Справа № 367/9654/21
Провадження №2/367/1080/2024
Іменем України
(заочне)
18 липня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Яцуна А.О.,
представника позивачів - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ в натурі житлового будинку, -
Позивачі звернулися до суду з позовом про поділ в натурі житлового будинку,в якому просили виділити у власність ОСОБА_2 належну їй частку 33/100 житлового будинку загальною площею 172, 3 кв. м, житловою площею 86,8 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в натурі, як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, приміщення будинку, загальною площею 50,9 кв.м та житловою площею 22, 3 кв. м, що складається з: коридор 1(2,8 кв.м), кладова 2(2,6 кв.м), житлова 3 (12,5 кв.м), передпокій 4 (14,6 кв.м), коридор 5 (3,3 кв.м), житлова 6 (9,8 кв.м), кухня 7 ( 5,3 кв.м), надвірні будівлі та споруди: літ.3 -погріб, літ.М-сарай, літ.С -вбиральня, № 1 - колодязь, №5 -огорожа. Виділити у власність ОСОБА_3 належну йому частку 33/100 житлового будинку загальною площею 172, 2 кв.м, житловою площею 86,8 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в натурі, як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, приміщення будинку, загальною площею 73,3 кв.м та житловою площею 32, 3 кв. м, що складається з: коридор 1(6,9 кв.м),житолова 2 ( 22, 1 кв.м), передпокій 3 ( 16,4 кв.м), житлова 4 ( 10,2 кв.м), санвузол 5 (2,9 кв.м), кладова 6 (1,1 кв.м), кухня 7 (9,7 кв.м), коридор І ( 4,0 кв.м), надвірні будівлі та споруди: літ. Т-вольєр, літ.О - гараж, літ.Р - вбиральня, № 3 - ворота з хвірткою. Припинити право спільної часткової власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачі зазначають, що вони є власниками 33/100 часток житлового будинку, загальною площею 172, 2 кв.м,житловою площею 86,8 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, зазначають, що ОСОБА_4 є власником 34/100 частки житлового будинку, загальною площею 172, 2 кв.м, житловою площею 86,8 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24 листопада 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Запісочним О.В.
Позивачі стверджують, що вони та відповідач тривалий час мають у своєму користуванні відокремлені частини житлового будинку з самостійними виходами.
Крім того зазначають, що ними було виготовлено технічні паспорти на частини житлового будинку, які відповідають фактичному користуванню.
Позивач ОСОБА_2 звертає увагу суду, що 02 липня 2021 року на її замовлення ФОП « ОСОБА_5 » виготовив технічний паспорт, з якого вбачається, що у фактичному її володінні знаходиться частина домоволодіння з окремим виходом,загальною площею 50,9 кв.м та житловою площею 22, 3 кв.м.
Також 02.07.2021 року на замовлення ОСОБА_3 . ФОП ОСОБА_5 виготовив технічний паспорт, з якого вбачається, що у фактичному його володінні знаходиться частина домоволодіння з окремим виходом,загальною площею 73,3 кв.м та житловою площею 32, 3 кв.м.
Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в окремий об'єкт власності частини житлового будинку від 02 липня 2021 року, виготовленого ФОП « ОСОБА_5 » ОСОБА_2 за технічними показниками може бути виділена в окрему власність частина житлового будинку, загальною площею 50,9 кв.м та житловою площею 22,3 кв.м, що складається з: коридиор 1 (2,8 кв.м), кладова 2 (2,6 кв.м), житлова 3 (12, 5 кв.м), передпокій 4 (14,6 кв.м), коридор 5 (3,3 кв.м) житлова 6 (9,8 кв.м), кухня 7 (5,3 кв.м); надвірні будівлі та споруди: літ. 3-погріб, літ.М -сарай, літ. С.- вбиральня, № 1 - колодязь, № 5 - огорожа. Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в окремий об'єкт власності житлового будинку від 02 липня 2021 року , який виготовлено ФОП « ОСОБА_5 » ОСОБА_3 за технічними показниками може бути виділена в окрему власність частина житлового будинку, загальною площею 73,3 кв.м та житловою площею 32,3 кв.м, що складається з: коридор 1 (6,9 кв.м), житлова 2 ( 22, 1 кв.м.), передпокій 3 ( 16, 4 кв.м), житлова 4 ( 10, 2кв.м), санвузол 5 ( 2,9 кв.м), кладова 6 (1,1 кв.м), кухня 7 (9, 7 кв.м), коридор І ( 4,0 кв.м), надвірні будівлі та споруди: літ. Т-вольєр, літ. О- гараж, літ.Р- вбиральня, № 3-ворота з хвірткою.
