14 серпня 2024 рокуСправа №160/14589/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо підготовки та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області для повернення помилково або надміру зарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в сумі 26534 грн. 70 коп;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області для повернення помилково або надміру зарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в сумі 26534 грн. 70 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та надав всі документи. Проте відповідачем протиправно не сформовано та не направлено до органу казначейської служби подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, яке придбавалось вперше.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
21.06.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 26 534 грн. 70 коп. Зі змісту поданої заяви не можна зробити висновок стосовно доведеності обставин щодо обов'язку Управління повернути сплачені кошти.
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ і організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями згідно з законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з пункту 8 статті 2 Закону України 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість майна, зазначеного у договорі купівлі-продажу.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівліпродажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Повернення платникам коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами Державної Казначейської служби України відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (із змінами і доповненнями) (далі-Порядок № 787).
Пенсійний фонд України контролює справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Тому, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (згідно з додатком 1 Порядку №787).
Відповідно до вищезазначеного наказу з 01.01.2022 повернення помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів коштів здійснюється виключно на підставі подання, сформованого в електронній формі згідно додатку 1 до Порядку, яке подається органом, що контролює справляння надходжень бюджету, до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
З 26 вересня 2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (за текстом - Порядок № 1740). Пункт 15.2 Порядку № 1740 доповнено підпунктами “в” та “г” такого змісту:
“в - особа придбаває житло вперше, а саме: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
“г” - особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов”.
Слід відмітити, що довідки видаються органами приватизації (управління комунального майна) щодо невикористання права на приватизацію та мають охоплювати дані з усієї території України або бути надані з усіх “місць проживання (після 1992 року)”, в останньому випадку окремого підтвердження потребуватиме встановлення місць проживання особи з 1992 року по дату укладання договору купівлі-продажу.
При цьому пункт 15.3 Порядку №1740 доповнено абзацом такого змісту: “Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15.2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування”. Отже, звільнення покупця від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів “в” або “г” пункту 15.2 Порядку № 1740 можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому обов'язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів (інформації, відомостей, довідок тощо), що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця.
В результаті доповнення Порядку № 1740 новими пунктами (15-2, 15-3) Держава деталізувала законодавство, котре регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила:
1) коло осіб, котрі в розумінні Закону № 400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку № 1740 Держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до органу Пенсійного фонду України про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку № 787. Разом з тим, звертаючись після 26.09.2020 про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме фізична особа повинна надати докази на підтвердження того, що помилилася, коли сплачувала збір.
Отже, заявник повинен був надати органу Пенсійного фонду України передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше.
Третя особа правом на надання пояснень по суті спору не скористалась.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кир'як С.А. та зареєстрований в реєстрі за №2081.
Продаж вказаної вище квартири було вчинено за 2 653 468 грн. 10 коп., що підтверджується вище зазначеним договором.
Цього ж дня ОСОБА_1 сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла, шо становить 26 534,70 грн.
З метою повернення помилково сплачених коштів із бюджету, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі- продажу нерухомого майна в розмірі 26 534,70 грн.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010604-8/81056 від 22.04.2024 позивачу було відмовлено в складанні подання на повернення збору. В рішенні відповідачем зазначено, що для розгляду заяви від 09.04.2024 б/н щодо повернення помилково сплаченого збору з операції придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна долучено документи:
- копія витягу від 09.04.2024 № 373480459 “Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта”, за критерієм пошуку рнокпп ОСОБА_1 ;
- копія витягу від 29.09.2023 №348538454 з Державного реєстру речових прав (параметр запиту - об'єкт нерухомого майна згідно договору купівлі-продажу);
- копія витягу від 02.02.2024 №2024/001119580 з реєстру Дніпровської територіальної громади щодо адреси місця проживання;
- копія договору купівлі-продажу від 29.09.2023 № 2081 та інші документи, які не стосуються обставин справи.
Відповідачем в рішенні вказано, що надані документи не підтверджують дані про невикористання ОСОБА_1 житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з народження по дату укладання договору купівлі-продажу майна.
Щодо “Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта”, то дана інформація повинна бути з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на дату подання заяви.
Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - РПВН).
Однак, в період до 01.01.2013 реєстрація прав власності на житло на підставі укладених договорів купівлі-продажу у РПВН здійснювалась за добровільним заявницьким принципом, а тому частина договорів купівлі-продажу та набутих за ними прав не відображена у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Враховуючи вищезазначене, підстави для складання подання на повернення збору з операції придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна відсутні. Первинність придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо підготовки та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області для повернення помилково або надміру зарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в сумі 26534 грн. 70 коп, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Згідно з абз. 1 п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Абзацом 5 п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 8 ст. 2 Закону № 400/97-ВР об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених у пункті 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом статті 2 цього Закону (п. 10 ч. 1ст. 4 Закону № 400/97-ВР).
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані і у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі- Порядок № 1740).
Відповідно до п. 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, з наведеного слідує, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Разом з цим, суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 23.09.2020 № 866 внесені зміни до Порядку № 1740, а саме: Пункт 15-2 доповнено підпунктами «в» і «г» такого змісту: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Крім того, пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту: "Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26.09.2020.
Із системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26.09.2020 держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Тобто, починаючи з 26.09.2020 в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу: заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло; дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, особа, яка вперше придбаває житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас, подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов'язком. Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету. До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше. Тобто, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.
Досліджуючи обставини щодо придбання позивачем житла вперше, суд встановив наступне.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за №373480459 від 09.04.2024 - відомості про право власності інші ніж набуте 29.09.2023. квартири АДРЕСА_1 - відсутні.
Як вбачається з листів Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР № 10/5-808 від 13.05.2024 та № 10/5-809 від 13.05.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , по картці реєстрації матері з 14.07.1998 по 18.06.2010, а також, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , по картці реєстрації матері з 03.09.2010, та по власній картці реєстрації з 03.09.2010 по 02.02.2024.
Листом КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації № 5145 від 07.05.2024 повідомлено, що станом на 31.12.2012, в інвентаризаційних справах за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_4 , відсутні відомості щодо реєстрації прав власності за громадянином ОСОБА_1 .
Також до матеріалів справи позивачем долучено довідку Департаменту житлового господарства ДМР № 3/16-2646 від 20.05.2024, в якій вказано, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), не брав участі в безоплатній приватизації житла у м. Дніпро за адресами: АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_2 .
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач придбав житло вперше, до укладення договору купівлі-продажу, інша нерухомість ним не придбавалась, протилежного, матеріали справи не містять. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна (об'єктів житлової нерухомості) та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).
Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України (органи Держмитслужби) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, повернення помилково або надміру сплаченого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється органом Державної казначейської служби України за поданням відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, що контролює надходження цього збору до бюджету.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка наведена у його постановах від 28.11.2018 (справа № 813/1126/17), від 20.03.2018 (справа № 819/1249/17), від 30.01.2018 (справа № 819/1498/17) та 31.01.2018 (справа № 819/1667/17).
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
Аналізуючи наведене, суд зазначає, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання таких документів: заяви платника; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету; платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.
Беручи до уваги ту обставину, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбав житло вперше, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири. Проте, зважаючи на те, що станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, відповідно за відсутності конкретного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.04.2024 року № 0400-010604-8/81056 за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а порушені права позивача слід відновити шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області для повернення помилково або надміру зарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в сумі 26 534 грн. 70 коп.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.04.2024 року № 0400-010604-8/81056 за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області для повернення помилково або надміру зарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в сумі 26 534 грн. 70 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник