Справа № 694/2087/24
провадження № 1-кс/694/721/24
про арешт майна
15.08.2024 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка клопотання слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеним до ЄРДР за № 12024250360001068 від 12.08.2024,-
Слідчий СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене 12.08.2024 майно та речі в ході огляду території домоволодіння по АДРЕСА_1 , а саме: - ніж з рукояткою виготовленою з органічного скла загальною довжиною 24,5 см, упакований до паперового конверту НПУ СУ; - одяг ОСОБА_5 , а саме футболку, спортивні штани та кросівки, упаковані до сейф пакету №7332260,- у вигляді заборони розпоряджатися будь-яким чином цим майном, використовувати його та вчиняти будь-яких дії по відчуженню і зміні власників цього майна.
Визначити місцем зберігання вказаного майна - кімнату зберігання речових доказів Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, за адресою: вулиця Благовісна, 50, м. Звенигородка Черкаської області.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 12.08.2024 до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від диспетчера ШМД про те, що за місцем проживання по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 отримала ножове поранення живота.
На підставі ст. 214 КПК України вказана подія 12.08.2024 начальником відділення СВ Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаські області ОСОБА_7 внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250360001068.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 121 КК України.
12.08.2024 в ході огляду місця події в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , в кімнаті № 1 будинку було виявлено та вилучено: на столі ніж з рукояткою, виготовленою з органічного скла, загальною довжиною 24,5 см, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ; на стільці біля столу одяг ОСОБА_5 , а саме футболку, спортивні штани та кросівки, упаковані до сейф пакету №7332260.
Вилучені вищевказані речі та майно постановою слідчого визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
У зв'язку із вищевикладеним та враховуючи той факт, що вказані речі являються тимчасово вилученим майном, які є предметами, засобами, знаряддями вчинення кримінального правопорушення - злочину, та доказами кримінального правопорушення, у встановленому порядку визнані речовими доказами у провадженні, тому згідно ст. 170 КПК України на них повинен бути накладений арешт.
Слідчим СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 подано заяву про проведення розгляду даного клопотання без його участі, в якій просить задовольнити подане клопотання.
В судове засідання ОСОБА_5 не з'явився,був повідомленим належним чином.
За наведених обставин, слідчий суддя вирішив за можливе розглядати дане клопотання без участі сторін.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі
відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування не надходило, відтак фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України підставою для тимчасового вилучення майна стало те, що усі перераховані вище речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та постановою слідчого визнані речовим доказом та приєднані до кримінального провадження.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що СВ Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12024250360001068 від 12.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
12.08.2024 року, слідчим було проведено огляд місця події за правилами обшуку в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , в ході якого в кімнаті № 1 будинку було виявлено та вилучено: на столі ніж з рукояткою, виготовленою з органічного скла, загальною довжиною 24,5 см, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ; на стільці біля столу одяг ОСОБА_5 , а саме футболку, спортивні штани та кросівки, упаковані до сейф пакету №7332260, що підтверджується протоколом огляду місця події.
Вилучені речі постановою слідчого від 12.08.2024 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Необхідність арешту майна зумовлена достатністю підстав вважати, що вказані речі можуть бути використані як доказ, зокрема в частині встановлення факту вчинення кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення, та мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні. З метою збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Слідчим доведено, що вказане майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі шляхом проведення експертиз, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого знищення або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до знищення майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеним до ЄРДР за № 12024250360001068 від 12.08.2024 - задоволити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 12.08.2024 в ході огляду місця події майно, а саме: ніж з рукояткою виготовленою з органічного скла загальною довжиною 24,5 см, упакований до паперового конверту НПУ СУ та належний ОСОБА_5 одяг: футболку, спортивні штани, кросівки, упаковані до сейф пакету №7332260, - у вигляді заборони розпоряджатися будь-яким чином цим майном, використовувати його та вчиняти будь-які дії по відчуженню і зміні власників цього майна.
Визначити місцем зберігання майна, на яке накладено арешт - кімнату речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, що розташована за адресою: вул.Благовісна, 50 м.Звенигородка Черкаської області.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1