Позивачі звертають увагу, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , не приватизована. Позивачі наголошують, що вони мають намір приватизувати земельну ділянку окремо від відповідача, однак їм необхідно виділити свою частину в окреме будинковолодіння з присвоєнням будинку окремого адресного номера. Проте, відповідач відмовляється приватизувати земельну ділянку в спільну часткову власність і між ними не досягнуто згоди про поділ в натурі житлового будинку у зв'язку з чим вони вимушені звернутися до суду.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
У судовому засіданні представник позивачаів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_6 не з'явилася, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлялася належним чином, в тому числі через оголошення на сайті «Судова Влада України», а тому суд вважає за можливе розглянути справу без її участі та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.280 ЦПК України. Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2 та представника позивачів ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. В силу положень ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом встановлено, що ОСОБА_2 являється співвласником 33/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 11 лютого 2020 року, яке посвідчено державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Пласконь А.Ю. за реєстровим номером № 3-216 (а.с.16). З копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 199721506 від 11 лютого 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності 33/100 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 172, 7 кв.м, житлова площа 86,8 кв.м, опис: житловий будинок позначений на плані літерою «А» надвірні будівлі та споруди: літній душ літера «Е», вбиральня літера «Ж,Р,С», погріб літера «З» , під «И», навіс літера «И», сарай літера «Л,М», вольєр літера «Т», гараж літера «О», колодязь № 1, хвіртка № 2, ворота з хвірткою № 3, огорожа № 5,6,7, вигрібна яма № 8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Пласконь А.Ю. за реєстровим № 3-216 (а.с.17). Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 12 травня 1997 року № 3-1974, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Запісочною О.А., ОСОБА_3 належить 33/100 частини житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18). Відповідно до пункту 1 вищевказаного договору житловий будинок - цегляний, в цілому має - 109,1 кв.м житлової площі, зареєстровано земельну ділянку площею -1000 кв.м, на якій розміщені: сараї «Б,В,Л», вбиральня « Г, Ж,»,погріб «И,З», літній душ «Е», навіс «П», колодязь № 1, огорожа №2-7. В користування обдаровуваного переходять приміщення: 2-4 житлова кімната, площею 10,3 кв.м, 2-5 житлова кімната, площею 16,4 кв.м, 2-9 житлова кімната, площею 22,2 кв.м.,сарай «Б» Відповідно до експлікації приміщень будинку садибного типу Технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством Київської обласної ради «Північне бюро технічної інвентаризації» від 12 грудня 2019 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 176, 7 кв.м., загальну 86,8 кв.м (а.с.22). Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу в окремий об'єкт власності частини житлового будинку, виготовленого фізичною особою - підприємцем « ОСОБА_5 » та експлікації технічного паспорту, виготовленого Фізичною особою підприємцем « ОСОБА_5 » від 02 липня 2021 року, інвентаризаційна справа №499/07-21, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за технічними показниками може бути виділений у окрему власність ОСОБА_2 частина житлового будинку загальною площею 50,9 кв.м та житловою площею 22,3 кв.м, що складається з: коридир 1 (2,8 кв.м), кладова 2 (2,6 кв.м), житлова 3 (12, 5 кв.м), передпокій 4 (14,6 кв.м), коридор 5 (3,3 кв.м) житлова 6 (9,8 кв.м), кухня 7 (5,3 кв.м); надвірні будівлі та споруди: літ. 3-погріб, літ.М -сарай, літ. С.- вбиральня, № 1 - колодязь, № 5 - огорожа (а.с.39). Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу в окремий об'єкт власності частини житлового будинку, виготовленого фізичною особою- підприємцем « ОСОБА_5 » та експлікації технічного паспорту, виготовленого Фізичною особою підприємцем « ОСОБА_5 » від 02 липня 2021 року, інвентаризаційна справа №501/07-21, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за технічними показниками може бути виділений у окрему власність ОСОБА_3 частина житлового будинку, загальною площею 73,3 кв.м та житловою площею 32,3 кв.м, що складається з: коридор 1 (6,9 кв.м), житлова 2 ( 22, 1 кв.м.), передпокій 3 ( 16, 4 кв.м), житлова 4 ( 10, 2кв.м), санвузол 5 ( 2,9 кев.м), кладова 6 (1,1 кв.м), кухня 7 (9, 7 кв.м), коридор І ( 4,0 кв.м), надвірні будівлі та споруди: літ. Т-вольєр, літ. О- гараж, літ.Р- вбиральня, № 3-ворота з хвірткою (а.с.40).
