Справа № 643/23134/21 Номер провадження 11-кп/814/1348/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 серпня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне повадження № 12021221170002123 за апеляційною скарг ою прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_9 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2023 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Сиваське Новотроїцького району Херсонської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 неодноразово судимого, останні рази:
16.04.2020 Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.1 ст. 122 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки,
23.02.2022 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.187, ч. 2 ст.189, ч.2 ст.146, ст.70, 71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі,
засуджено за:
- ч.2 ст.121 КК України на 7 років позбавлення волі.
- ч.4 ст.187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна, яке є його власністю.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_10 покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна, яке є його власністю.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.02.2022 більш суворим, призначеним за цим вироком остаточно призначено ОСОБА_10 покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна, яке є його власністю.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_11 майнову шкоду в сумі 30637 гривень 50 коп., моральну шкоду в сумі 1000000 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.1. Мещанінова» витрати на лікування потерпілого в сумі 7260 грн 92 коп.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_10 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
10 вересня 2021 року в період часу з 23 год 00 хв до 23 год 10 хв, ОСОБА_10 , перебуваючи на території парку культури та відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_3 , побачив раніше незнайомого ОСОБА_12 та умисно, з метою незаконного особистого збагачення, застосовував до нього насильство, небезпечне для життя та здоров'я, а саме наніс удар кулаком правої руки по його обличчю, від чого той упав горілиць на асфальтне покриття, вдарившись тім'яно-потиличною частиною голови об асфальт та втратив свідомість. Подолавши таким чином волю ОСОБА_12 до опору та використавши його безпорадній стан, ОСОБА_10 обшукав його одяг та сумку, де знайшов мобільний телефон «ОРРО 5 RENO LITE 8/128 Gb (СРН2205)» у прозорому силіконовому чохлі, вартістю 8184,42 грн, зняв з його лівої руки наручний годинник торгової марки «DIESEL» моделі «DZ4523», вартістю 6957,88 грн та заволодів цим майном, завдавши збитку на загальну суму 15142,30 грн.
10 вересня 2021 року о 23 год 55 хв ОСОБА_12 був доставлений бригадою швидкої невідкладної медичної допомоги до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, де 14 вересня 2021 року о 09 год 00 хв помер.
На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість, просить вирок суду скасувати, ухвалити новий, яким ОСОБА_10 засудити за:
- ч.4 ст. 187 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
- ч.2 ст. 121 КК України на 10 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_10 покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.02.2022 більш суворим, призначеного за цим вироком, визначити остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд призначаючи покарання ОСОБА_10 не врахував тяжкість вчинених злочинів та особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за вчинення корисних злочинів, злочинів проти громадського порядку та моральності, а також із застосуванням насильства. Зокрема, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 16.04.2020 ОСОБА_10 був засуджений за ч.1 ст. 122 на 3 роки позбавлення волі та звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України на 2 роки, проте довіру суду не виправдав та вчинив нові злочини, за які був засудженим Орджонікідзевським районним судом м. Харкова 23.02.2022.
Злочини у цьому провадженні також вчинив під час іспитового строку за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 16.04.2020. Вказане свідчить про схильність ОСОБА_10 до злочинної діяльності. При цьому обвинувачений не працює, а його джерелом доходу є вчинення злочинів.
Крім цього вважає, що суд безпідставно зазначив про наявність обставини, яка пом'якшує покарання - щире каяття, оскільки саме по собі визнання вини у вчиненому не є щирим каяттям.
Не врахував суд і наслідки вчиненого, а саме те, що в результаті спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, настала смерть потерпілого.
Тому вважає, що призначене ОСОБА_10 покарання є недостатнім для виправлення обвинуваченого.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
В запереченнях на апеляційну скаргу обвинувачений ОСОБА_10 просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду щодо нього без змін.
Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України, за якими його засуджено, за обставин, встановлених судом першої інстанції, учасниками не оспорюється та колегією суддів не перевіряється.
Оскільки обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин висунутого обвинувачення, суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, тому і з цих підстав апеляційна інстанція вказані обставини не перевіряє.
Разом з цим доводи прокурора про м'якість призначеного судом першої інстанції покарання є обґрунтованими.
Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу винуватого. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Призначаючи покарання, суд першої інстанції належним чином не врахував тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, обставини вчинення кримінальних правопорушень, а саме те, що він вчинив на потерпілого напад з метою заволодіння його майном зі спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, в результаті яких настала смерть потерпілого, тобто наслідки таких дій, те, що ОСОБА_10 неодноразово засуджувався за вчинення злочинів, зокрема із застосуванням насильства щодо іншої особи, а також за злочини проти здоров'я іншої особи, кримінальні правопорушення у даному провадженні вчинив в період іспитового строку за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.04.2020, що свідчить, що він на шлях виправлення не став та систематично вчиняє кримінальні правопорушення, що вказує на його суспільну небезпечність, зокрема і щодо окремих осіб.
Тому колегія суддів погоджується з доводами прокурора, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.
Разом з цим доводи прокурора про відсутність обставини, яка пом'якшує покарання - щире каяття, не знайшли свого підтвердження, оскільки обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав, що стало підставою для розгляду судом першої інстанції на підставі ч.3 ст. 349 КПК України та дійсно висловлював щирий жаль щодо вчиненого та наслідків у вигляді настання смерті потерпілого.
У зв'язку з цим, покарання, яке прокурор просить призначити ОСОБА_10 в апеляційній скарзі є занадто суворим.
Враховуючи викладене, встановлені судом обставини, наявність обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставину, яка обтяжує покарання - рецидив кримінальних правопорушень, стан здоров'я обвинуваченого, що підтверджено наданими стороною захисту довідками, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_10 необхідно призначити більш суворе покарання, ніж визначено судом першої інстанції, але менш суворе, аніж просить прокурор, в тому числі і в частині, що стосується конфіскації майна обвинуваченого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному суді є невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого.
Пунктом 2 частини 1 статті 420 КПК України, передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню в частині призначеного покарання, з ухваленням в цій частині нового вироку.
Крім цього, під час апеляційного розгляду колегією суддів було встановлено, що судом першої інстанції при викладенні обставин кримінального правопорушення помилкового було зазначено, що кримінальне правопорушення відбулося 10 серпня 2021 року, натомість органом досудового розслідування встановлено та підтверджується учасниками, що подія мала місце 10 вересня 2021 року. Тому дата вчинення кримінального правопорушення підлягає виправленню.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_10 - скасувати в частині призначення покарання.
Постановити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_10 покарання за:
- ч.2 ст.121 КК України у виді 8 років позбавлення волі.
- ч.4 ст.187 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна, яке є його власністю.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_10 покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна, яке є його власністю.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.02.2022 більш суворим, призначеним за цим вироком остаточно визначити ОСОБА_10 покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна, яке є його власністю.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченим, що тримається під вартою, - в той самий строк, з дня отримання копії вироку.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4