Справа № 367/8206/23
Провадження №2/367/1913/2024
Іменем України
15 серпня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Яцун А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені під час підготовчого судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до російської федерації в особі уряду російської федерації про захист ділової репутації, про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті військового вторгнення російської федерації, -
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до російської федерації в особі уряду російської федерації про захист ділової репутації, про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті військового вторгнення російської федерації. Відповідно до позовної заяви, позивачі просять: стягнути з російської федерації в особі міністерства оборони російської федерації на користь ОСОБА_1 1000000 ( один мільйон) гривень моральної шкоди, що відповідає грошовому еквіваленту за курсом НБУ станом подання цієї позовної заяви (станом на 06.09.2023 офіційний курс НБУ Євро до гривні -40,75) 24539 (двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) Євро 88 центів; стягнути з російської федерації в особі міністерства оборони російської федерації на користь ОСОБА_2 1000000 ( один мільйон) гривень моральної шкоди, що відповідає грошовому еквіваленту за курсом НБУ станом подання цієї позовної заяви (станом на 06.09.2023 офіційний курс НБУ Євро до гривні -40,75) 24539 (двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) Євро 88 центів; стягнути з російської федерації в особі міністерства оборони російської федерації на користь ОСОБА_2 4228737 ( чотири мільйони двісті двадцять вісім тисяч сімсот тридцять сім) гривень 32 копійки матеріальної шкоди, що відповідає грошовому еквіваленту за курсом НБУ Євро до гривні ( 40,75) 103772 (сто три тисячі сімсот сімдесят два) Євро 69 центів. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом. Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач ОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність на станції технічного обслуговування «Z Garage» за адресою: АДРЕСА_1 та є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується податковою декларацією про майновий стан і доходи від 21 лютого 2022 року, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Позивач ОСОБА_2 заявляє позовні вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди з відповідача, яка спричинена неможливістю продовження підприємницької діяльності та відповідною втратою доходу від підприємницької діяльності. Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до частини першої статті 20ГПК України у редакції,чинній на час подання позовної заяви, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій; 20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід'ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення; 21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 2 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є:1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Таким чином, оскільки у даній цивільній справі позивачем ОСОБА_2 , який є фізичною особою підприємцем, заявлено позовні вимоги до юридичної особи російської федерації в особі уряду російської федерації про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті військового вторгнення російської федерації, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній цивільній справі в частині позовних вимог щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України. Відповідно до ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Отже, позивачу необхідно звернутися з даними позовними вимогами до суду в порядку господарського судочинства. На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст.255,259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Провадження у цивільній справі № 367/8206/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до російської федерації в особі уряду російської федерації про захист ділової репутації, про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті військового вторгнення російської федерації, в частині позовних вимог ОСОБА_2 до російської федерації в особі уряду російської федерації про стягнення з російської федерації в особі міністерства оборони російської федерації на користь ОСОБА_2 1000000 (один мільйон) гривень моральної шкоди, що відповідає грошовому еквіваленту за курсом НБУ до Євро 24539 гривні (двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) Євро 88 центів та стягнення 4 228 737 (чотири мільйони двісті двадцять вісім тисяч сімсот тридцять сім) гривень 32 копійки матеріальної шкоди, що відповідає грошовому еквіваленту за курсом НБУ Євро до гривні 103 772 (сто три тисячі сімсот сімдесят два) Євро 69 центів, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 19.08.2024.
Суддя Ю.В. Кравчук