м. Вінниця
19 серпня 2024 р. Справа № 120/6031/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
07.05.2024 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що відповідач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податків і зборів.
Згідно інтегрованої картки платника податків за ним рахується податкова заборгованість в сумі 10171,52 грн., що складається з податку на нерухоме майно.
Зазначена заборгованість утворилась в результаті несплати донарахованих сум грошового зобов'язання та підтверджується карткою особового рахунку та податковими повідомленнями-рішеннями №0040176-2407-0228 від 03.03.2023 року, №0087849-2405-0228 від 29.03.2022 року, №0129312-2404-0228 від 19.03.2021 року.
З метою погашення грошового зобов'язання на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №48280-50 від 08.04.2020 року. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання, що і стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з даним позовом.
Згідно із частиною 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
09.05.2024 року, на виконання вказаних вимог, до адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Вінницької міської ради направлено запит про місце проживання відповідача.
22.05.2024 року від адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області надійшла відповідь на запит.
27.05.2024 року від Вінницької міської ради надійшла відповідь, з якої встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 27.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала суду про відкриття провадження отримана відповідачем 31.05.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, разом із тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Згідно інтегрованої картки платника податків за ним рахується податкова заборгованість в сумі 10171,52 грн., що складається з податку на нерухоме майно.
Зазначена заборгованість утворилась в результаті несплати донарахованих сум грошового зобов'язання та підтверджується карткою особового рахунку та податковими повідомленнями-рішеннями №0040176-2407-0228 від 03.03.2023 року, №0087849-2405-0228 від 29.03.2022 року, №0129312-2404-0228 від 19.03.2021 року.
З метою погашення грошового зобов'язання на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми №48280-50 від 08.04.2020 року на суму 1686,14 грн. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання.
Оскільки, заборгованість добровільно не сплачено, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми боргу, суд виходить з наступного.
Згідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 15.1-15.2 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
За приписами пп. 266.7.1 п. 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
Відповідно до пп. "а" пп. 266.10.1 п. 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, обчислена контролюючим органом сума податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, повинна бути сплачена останніми протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно до п. 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків-фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Відповідно до п. 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи-платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційної номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно до положень п. 42.3 статті 42 Податкового кодексу України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Суд звертає увагу, що на момент направлення податкових повідомлень-рішень у контролюючого органу відсутні відомості про зміну податкової адреси позивача, отже податковою адресою позивача згідно Державного реєстру фізичних осіб-платників податків є: АДРЕСА_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення №0040176-2407-0228 від 03.03.2023 року, №0087849-2405-0228 від 29.03.2022 року, №0129312-2404-0228 від 19.03.2021 року направленні на податкову адресу відповідача. Однак, визначені у таких податкових повідомленнях-рішеннях суми грошових зобов'язань у встановлений податковим законодавством України строк не сплачені.
При розгляді цієї справи доказів оскарження/скасування вказаних податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення є чинними, а визначені у них податкові зобов'язання вважаються узгодженими, а отже визнаються податковим боргом.
Відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в загальній сумі 10171,52 грн.
Грошове зобов'язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а отже визнається податковим боргом.
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України податковим органом надіслано на податкову адресу відповідача податкову вимогу №48280-50 від 08.04.2020 року на суму 1686,14 грн. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання.
При цьому, станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що на день розгляду справи податковий борг, який підтверджується матеріалами справи відповідач не сплатив, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 10171,52 грн. (десять тисяч сто сімдесят одна гривня п'ятдесят дві копійки).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Дончик Віталій Володимирович