19 серпня 2024 року Справа № 280/5319/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_4 (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування грошового забезпечення в 2020, 2021, 2022 році з урахуванням прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня того року, в якому проводилось нарахування, протиправною;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби з січня 2020 року по червень 2022 року з урахування прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення, податків та зборів;
визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не нарахування грошового забезпечення в 2022 та 2023 роках з урахуванням прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня того року, в якому проводилось нарахування, протиправною;
зобов'язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби з червня 2022 року по травень 2023 року з урахування прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно станом на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення, податків та зборів;
зобов'язати військову частину НОМЕР_4 провести перерахунок матеріальних допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за вирахуванням фактично виплачених сум ОСОБА_1 за період служби з червня 2022 року по травень 2023 року відповідно до перерахованих посадових окладів з урахування прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 15.03.2019 по 18.06.2022 та у військовій частині НОМЕР_4 з 18.06.2022. на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 05.03.2024 № 65 позивача звільнено у відставку. Позивачу стало відомо, що у період з січня 2020 року по травень 2023 року грошове забезпечення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення виплачувалась у зниженому розмірі, при встановленні посадового окладу та окладу за військовим званням було застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018. 11.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок зазначених виплат. Однак у проведенні такого перерахунку листом від 21.03.2024 було відмовлено. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 12.06.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
24.06.2024 до суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ВЧ НОМЕР_2 не вбачає підстав для обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням позивача з використанням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, тому що протягом спірного періоду зміни до розміру прожиткового мінімуму, який є розрахунковою величиною для нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, КМУ не вносились. Звертає також увагу на Постанову КМУ № 481 від 12.05.2023, яка набрала законної сили 20.05.2023, та якою були внесені зміни до п. 4 ПКМУ від 30.08.2017 № 704. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.03.2019 № 63 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , який наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 15.03.2019 № 57-РС прийнятий на військову службу за контрактом, призначено на посаду номера обслуги 2 артилерійської батареї 1 артилерійського дивізіону військової частини, укладено контракт на 3 роки. З 15.03.2019 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 18.06.2022 № 153 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , командира відділення 2 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини вважати таким, що справи здав та посаду здав і вибув для подальшого проходження служби в військову частину НОМЕР_4 до селища Срібне Донецької області. З 18.06.2022 виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Судом також встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 18.06.2022 № 171 вважати таким, що зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 старшого солдата ОСОБА_1 військовослужбовця призваного за мобілізацією, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18 червня 2022 року зарахувати до списків особового складу та на всі види забезпечення. Призначити на посаду солдата резерву 7 запасної роти військової частини НОМЕР_4 , ВОС - 100915А, і вважати таким, що з 18 червня справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обовязків. Зарахувати на продовольче забезпечення з 19.06.2022.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 05.03.2024 № 65 вважати таким, що виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 старший солдат ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_4 , колишній навідник 1 міномета мінометного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_4 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_4 № 39-РС від 29.02.2024 у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров'я) і вважати таким, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 05.03.2024 виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключити з 06.03.2024.
Як убачається з матеріалів справи представником позивача на ім'я командира військової частини НОМЕР_4 було надіслано заяву про перерахунок грошового забезпечення та виплат, в якій просила: провести перерахунок грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період служби з червня 2022 року та травень 2023 року з урахуванням прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення, податків та зборів; провести перерахунок одноразової грошової допомоги, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за період служби з червня 2022 року по травень 2023 року, з урахуванням прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення, податків та зборів.
Окрім того, на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 представником позивача 11.03.2024 було надіслано аналогічну заяву стосовно періоду служби з січня 2020 року по червень 2022 року.
Військовою частиною НОМЕР_4 листом від 24.05.2024 № 7333 та військовою частиною НОМЕР_2 листом від 21.03.2024 № 1495 представника позивача було повідомлено про відсутність підстав для проведення такого перерахунку.
Вважаючи, що відповідачем невірно розраховане грошове забезпечення ОСОБА_1 , представник позивача звернувся до суду за захистом прав позивача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Щодо правомірності розрахунку грошового забезпечення позивача, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанови № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п. 10 Постанови № 704 вказана постанова набрала чинності з 01 січня 2018 року.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), п. 6 якої, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Як наведено вище, станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.
Отже, з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому необхідно врахувати, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Таким чином, п. 4 Постанови № 704 щодо встановленого алгоритму розрахунку «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року» під час розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, не застосовується, а здійснюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
За наведених обставин суд вважає, що з 29.01.2020, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Позивач звертається з позовними вимогами за період з січня 2020 року по травень 2023 року, то розрахунковою величиною для визначення розміру його посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року.
Також суд зауважує, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення.
З огляду на зазначене суд висновує про задоволення позовних вимог позивача у цій частині та зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 17.06.2022, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та зобов'язання Військової частини НОМЕР_4 здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 18.06.2022 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
За таких обставин підлягають перерахунку військовою частиною НОМЕР_4 виплати, що належали позивачу, а саме грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, за період з 18.06.2022 по 19.05.2023, оскільки при їх обрахунку використано посадовий оклад та оклад за військовим званням не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довели правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України). Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України “Про судовий збір” з відповідача судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період проходження військової служби з 29.01.2020 по 17.06.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; з 01.01.2022 по 17.06.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення за період проходження військової служби з 18.06.2022 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за період з 18.06.2022 по 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт, а також здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення за період проходження військової служби з 18.06.2022 по 19.05.2023 шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19 серпня 2024 року.
Суддя А.В. Сіпака