про залишення позову без розгляду
14 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4343/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Кушнір С.В.,
за участю представника відповідача Якимюк В.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Геокомп” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Геокомп” звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2023 № 0128010703, від 16.10.2023 № 0128040703 та від 16.10.2023 № б/н.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення.
На адресу суду 06.05.2024 від позивача надійшло клопотання на усунення недоліків позовної заяви, якою недоліки останньої усунуті.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження суддею одноособово та призначено у даній справі підготовче засідання на 13.06.2024 о 10:45 год.
В судове засідання на 13.06.2024 представник позивача не прибув, в це же день ним через систему «Електронний суд» подано суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки на даний час перебуває у відрядженні (а.с.93). Будь-яких підтверджуючих документів на підтвердження перебування представника позивача у відрядженні подано не було.
У зв'язку з неприбуттям у засідання позивача або його представника, враховуючи заявлене клопотання, ухвалою від 13.06.2024 (а.с.96) суд відклав проведення підготовчого засідання на 14:00 год 25.07.2024. Одночасно, судом запропоновано позивачу до 23.07.2024 надати належним чином засвідчені копії усіх документів, якими товариство обґрунтовує позовні вимоги (в тому числі первинні документи по господарських операціях з контрагентами, на підставі яких відображені показники у податковій декларації № 9179156596 від 20.07.2023).
25.07.2024 представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив суд про причини неприбуття, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Розгляд справи було відкладено на 11:00 год. 05.08.2024. При цьому, вже після проведення судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора у відрядження (а.с.105). Будь -яких підтверджуючих документів на підтвердження перебування представника позивача у відрядженні подано не було.
Вимоги ухвали суду від 13.07.2024 про надання первинних документів на підтвердження заявлених вимог позивачем не виконано та про причини неможливості їх подання, суд не повідомлено.
05.08.2024 представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив суд про причини неприбуття, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Розгляд справи було відкладено на 11:00 год. 14.08.2024. Безпосередньо, вже після проведення судового засідання від представника позивача надійшло аналогічне попереднім двом клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора у відрядження (а.с.118). Будь-яких підтверджуючих документів на підтвердження перебування представника позивача у відрядженні подано не було.
В судове засідання 14.08.2024 представник позивача повторно не з'явився, не повідомив суд про причини неприбуття, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. При цьому, клопотань про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи до суду не подав.
Також суд звертає увагу на те, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду в частині надання товариством документів, що підтверджують заявлені вимоги.
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з частиною п'ятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто, обов'язок щодо вжиття заходів для прискорення розгляду справи покладено на позивача як ініціатора спору.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з тим, частиною п'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, неодноразово та повторно не забезпечив прибуття свого представника у судове засідання (25.07.2024, 05.08.2024, 14.08.2024) без поважних причин, оскільки в порушення вимог частини другої статті 44, частини першої статті 45, частини першої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України до заявлених клопотань про відкладення розгляду справи, позивачем не долучено жодних доказів, які б підтверджували поважність причин неприбуття в судове засідання представника позивача.
Зокрема, суду не було надано будь-яких доказів перебування представника у дні проведення судових засідань у відрядженні та неможливості його участі в судовому засіданні.
При цьому суд звертає увагу, що перебування директора товариства у відрядженні не є поважною причиною відкладення розгляду справи, оскільки товариство не позбавлене можливості укласти договір про надання правової допомоги з іншим представником.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у позивача, з врахуванням обставин справи, було достатньо часу та можливостей надати документи на підтвердження заявлених позовних вимог, в тому числі на виконання вимог ухвал суду від 13.06.2024, чого ним зроблено не було.
Вказані дії суд розцінює як зловживання позивачем наданими йому процесуальними правами та затягуванням розгляду справи.
Слід вказати на те, що про зазначене свідчить подання представником позивача клопотань про відкладення розгляду справи, які ним подавались через систему «Електронний суд» безпосередньо після початку судового засідання, або після його проведення.
Суд наголошує, що вимоги частини другої статті 44, частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відтак, реалізовуючи своє право на подання клопотання про відкладення розгляду справи, учасник справи повинен надати докази, які підтверджують поважність причин неявки в судове засідання. Проте, позивач вказаних вимог Кодексу адміністративного судочинства України при поданні клопотань про відкладення розгляду справи не дотримав.
Окремо суд зауважує, що у всіх випадках позивач у відповідності до норм КАС України був належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання.
Відтак, оскільки позивач, який не є суб'єктом владних повноважень, та який був повідомлений про дату, час та місце судових засідань у цій справі, повторно не забезпечив прибуття свого представника у судове засідання, призначене на 11:00 год. 14.08.2024, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, раніше заявлені клопотання про відкладення розгляду справи визнані судом неповажними та такими, що не підтверджені жодним належним доказами, його неявка перешкоджає розгляду справи, а відтак суд дійшов висновку, що позов необхідно залишити без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 240, 243 ч.3, 248, 256, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Геокомп” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.С. Денисюк
Повний текст ухвали складено 19.08.2024