Ухвала від 19.08.2024 по справі 526/3092/24

Справа № 526/3092/24

Провадження № 1-кс/526/410/2024

УХВАЛА

іменем України

16 серпня 2024 року слідчий суддя - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

слідчого - ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадячі в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

встановив:

Слідчий СВ ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначає, що під час досудового розслідування встановлено достатньо доказів, які вказують на наступні обставини вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

12.08.2024 у вечірній час доби між 19-30 та 21-30 годинами,точного часу на теперішній час не встановлено , за місцем проживання у домоволодінні АДРЕСА_1 між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його співмешканкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виникла сварка. Під час якої ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс останній тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 68 від 13.08.2024,виданого Лохвицькою філією «Державної спеціалізованої установи «Полтавське обласне бюро судово-медичної експертизи»,смерть ОСОБА_9 настала внаслідок шоку, множинних переломів ребер, ушкоджень отриманих в наслідок контакту з тупим предметом.

Таким чином, своїми протиправними діями, що виразилися в спричиненні умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння,що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_9 , ОСОБА_8 учинив злочин, передбачений ст.121 ч.2 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:

1)Рапортом про виявлення кримінального правопорушення чергового ВП №2 Миргородського РВП від 13.08.2024, в якому вказано, що в АДРЕСА_1 , виявлено опізнаний труп ОСОБА_9 ;

2)Протоколом огляду трупа ОСОБА_9 від 13.08.2024 за адресою, АДРЕСА_1 із додатком;

3)Лікарським свідоцтвом про смерть №68 від 13.08.2024 року виданого Лохвицькою філією «Державної спеціалізованої установи «Полтавське обласне бюро судово-медичної експертизи», де вказано, що смерть ОСОБА_9 настала внаслідок шоку, множинних переломів ребер, ушкоджень отриманих в наслідок контакту з тупим предметом.

4)протоколом огляду місця події від 13.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 .

5)Речовими доказами вилученими під час огляду місця події від 13.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме штани джинсові червоного кольору зі слідами РБК, футболка сірого кольору з довгими рукавами, 3 скляні чарки, фрагменти волосся з кімнати №2, покривало зі слідами РБК з кімнати №3, покривало зі слідами РБК з кімнати №2, простинь зі слідами РБК з кімнати №3, наволочка зі слідами РБК з кімнати №3, одіяло синього кольору зі слідами РБК з кімнати №3, змив РБК та контроль до нього з першої полички шафи в кімнаті №2, змив РБК та контроль до нього з другої полички шафи в кімнаті№2;

6) протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 14.08.2024 - ОСОБА_8

7) показаннями потерпілої ОСОБА_10 , рідної доньки ОСОБА_9 , яка вказує, що останній раз вона спілкувалася із нею по телефону 12.08.2024 о 19-32 годині.

8) показаннями свідка ОСОБА_11 , який вказує що 12.08.2024 о 18:00 годині він разом із онуком ОСОБА_12 відвезли ОСОБА_9 до неї додому за адресою АДРЕСА_1 без наявних тілесних ушкоджень.

9) Показаннями свідка ОСОБА_12 , який вказує що 12.08.2024 о 18:00 годині він разом із дідусем ОСОБА_11 , відвезли ОСОБА_9 до неї додому за адресою АДРЕСА_1 без наявних тілесних ушкоджень.

10)показаннями свідка ОСОБА_13 , колишньої співмешканки ОСОБА_8 , яка вказує що за час проживання із ОСОБА_8 у АДРЕСА_2 останній неодноразово застосовував до неї фізичну силу, а саме бив.

11)показаннями свідка, ОСОБА_14 , колишньої співмешканки ОСОБА_8 , яка вказує що за час проживання із ОСОБА_8 в с. Криниця останній неодноразово застосовував до неї фізичну силу, а саме бив.

12)протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , знайомого ОСОБА_8 , який вказує, що останній перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння стає агресивним та поводить себе не адекватно.

13)показаннями свідка ОСОБА_16 , знайомої загиблої ОСОБА_9 , яка вказує що бачила особисто на тілі ОСОБА_9 синці, про які остання сказала, що ОСОБА_8 застосовував до неї фізичну силу, а саме бив, та погрожував.

14)показаннями свідка ОСОБА_17 , знайомої загиблої ОСОБА_9 , яка вказує що ОСОБА_9 особисто говорила їй, що ОСОБА_8 застосовує до неї фізичну силу, а саме б'є, та погрожує.

15)вимогою про судимість №160-150820224/53713 ОСОБА_8 , який 29.03.1982 засуджений Лохвицьким судом Полтавської області за ст.141 ч.2, ст.206 ч.2 КК України (1960), за умисні корисливі злочини, до позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією майна та примусовим лікуванням від алкоголізму, з реальним відбуванням покарання в місцях позбавлення волі.

Окрім переліченого, вина ОСОБА_8 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується і іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Під час досудового розслідування встановлено ризики та підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_8 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України); знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, потерпілу (п.3 ч.1 ст.177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України); вчинення іншого кримінального правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що :

1)підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_8 через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, вчинивши умисний тяжкий злочин, за який можливе покарання від семи до десяти років, може ухилятися від слідства та суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєний злочин; він тривалий час не проживає за місцем офіційної реєстрації; може скористатись умовами воєнного стану в державі та задіянням працівників правоохоронних органів для вирішення завдань, пов'язаних з збройною агресією проти України.

2)підозрюваний ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, адже встановлені свідки кримінального правопорушення являються родичами, сусідами та друзями ОСОБА_8 , тому коли останній реально буде на свободі, неможливо буде отримати повні та об'єктивні показання свідків по даному кримінальному провадженні та використати їх в якості доказів під час судового розгляду кримінального провадження по суті, оскільки перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_8 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування свідків у даному кримінальному провадженні.

3)підозрюваний ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення оскільки правопорушення вчинено в умовах не очевидності, тому залишившись на волі ОСОБА_8 може умисно приховувати, знищити або спотворити предмети чи речі, які в подальшому можуть мати значення для подальшого проведення досудового розслідування, оскільки за адресою його фактичного проживання залишилися його особисті речі.

4) підозрюваний ОСОБА_8 може продовжувати вчиняти інші злочини оскільки, вчинив тяжке кримінальне правопорушення, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, також в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що останній неодноразово вчиняв дії насильницького характеру відносно своїх колишніх співмешканок, та за свідченням інших осіб ОСОБА_8 в стані алкогольного сп'яніння стає агресивним.

5) підозрюваний ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки він є пенсіонером, не працює та має багато вільного часу; окрім цього, може не виконувати покладенні на нього процесуальні обов'язки, не виконувати процесуальні рішення, незаконно впливати на інших осіб, які на даний час не допитані.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується тощо.

Сторона обвинувачення звертає увагу на:

- наявність вагомих доказів вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення;

- реальне відбування ОСОБА_8 покарання за раніше вчинені умисні корисливі злочини та його схильність до вчинення насильницьких дій;

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років;

- вік та стан здоров'я ОСОБА_8 : підозрюваний у працездатному віці, має стан здоров'я, який дозволяє йому вчиняти активні фізичні дії;

- обвинувачений не має постійного місця роботи та проживання;

- у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв'язки, в т.ч. сімейні чи у робочому середовищі.

Зазначені обставини підтверджують необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та свідчать про недостатність застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявлених ризиків. При цьому, оскільки вказаний злочин вчинено із застосуванням насильства, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає застосуванню без визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

Прокурори у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали. Вважають, що такий запобіжний захід відповідає тяжкості вчиненого злочину, надасть змогу запобігти його ухиленню від слідства та суду.

Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати до нього більш м'який вид запобіжного заходу вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання.

Вивчивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, з'ясувавши думку прокурора, заслухавши пояснення захисника та підозрюваного, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи. Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

14.08.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя перевіряючи обґрунтованість підозри враховує дані які вказують на обґрунтовану підозру, та які містяться у долучених матеріалах клопотання, а саме копіями: протоколу огляду трупа від 13.08.2024 року, протоколу огляду місця події від 13.08.2024 року, протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 від 13.08.2024 року, протоколом допиту потерпілої, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.08.2024 року, протоколом допиту підозрюваного від 14.08.2024 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Водночас, враховуючи, положення ч. 5 ст. 9 КПК України, а саме, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Тобто, органом досудового розслідування в судовому засіданні доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 121 КК України. У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлених слідчим, прокурором, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватись від органів досудового слідства та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи ризик попередження спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років. Обґрунтуванням вказаного ризику при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 є те, що відповідно до п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках та встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Разом з тим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Крім цього, підозрюваний ОСОБА_8 може змінити місце фактичного мешкання, перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України, та переховуватися від суду.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_8 може впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілим у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.

Враховуючи викладені обставини та встановлені слідчим суддею ризики і характеризуючі обставини, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства. При цьому, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, застосування іншого більш, більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючих матеріалів стосовно підозрюваного.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_8 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

На підставі вищевикладеного, встановивши наявність обґрунтованої підозри, враховуючи те, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_8 було затримано 13.08.2024 року 23 год .14 хв.

Крім того,відповідно до ч.3ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи, що ОСОБА_8 підозрюється у злочині, передбаченому ч.2 ст. 121 КК України вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу підлягає задоволенню без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 176-181,184,186, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити .

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Риги, Лохвицького району, Полтавської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, тобто до 11.10.2024 року 23 год. 14 хв. включно .

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 19.08.2024 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
121079100
Наступний документ
121079102
Інформація про рішення:
№ рішення: 121079101
№ справи: 526/3092/24
Дата рішення: 19.08.2024
Дата публікації: 21.08.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Гадяцький районний суд Полтавської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (16.09.2024)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 16.08.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
20.08.2024 09:15 Гадяцький районний суд Полтавської області
16.09.2024 11:45 Полтавський апеляційний суд