Справа № 369/10556/24
Провадження № 1-кс/369/2116/24
24.06.2024 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання начальника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області - прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024111310001211 від 16.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
У червні 2024 року до суду надійшло клопотання начальника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області - прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024111310001211 від 16.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що у слідчими Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024111310001211 від 16.06.2024, з попередньою правовою кваліфікацією за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Фастівською окружною прокуратурою Київської області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.06.2024 близько 15.25 год. водій автомобіля «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по автомобільній дорозі Київ-Одеса у Фастівському р-ні Київської області, в напрямку м. Одеса, на 18 км + 900 м, з метою виконання маневру розвороту ліворуч, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з мотоциклом марки «Kawasaki», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по даній автомобільній дорозі в напрямку м. Києва. Внаслідок даної ДТП Потерпілого ОСОБА_5 було доставлено до КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування. Попередній діагноз закритий перелом правої ноги.
16.06.2024 в ході огляду вилучено автомобіль «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_3 та мотоцикл марки «Кawasaki», реєстраційний номер НОМЕР_4 , які у подальшому поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Фастівський район, село Борисів, провулок Боженка, №23.
16.06.2024 відомості за вказаним фактом, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111310001211, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
16.06.2024 автомобіль марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки «Kawasaki», реєстраційний номер НОМЕР_4 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони зберегли на собі сліди, які відображають наслідки події, є об'єктами, які зберегли на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Прокурор просив накласти арешт на автомобіль «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний номер телефона НОМЕР_5 , для забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні №12024111310001211 від 16.06.2024, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження, та помістивши його на територію майданчика тимчасового затримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 .
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, прокурор надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів на підставі ч.4 ст. 107 КПК України не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вказані речі у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідають критеріям, зазначеним у вказаній статті та необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаного речового доказу.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи вище викладене, та те що автомобіль «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, є знаряддям кримінального правопорушення та в результаті дорожньо-транспортної пригоди на вказаному транспортному засобі утворилися механічні пошкодження й відобразилися сліди, вказаний автомобіль необхідно дослідити та провести ряд експертиз тому арешт зазначеного автомобіля для кримінального провадження буде мати доказове значення.
Крім того, без проведення експертиз із залученням зазначеного автомобіля, неможливо іншим способом довести усі обставини, які стали причиною дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи викладене, клопотання про арешт вказаного автомобіля слід задовольнити. При цьому слідчий суддя не вбачає за необхідне встановлювати додаткову заборону користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
На час проведення експертизи транспортного засобу накласти арешт на автомобіль «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , для забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні №12024111310001211 від 16.06.2024, та помістити його на територію майданчика тимчасового затримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 .
В задоволені іншої частини - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1