Справа № 755/5273/24
"22" липня 2024 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12024105040000422, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Херфорд Федеративної Республіки Німеччина, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працюючої, заміжньої, маючої на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
11 березня 2024 року, приблизно о 03 годині 50 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м.Київ, площа Дарницька, на землі, знайшла поліетиленовий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору. Будучи особою, що періодично вживає психотропні речовини, ОСОБА_4 припустила, що знайшла чиюсь «закладку» особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон). В цей час у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон), для власного вживання, без мети збуту.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 підняла із землі знайдений нею поліетиленовий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору, та, роздивившись його, впевнилася, що дійсно у поліетиленовому зіп-пакеті міститься кристалоподібна речовина, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон), тим самим вчинивши безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон).
У цей час, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне зберігання для подальшого власного вживання, без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон). Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 помістила незаконно придбаний нею поліетиленовий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон), до кишені поясної сумки та стала зберігати при собі, для власного вживання без мети подальшого збуту. Після чого, ОСОБА_4 , зберігаючи при собі поліетиленовий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон), пішла далі по особистим справам.
У цей же день, тобто 11.02.2024 року, приблизно о 04 годині 05 хвилин, за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції була зупинена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що зберігає при собі поліетиленовий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон).
В подальшому, 11.02.2024 року, в період часу з 04 години 48 хвилини до 04 години 52 хвилини, за адресою: АДРЕСА_2 , співробітниками поліції, було проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_4 добровільно дістала з кишені поясної сумки, яка була при ній, поліетиленовий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору, та видала працівникам поліції поліетиленовий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон), маса якої становить 0,763 г, та яку вона незаконно придбала та зберігала для власного вживання, без мети збуту.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-24/16204-НЗПРАП від 14.03.2024 року:
Надана на дослідження кристалоподібна речовина світло-бежевого кольору, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, 4-ММС (4-метилметкатинон).
Маса 4-ММС (4-метилметкатинон), становить 0,763 г.
4-ММС (4-метилметкатинон), згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - 4-ММС, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акта прокурором долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_4 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_4 надала письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку вона беззаперечно визнає, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві зазначила, що їй роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві захисником обвинуваченої - адвокатом ОСОБА_5 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості обвинуваченою, підтверджено її згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_4 , в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_4 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт скоєння ОСОБА_4 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях вказував, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»; досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним (справа «Ізмайлов проти Росії», «Бакланов проти росії», «Фрізен проти Росії»).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання, а також положення ст.59-1 КК України.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального проступку, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що свідчить поведінка обвинуваченої під час досудового розслідування.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, спосіб життя (раніше не судима, заміжня, має на утриманні трьох малолітніх дітей, на даний момент офіційно не працевлаштована), відношення обвинуваченої до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме класифікацію за ст.12 КК України, яка визначається не тільки положеннями ст.12 КК України, виходячи з формального критерію та виду і розміру покарання, а і фактичними обставинами, при яких було вчинено кримінальне правопорушення; вчинення кримінального правопорушення було припинено лише втручанням правоохоронного органу; суспільній небезпечності останнього, яке передбачено розділом XIII особливої частини КК України "Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення", що відносяться до діянь, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів; можливих наслідків від вчинення даної категорії кримінальних правопорушень, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; її поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 309 КК України у виді пробаційного нагляду.
Відповідно до ч.1 ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно ч.2 ст.59-1 КК України, такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно з п.3 ч.3 ст.59-1 КК України суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язок працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу), а також виконувати заходи передбачені пробаційними програмами.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно з ч.1 ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
На думку суду, таке покарання у вигляді пробаційного нагляду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Процесуальні витрати згідно матеріалів кримінального провадження складають 3029 гривень 12 копійок за проведення судової хімічної експертизи матеріалів, речовин і виробів у кримінальному провадженні №12024105040000422(висновок №СЕ-19/111-24/16204-НЗПРАП від 14.03.2024 року). Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Цивільний позов у справі не заявлявся, потерпілих немає, майнова шкода нікому не заподіювалася.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року пробаційного нагляду.
На підставі ч.ч.2, 3 ст.59-1 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано посаду (роботу);
5) виконати заходи, передбачені пробаційними програмами «Зміна прокримінального мислення» та «Попередження вживання психоактивних речовин».
Строк відбуття покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 , на підставі ч.1 ст.49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Матеріали кримінального провадження №12024105040000422залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням зі справою №755/5273/24.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи судової хімічної експертизи матеріалів, речовин і виробів в сумі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 копійок.
Речові докази: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон), масою 0,763 г, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві, - знищити.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1