про залишення позовної заяви без руху
19 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/15020/24
категорія 106020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
09.08.2024 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 відповідно до абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 відповідно до абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Перевіряючи матеріали позовної заяви відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд враховує таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Дійсно, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України позивачем до матеріалів позовної заяви не додано копію посвідчення учасника бойових дій на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами статті 122 КАС України перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Спірні правовідносини у цій справі склались щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби, яка відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України належить до публічної, а тому на них поширюється місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
За змістом заявленого позову ОСОБА_1 оскаржує дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні з військової служби на підставі рапорта, поданого, як зазначає позивач, у червні 2024 року, за наслідком якого Військовою частиною НОМЕР_1 направлено матері позивача лист від 01.06.2024 № 117/ВихЗВГ/5436, копію якого додано до позовної заяви. Також до матеріалів позову додано копію поштового конверта з відтиском поштового штемпеля 12.06.2024, яка виготовлена шляхом фотокопіювання з відміткою дати 28.06.2024.
Таким чином, додані до позовної заяви матеріали та твердження позивача про отримання вказаного листа Військової частини НОМЕР_1 матір'ю позивача 28.06.2024 дають підстави вважати, що позивач щонайпізніше 28.06.2024 мав змогу бути обізнаним щодо відмови у звільненні зі служби.
При цьому суд враховує, що поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд послідовно у своїх судових рішеннях наголошує на тому, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску матеріали позову не містять.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів шляхом подання до суду копії посвідчення учасника бойових дій, а також заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько