Справа №:753/22105/23
Провадження №: 1-кс/755/1977/24
"24" липня 2024 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Дарницької окружної прокуратури м.Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
01.12.2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Дарницького районного суду м.Києва зі скаргою на бездіяльність прокурора Дарницької окружної прокуратури м.Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
20.05.2024 року голова Дарницького районного суду м.Києва звернулась до Київського апеляційного суду з поданням про вирішення питання щодо визначення підсудності скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Дарницької окружної прокуратури м.Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, з одного суду до іншого для належного розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.05.2024 року подання голови Дарницького районного суду м.Києва було задоволено та направлено матеріали провадження за скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Дарницької окружної прокуратури м.Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, для розгляду до Дніпровського районного суду м.Києва.
Відповідно до ст.35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду було визначено головуючого - слідчого суддю ОСОБА_1 та передано їй матеріали 30.05.2024 року.
У своїй скарзі заявники посилаються на те, що у встановленому законом порядку, на три електронні адреси Дарницької окружної прокуратури м.Києва доставлено заяву, в якій, з урахуванням вимог закону, встановлених п.п.2, 4, 5, 7 ч.5 ст.214 КПК України, вони коротко навели про обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення завідуючою поштового зв'язку Київ-59 ОСОБА_5 , службовими особами Дарницької окружної прокуратури м.Києва, Дарницького УП ГУ НП у м.Києві, суддями Вищого антикорупційного суду та Дарницького районного суду м.Києва, а також про попередню правову кваліфікацію цього злочину, інші обставини, передбаченні Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 року №298, але прокурор не вніс до ЄРДР відповідні відомості про цей злочин, не визначив і не буде визначати (як заявили по телефону) орган досудового розслідування, не вручив їм пам'ятку про наші права потерпілих, витяг із ЄРДР про реєстрацію цього кримінального правопорушення з ЄРДР, а також не передав органу досудового розслідування наявні у нього матеріали уже кримінального провадження для продовження досудового розслідування цього злочину, тобто, на думку заявника, прокурор свідомо допускає бездіяльність, яку можливо подолати тільки за відповідною ухвалою слідчого судді місцевого суду, а тому заявники просять слідчого суддю зобов'язати прокурораДарницької окружної прокуратури м.Києва внести до ЄРДР відповідні відомості про злочин за заявою, а також зобов'язати прокурора Дарницької окружної прокуратури м.Києва визначити також орган досудового розслідування; передати цьому органу досудового розслідування наступного дня наявні матеріали уже кримінального провадження; вручити їм протягом 24 годин пам'ятку про права та обов'язки потерпілих чи заявників разом з витягом із ЄРДР про реєстрацію цього кримінального провадження в ЄРДР та з повідомленням про цей орган досудового розслідування.
Згідно ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язковою участю особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи вказані вимоги закону, судом було призначено судовий розгляд скарги, в передбачений законом термін - 03.06.2024 року, про що повідомлено у встановленому законом порядку учасників судового провадження.
Проте в судове засідання, призначене на 03.06.2024 року скаржники не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання до суду не подали.
Враховуючи викладене, судом було відкладено судовий розгляд, про що повідомлено скаржників завчасно та у встановлений законом спосіб.
Зокрема, повідомлення про виклик у всі призначені судові засідання направлялися судом скаржникам відповідно до вимог ч.1 ст.135 КПК України, а саме шляхом направлення повістки про виклик засобами поштового зв'язку («Укрпоштою») за адресою, зазначеною скаржниками у скарзі, а також шляхом направлення повістки про виклик на електронну пошту, зазначену заявниками у даній скарзі та яка була також використана працівниками апарату Київського апеляційного суду для повідомлення останніх про розгляд подання голови Дарницького районного суду м.Києва, про що свідчить підтвердження про направлення, наявні в матеріалах судової справи.
Крім того, повідомлення про виклик ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в усі призначені судові засідання було розміщено судом на офіційному сайті Дніпровського районного суду м.Києва веб-порталу «Судова влада України».
У зв'язку з неявкою в судові засідання належним чином повідомлених скаржників, судом, з метою забезпечення їх прав, неодноразово було відкладено судовий розгляд (на 03.06.2024 року, 13.06.2024 року, 24.06.2024 року, 23.07.2024 року).
