Ухвала від 13.08.2024 по справі 359/6284/24

Справа №:359/6284/24

Провадження №: 2-н/755/360/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі судді Яровенко Н.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з заявою до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області заява про видачу судового наказу напрвлена на розгляд за підсудбність до Дніпровського районного суду м. Києва.

Вирішуючи питання про видачу судового наказу, суддя доходить висновків.

Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу визначений ст. 160-173 ЦПК Розділ ІІ «Наказне провадження».

Статтею 162 ЦПК України зазначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Відповідно до ч. 1ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природнього газу повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням цього майна.

З доданого до заяви розрахунку вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_1 зареєстрований за абонентом ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Предметом вимог у заяві є стягнення за послуги з розподілу природнього газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, тому у даному випадку на зазначені правовідносини поширюється положення ЦПК щодо виключної підсудності.

Враховуючи, що ЦПК України не передбачає можливість направлення справи за заявою про видачу судового наказу з боржника-фізичної особи за підсудністю, суд відмовляє у видачі судового наказу згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України та роз'яснює заявнику, що вони мають право звернутися із заявою про видачу судового наказу до Бориспільського міськрайонного суду м. Києва (адреса: місто Київ, вул. Героїв небесної Сотні, 10).

На підставі викладеного, керуючись ст. 29,30,31,160-165,187,260,261, п. 9 ч. 1 ст. 353, 354, 355 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.

Суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 9 ч.1ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Яровенко Н.О.

Попередній документ
121080128
Наступний документ
121080130
Інформація про рішення:
№ рішення: 121080129
№ справи: 359/6284/24
Дата рішення: 13.08.2024
Дата публікації: 21.08.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.08.2024)
Результат розгляду: відмовлено у видачі судового наказу
Дата надходження: 12.08.2024
Предмет позову: про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу