Справа № 372/4299/24
Провадження № 3-1346/24
іменем України
19 серпня 2024 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г.В., розглянувши матеріали, що надійшли Обухівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ,
по ч. 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20.07.2024 року близько 19:10 год. ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо догляду за свою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала за адресою АДРЕСА_1 , та впала з драбини з висоти близько 2 метрів.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнала, зазначила, що належним чином займається вихованням своєї дочки, ситуація трапилась випадково, дитина отримала лише невеликий забій коліна, була весь час у свідомості, швидка викликалась лише, щоб переконатися, що з дитиною все добре, що і було підтверджено на прийомі у лікаря.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного висновку.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення складу правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 184 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно було умисне ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, в чому полягало невиконання батьківських обов'язків та які наслідки мало.
Обов'язки батька та матері дитини щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання дитини передбачені як Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, яка була ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, так і Законом України «Про охорону дитинства» та нормами СК України, які серед іншого передбачають піклування, захист і безпеку дитини, право дитини на здоров'я та безпечне довкілля.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність людини, готувати її до самостійного життя та праці.
Водночас, відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення інспектором поліції має бути розкрито таку ознаку об'єктивної сторони адміністративного правопорушення як «ухилення від виконання батьківських обов'язків».
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено в чому полягало умисне ухилення від виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 , які наслідки наступили в результаті цих умисних дій.
Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутній медичний документ, який підтверджує факт перебування дитини в медичному закладі та встановлений діагноз.
Ситуація, яка склалась, не свідчить про «ухилення від виконання батьківських обов'язків» матір'ю, яка навпаки вживала після цього заходи по створенню безпечних умов для дитини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище наведене, приходжу до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП в діях ОСОБА_1 , тому адміністративне провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 184, 247, 283, 284 КУпАП, -
Адміністративне провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд.
Суддя Г.В.Висоцька