Відповідно до ст.111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Згідно з ч.2 ст.134 КПК України суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
Разом з тим, будучи неодноразово належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судові засідання жодного разу не з'явились, про причини своєї неявки суду не повідомляли.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питанняпро можливість розгляду даної скарги без участі скаржників, суд приймає до уваги викладені вище обставини належного у встановлені законом порядок та спосіб їх повідомлення про час і місце розгляду скарги, а також досліджені судом матеріали скарги, згідно яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прибували до приміщення Дніпровського районного суду м.Києва, про що свідчить подана ними особисто заява про направлення повісток про виклик «Новою поштою», відділення якої знаходиться поруч з їх будинком, однак з якою ТУ ДСУ у м.Києві не укладено договору щодо послуг поштового зв'язку, а тому мали можливість цікавить ходом справи та датами судових засідань, однак останні не вживали жодних заходів для цього.
Таким чином судом вжито вичерпних, необхідних та можливих заходів для забезпечення участі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судових засіданнях, скарга неодноразово призначалася до розгляду протягом майже 2 місяців, однак останні в судові засідання не з'являлися, наполягаючи на направленні їм повісток про виклик виключно «Новою поштою», що на думку слідчого судді, є зловживанням процесуальними правами, причини їх неявки до суду визнано неповажними, а тому з метою дотримання розумного строку розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного прийняття процесуальний рішень, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності скаржників.
Прокурор та слідчий в судове засідання також на неодноразові виклики суду не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися судом належним чином та своєчасно, клопотань про відкладення не подали. Відсутність прокурора чи слідчого в судовому засіданні не є перешкодою для розгляду скарги.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалося відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Вивчивши матеріали скарги, долучені до неї матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Судом встановлено, що 30.11.2023 року засобами електронного поштового зв?язку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було направлено на адресу Дарницької окружної прокуратури м.Києва, в порядку ст.214 КПК України, заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка була отримана уповноваженою особою Дарницької окружної прокуратури м.Києва 30.11.2023 року.
У своїй скарзі заявник зазначає, що відомості за вказаною заявою не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З долученої заяви вбачається, що після надання Державою Україна 4-м членам їхньої сім'ї у встановленому законом порядку політичного притулку і громадянства України від протиправного переслідування їх КДБ РБ та іншими структурами Лукашенківського режиму на території РБ, - всупереч і в порушення ч.3 ст.25 Конституції України з боку Держави Україна, сталося розграбування їхнього унікального за технічним рішенням, проектом і оздоблюванням триповерхового будинку з вбудованим адміністративним офісом та допоміжними будівлями і спорудами загальною корисною площею 520,8 кв.м., який в місті Мінську до розграбування належав їм на праві спільної часткової власності саме по 1/2 частки (далі - домоволодіння), що вчинили певні, відомі їм і слідчим органам України службові особи із КДБ РБ відразу після провалу вимагання з них в місті Києві 50000 доларів США, у вимаганні яких прийняли співучасть відомі їм та слідчим органам України певні службові особи як із КДБ РБ, так із певних органів державної влади України, які потім за критику і подання ними звернень про це розграбування домоволодіння, із помсти, позбавили 4-х членів їхньої сім'ї будь-яких елементарних прав та свобод, для чого поставили їх поза межами Конституції і законів України, що призвело до вчинення зокрема цього епізоду злочину, задля вчинення якого зокрема умисно не виконанні сім судових рішень України.
У зазначених діях відповідних зазначених вище осіб заявник вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.26-30, ч.4 ст.189, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 365, ч.2 ст.366, ч.4 ст 368, ч.З ст.382 КК України.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 року, справа №556/450/18, згідно якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №373/18/23).
До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст.214 КПК України.
При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Так, на думку слідчого судді, заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Частина 1 статті 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає всталеній судовій практиці в Україні та вищезазначеним правовим позиціям Верховного Суду.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Крім того, заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що заявниками було подано повідомлення про злочин, яке містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину, кваліфікацію кримінального правопорушення, суб'єкта вчинення кримінального правопорушення, інших обставини вчинення злочину.
Таким чином, оскільки відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події кримінального правопорушення, відповідно до ст.11 КК України, матеріали скарги свідчать про відсутність підстав вважати, що прокурором Дарницької окружної прокуратури м.Києва вчинено бездіяльність, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість доводів скарги, а тому вона задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 9, 214, 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий судя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Дарницької окружної прокуратури м.Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Копію направити для відома заявникам та до Дарницької окружної прокуратури м.Києва.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018(1644/18).
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1