Дата документу 15.08.2024Справа № 554/8171/24
Провадження № 3/554/2049/2024
15 серпня 2024 року м.Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Січиокно Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 318421 від 01.08.2024 року слідує, що 01 серпня 2024 року близько 16 години 50 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою місця проживання, що по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство економічного характеру стосовно свого брата ОСОБА_2 , а саме: позбавляла житла, змінила замки, не впускала до житла, внаслідок чого могла бути завдана шкода, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася, вину не визнала та пояснила, що 01 серпня 2024 року близько 16 години 50 хвилин за місцем її проживання прибув брат ОСОБА_2 та почав чинити неправомірні дії стосовно неї та матері, а саме намагався зламати замки у вхідних дверях, псував майно у квартирі, хапав її за руки, штовхав. Останній постійно порушує порядок у квартирі, погрожує їй фізичною розправою, через що вона була змушена змінити замки у вхідних дверях.
Захисник ОСОБА_3 просила закрити провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме відсутності ознак домашнього насильства в її діях, оскільки в цілях особистої безпеки була змушена змінити замки у вхідних дверях.
ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив, що між ним та сестрою ОСОБА_1 наявний конфлікт з приводу права користування квартирою, 01.08.2024 він не зміг потрапити у квартиру, оскільки сестра змінила замки у вхідних дверях.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, приходжу до такого висновку.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині 1 статті 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти), рідні брати і сестри.
Нормами зазначеного закону визначено, що економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Отже, враховуючи обставини справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки в її діях відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між нею та братом ОСОБА_2 з приводу права користування квартирою, який підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення насильства в розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини, як відсутність доказів події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності достатніх доказів події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283-285, 287 КУпАП України, -
провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Т.О. Січиокно
Повен текст постанови виготовлено судом 16 серпня 2024 року о 15 годині 30 хвилин.