про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
19 серпня 2024 р. Справа № 120/10759/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до Кадрового центру Повітряних Сил Збройних Сил України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кадрового центру Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Частиною першою статті 5 КАС України визначені правові способи захисту адміністративним судом порушеного права, свобод або законного інтересу особи, яка звернулася до суду з позовом про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Такими способами є:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Вказані положення кореспондуються з нормами частини другої статті 245 КАС України.
Вищевказаним способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.
Так, в прохальній частині позову позивач, окрім іншого, просить суд визнати протиправною бездіяльність Кадрового центру Повітряних Сил Збройних Сил України щодо належного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби на підставі абзацу 4 підпункту «Г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХП за сімейними обставинами.
При цьому, обґрунтування позовних вимог, представник позивача самостійно вказує, що 03.05.2024 позивачем було подано рапорт на звільнення з військової служби, який листом відповідача від 08.05.2024 повернуто на доопрацювання подання та матеріали на звільнення та зазначає, що відповідач, розглядаючи рапорт від 03.05.2024 будь-якого рішення щодо наявності підстав для звільнення військовослужбовця з військової служби на підставі абз. 4 п.п. «Г» п.п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-ХП не прийняв.
Тобто, відповідачем фактично вчинено дії щодо розгляду його рапорту, хоча і повернуто на доопрацювання.
З огляду на викладене, позивачу слід уточнити зміст заявлених позовних вимог за даним позовом.
Крім того, згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, приписи частини 1 статті 122 КАС України також визначають, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Відтак, чинне процесуальне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач є військовослужбовцем, який проходить військову службу в Збройних Силах України, а предметом спірних правовідносин є не звільнення його з військової служби за його рапортом від 03.05.2024.
В пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, враховуючи те, що позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, тобто проходить публічну службу, а заявлені ним позовні вимоги стосуються правовідносин щодо проходження/звільнення з військової служби, приходжу до висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний місячний строк на звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: "…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.".
Суд зазначає, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Так, як було зазначено вище, 03.05.2024 позивачем було подано рапорт на звільнення з військової служби, який листом відповідача від 08.05.2024 повернуто на доопрацювання подання та матеріали на звільнення, разом з тим, з даним позовом звернувся лише 13.08.2024, чим пропустив місячний строк звернення до суду.
Тобто, починаючи з 08.05.2024 позивач був обізнаний, про повернення на доопрацювання подання та матеріалів щодо його звільнення.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кадрового центру Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 7 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом:
- уточнення заявлених позовних вимог та/або викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, приведення позовних вимог у відповідність норм ст. 5 КАС України
-надання клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду;
3. Копію ухвали надіслати стороні позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.