповідальність за порушення вимог Закону України №265 суб'єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена ст. 17 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункту 1 статті 17 Закону України №265 встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків:
1) непроведення розрахункової операції через РРО;
2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки;
3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.
Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту п. 1 ст. 3 Закону України №265, а третій - з п. 2 ст. 3 Закону України №265. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Суд зазначає, що 07.06.2023 інспекторами контролюючого органу здійснено покупку двох одиниць товару: горілки Гріндей 0,2 та Чай порція, при цьому фіскальний чек на дані покупки ОСОБА_1 видала (а.с.54, 55).
Відтак, оцінюючи доводи відповідача стосовно наявності/відсутності складу порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України №265, суд виходить з того, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області не надано доказів того, що продаж товарів у магазині-кафе "Загадка"здійснювався без роздрукування фіскальних чеків.
Так, за змістом акта фактичної перевірки, контролюючим органом не зафіксовано фактів непроведення позивачем розрахункових операцій через РРО та фактів здійснення розрахункової операції на неповну суму покупки.
Водночас, відповідно до даних електронних носіїв розрахункових документів РРО з ФН 3000399939, що надійшли до системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України, сума проведених розрахункових операцій без надання покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту за період з 01.01.2022 по 01.06.2023 становить 125920,00 грн, в тому числі видача вперше 199,00 грн, що тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої п. 1 ст. 17 Закону України №265.
Однак, суд звертає увагу, що за визначенням, наведеним у статті 2 Закону України №265/95, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 № 13 (далі Положення - № 13).
Відповідно до п. 1 розділу II Положення №13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Пунктом 2 розділу II Положення №13 встановлено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов'язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/ електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розділу І Положення №13).
Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 розділ II, ІІІ Положення №13 викладено у новій редакції, зокрема доповнено новим реквізитом цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).
Також п. 2 Наказу №329 установлено, що: до 01.10.2021 вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01.10.2021 реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону України №265/95 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
Таким чином, запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. передувало внесення Постановою КМУ від 12.02.2020 №97 змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого Постановою КМУ від 07.12.2010 №1251, у частині обов'язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв. До таких реквізитів було додано двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.
Так, Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 06.09.2021 №3347ЛПК/99-00-07-05-01-06 зазначила, що продаж з 01.10.2021 алкогольних напоїв (строк придатності яких не минув), маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та або/ ПРРО відомостей із штрих-коду марки акцизного податку (серії та номеру), не буде вважатися порушенням чинного законодавства.
За висновками акта фактичної перевірки, проведеної в магазині позивача, суть порушення, за яке на підставі п. 1 ст. 17 Закону України №265 застосовано штрафні (фінансові) санкції, полягає у тому, що роздруковані та видані фіскальні чеки не мали цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Проте, суд звертає увагу, що предметом доказування у справах, пов'язаних із притягненням суб'єкта господарювання до відповідальності на підставі п. 1 ст. 17 Закону України, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов'язує допущення порушення суб'єктом господарювання вимог п. 1 та/або 2 ст. 3 Закону України №265.
Так, за змістом спірного податкового повідомлення-рішення судом встановлено, що позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
На підтвердження видачі позивачем фіскальних чеків невстановленого зразка відповідач разом із відзивом подав до суду електронні копії розрахункових документів, що надходять по дротових та /або бездротових каналах зв'язку до органів ДПС (а.с.56-72).
На думку суду долучення витягу з аналітичної системи АІС "Податковий блок", не може бути підставою для підтвердження продажу товару без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Суд звертає увагу, що саме розрахунковий документ є доказом, що підтверджує факт продажу товару, а не роздруківка з АІС "Податковий блок" та саме такий документ має контролюючим органом братися до уваги. Відповідна роздруківка фіскального чека з АІС "Податковий блок" не є доказом відображення господарської операції.
Дослідивши подані відповідачем докази, а саме - таблицю, суд зазначає, що дана таблиця не містить інформації, яка дає змогу встановити наявність порушення позивачем п.11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке відображено в акті перевірки. Крім того, з інформації, яка міститься в таблиці не можливо встановити, з якого джерела інформації, ким та коли вона сформована, в якому саме рядку/колонці має бути зазначено інформацію про код УКТЗЕД товару. Враховуючи зазначене, суд вважає, що дана таблиця не є доказом вчинення позивачем податкового правопорушення в розумінні ст. 73-76 КАС України.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що до акту перевірки не долучено жодного з розрахункових документів, які б підтверджували твердження контролюючого органу про відсутність на таких розрахункових документах одного з обов'язкових реквізитів - коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області не було встановлених законом підстав та належних доказів для притягнення позивача до відповідальності на підставі п. 1 ст. 17 Закону України № 265 за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України № 265.
Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 №006398/0706 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 188780,50 грн, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.06.2023 №006398/0706 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 188780,50 грн.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Суд зазначає, що квитанцією № 0.0.3353509552.1 від 12.12.2023 підтверджується сплата позивачем судового збору у загальному розмірі 1938,80 грн (а.с.1).
Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи та часткового задоволення позовних вимог, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1887,81 грн, що пропорційно становить 97,37 % задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 №006398/0706 в частині застосування до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 188780 (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят ) гривень 50 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) гривень 81 копійку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );
відповідач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.