Справа № 752/1476/24
Провадження №: 1-кп/752/1431/24
19.08.2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження №12023100010003290 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу на домашній арешт в нічний час доби. Захисник вказує, що доказів причетності ОСОБА_6 до інкримінованого злочину немає, оскільки досліджені в повному обсязі докази сторони обвинувачення навпаки спростовують обвинувачення відносно ОСОБА_3 . Також захисник зазначає, що ОСОБА_3 не буде впливати на свідків, оскільки не мав і не має такого наміру, враховуючи і те, що всі свідки в даному кримінальному провадженні вже допитані. Також зазначає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином відсутній, оскільки досудове розслідування завершене, всі докази зібрані та задокументовані, судовий розгляд фактично завершено. Вказує, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення також відсутній, оскільки ОСОБА_3 раніше не судимий і такий ризик є лише припущенням сторони обвинувачення. Захисник зазначає, що в разі зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 зможе проживати за адресою: АДРЕСА_1 . На підтвердження своєї позиції надав ряд документів.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України. Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України й на теперішній час не зменшились. Прокурор зазначила, що обвинувачений усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину може ухилитися від суду і впливати на свідків. Інші більш м"які запобіжні заходи застосовані бути не можуть, оскільки у обвинуваченого відсутні стійкі соціальні зв'язки, а тяжкість вчиненого злочину вказує на доцільність продовження найсуворішого виду запобіжного заходу. Прокурор просила відмовити в задоволенні клопотання захисника, вказавши, що воно є необгрунтованим.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання прокурора та захисника, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
У даному кримінальному провадженні при обранні та подальшому продовженні виняткового запобіжного заходу були встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров?я особи, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованому йому злочині, обставини вчинення злочину, відсутність даних про наявність стійких соціальних зв'язків, відсутність даних про постійне місце проживання у м. Києві, що у своїй сукупності вказувало на наявність факторів, які підтверджують наявність небезпеки переховування від правосуддя, про які йдеться у рішеннях Європейського суду.
Разом з тим, враховуючи те, що всі докази сторони обвинувачення та захисту досліджено судом безпосередньо, в тому числі і проведено допит всіх свідків, що нівелює ризик впливу на свідків та спотворення/знищення зібраних доказів, те, що судом встановлено факт спільного проживання ОСОБА_3 в цивільному шлюбі та наявність у його цивільної дружини місця проживання в м. Києві, що істотно зменшує ризик можливого переховування від суду, те, що ОСОБА_3 дійсно раніше не судимий, а тому ризик можливого вчинення нових злочинів також є сумнівним, наявність доказів про місце проживання обвинуваченого в м. Києві, даних про те, що власник житла та цивільна дружина не заперечують проти проживання ОСОБА_3 за адресою проживання ОСОБА_7 , а також враховуючи те, що судовий розгляд справи тривалий час не може бути завершено через неготовність прокурорів до проведення тих чи інших стадій судового розгляду, у зв"язку з постійною і безпідставною зміною групи прокурорів, беручи до уваги тривалість утримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, судвважає, що продовження виняткової міри запобіжного заходу є неможливим.
Факт того, що ОСОБА_3 не має офіційного місця роботи та постійного доходу, не є підставою для продовження тримання його під вартою, а тому суд вважає за доцільне змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Крім того, суд вважає, що на даному етапі зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням вищевикладеного, слід відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 177,181,194, 331 КПК України, суд
ухвалив:
відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на домашній арешт в нічний час доби- задовольнити частково.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт до 17.10.2024 року включно.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця цілодобового домашнього арешту після сигналу "Відбій повітряної тривоги".
Негайно доставити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
прибувати за кожною вимогою до суду;
не відлучатися з визначеного цією ухвалою місця цілодобового домашнього арешту без дозволу суду, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця цілодобового домашнього арешту після сигналу "Відбій повітряної тривоги;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
здати на зберігання уповноваженій особі свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов"язків визначити до 17.10.2024 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органів поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити в СІЗО та на виконання в орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1