Справа № 752/7482/24
Провадження №: 3/752/3694/24
іменем України
18 червня 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
Згідно протоколу серії ВАВ № 575320 від 29.03.2024 встановлено, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства стосовно сестри ОСОБА_2 за наступних обставин. Так, 20.03.2024 о 14 год 40 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зняв сантехніку у квартирі без дозволу ОСОБА_2 , чим позбавив її можливості користуватися місцем загального користування, що містить ознаки економічного характеру.
У судовому засіданні ОСОБА_1 категорично заперечував факт вчиненні будь-якого насильства стосовно сестри ОСОБА_2 за вказаних у протоколі обставин. Пояснив суду, що протягом певного часу не проживав у квартирі АДРЕСА_1 . У квартирі проживала сестра ОСОБА_2 . Коли повернувся додому, побачив, що квартира захаращена, у квартирі брудно. Він зробив зауваження сестрі з даного приводу, що було сприйнято нею як особиста образа. Жодних насильницьких дій по відношенню до сестри не вчиняв. На даний час між ним і сестрою існує спір з приводу користування зазначеною квартирою. Окремо зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що він зняв сантехніку у квартирі. Просив закрити провадження у справі за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Пунктом 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під економічним насильством розуміється така форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, згідно даних протоколу серії ВАВ № 575320 від 29.03.2024, який надійшов на розгляд суду, 20.03.2024 о 14 год 40 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зняв сантехніку у квартирі без дозволу ОСОБА_2 , чим позбавив її можливості користуватися місцем загального користування, що містить ознаки економічного характеру.
У якості доказів на підтвердження викладених у протоколі обставин, вчинення ОСОБА_1 правопорушення, до протоколу додано рапорт працівника поліції та пояснення ОСОБА_2 .
З письмових пояснень ОСОБА_2 від 20.03.202024 встановлено, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Також у даній квартирі зареєстрований та проживає її брат ОСОБА_1 . Між нею і братом існує спір з приводу користування квартирою та речами, які знаходяться у квартирі. Брат систематично її б'є та принижує, а 20.03.2024 зняв унітаз, змішувач з ванної кімнати, та двері без її дозволу. Просить вжити відповідні заходи реагування.
Також до протоколу додано рапорт оперативного чергового від 20.03.2024, з якого встановлено, що 20.03.2024 о 14 год 40 хв ОСОБА_2 звернулася на лінію 102 і повідомила, що вчора протягом дня брат зняв унітаз, кран та вибив двері у кімнату.
Зміст рапорту дозволяє суду встановити, що події, за яких ОСОБА_1 зняв унітаз, кран та вибив двері у кімнату, відбувалися між ним і ОСОБА_2 мала місце 19.03.2024. Між тим, як предметом розгляду за протоколом серії ВАВ № 575320 від 29.03.2024 є події, які відбувалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 20.03.2024.
Дані обставини під час розгляду справи ОСОБА_1 категорично заперечував., вважаючи, що сестра його оговорює. Надав суду фотозмінки, які доводили наявність кранів та сантехніки у кваритирі.
Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих у зазначені в протоколі день і час, зокрема протоколу огляд місця подій, яки би було зафіксовано факт зняття сантехніки, пояснень свідків тощо, в розпорядження суду не надано.
Факт умисного вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства економічного характеру стосовно сестри ОСОБА_2 , не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що здійснення підтримки обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення відповідними органами не здійснюється, а суд не здійснює збирання додаткових доказів, в тому числі повноваженнями вносити уточнювати суть адміністративного правопорушення, яке інкримінується певній особі, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП у, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, ст. 173-2, п.1 ч.1 ст.247, 279, 280, 283, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, суд,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В. Єсауленко