Судом досліджено звіт про незалежну експертну оцінку житлового будинку від 07 вересня 2021 року, виготовлений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , відповідно до якого вартість житлового будинку АДРЕСА_1 складає 356 300 (триста п'ятдесят шість тисяч триста) гривень 00 копійок (а.с.42). Як вбачається з інформаційної довідки № 4919 від 15 січня 2020 року, виданої Комунальним підприємством Київської обласної ради «Північне бюро технічної інвентаризації» станом на 31.12. 2012 року об'єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної спільної часткової власності за: ОСОБА_7 -33/100 частки на підставі про право власності б/н від 11 березня 1997 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 44/1 від 11 лютого 1997 року; ОСОБА_3 -33/100 частки на підставі договору дарування, посвідченого Ірпінською державною нотаріальною конторою 12 травня 1997 року; ОСОБА_4 - 34/100 частки на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Запісочним О.В. 24 листопада 2004 року. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 149538266 від 14 лютого 2018 року, ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності належить 34/100 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 173,7 кв.м, житловою площею 109,1 кв.1, площа земельної ділянки 1000 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 24 листопада 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Запісочною О.В. за реєстровим № 3720 (а.с.99-100). Отже, судом встановлено, що спірний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, належить сторонам на праві спільної часткової власності. Крім того, судом досліджено довідку до акта медико-соціальної експертної комісії серії 12 АБ № 130570, виданої обласною МСЕК №1 м. Черкаси, з якої вбачається, що ОСОБА_4 є інвалідом І групи, безстроково (а.с.96). Правовий режим спільної часткової власності визначено главою 26 ЦК України. Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Відповідно до вимог статті 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Статтею 357 ЦК України визначено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників. Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України). У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частина третя статті 364 ЦК України). Суд зазначає, що спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб'єктів та єдністю об'єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні. Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Разом з тим поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, і тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні. Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно. Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 просить виділити їй частку 33/100 житлового будинку загальною площею 172, 2 кв. м, житловою площею 86,8 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в натурі, як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, приміщення будинку, загальною площею 50,9 кв.м та житловою площею 22, 3 кв. м, що складається з: коридор 1(2,8 кв.м), кладова 2(2,6 кв.м), житлова 3 (12,5 кв.м), передпокій 4 (14,6 кв.м), коридор 5 (3,3 кв.м), житлова 6 (9,8 кв.м), кухня 7 ( 5,3 кв.м), надвірні будівлі та споруди: літ.3 -погріб, літ.М-сарай, літ.С -вбиральня, № 1 - колодязь, №5 -огорожа. Позивач ОСОБА_3 просить виділити частку 33/100 житлового будинку загальною площею 172, 2 кв.м, житловою площею 86,8 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в натурі, як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, приміщення будинку, загальною площею 73,3 кв.м та житловою площею 32, 3 кв. м, що складається з: коридор 1(6,9 кв.м),житолова 2 ( 22, 1 кв.м), передпокій 3 ( 16,4 кв.м), житлова 4 ( 10,2 кв.м), санвузол 5 (2,9 кв.м), кладова 6 (1,1 кв.м), кухня 7 (9,7 кв.м), коридор І ( 4,0 кв.м), надвірні будівлі та споруди: літ. Т-вольєр, літ.О - гараж, літ.Р - вбиральня, № 3 - ворота з хвірткою. Позивачі просять припинити право спільної часткової власності на житловий будинок. Отже, судом встановлено, що позивачі просять здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, але з відхиленням від розміру ідеальних часток кожного зі співвласників будинку, оскільки ідеальний розмір часток співвласників, якщо виходити із загальної площі будинку 172,7 кв.м (а/с 17)., має становити: для ОСОБА_2 -56,991 кв.м,, для ОСОБА_3 - 56,991 кв.м., для ОСОБА_4 - 58, 718 кв.м. Разом з тим відповідачу ОСОБА_4 у разі задоволення позову припадає 48, 5 кв.м загальної площі будинку, тобто має зменшитися її частка в праві власності на спільне майно. Суд не вбачає можливості здійснити такий поділ, оскільки поділ можливий лише за умови грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Однак позивачами не було проведено будівельно-технічну експертизу, якою встановлюється технічна можливість виділу в натурі частини будинку з відступом від ідеальних часток, а також ринкова вартість майна та грошова оцінка компенсації учаснику спільної власності, частка якого може зменшитись, а суд не може самостійно визначати технічну можливість поділу, ринкову вартість майна та розмір грошової компенсації. Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Тому в подібних спорах виникає доцільність проведення відповідної експертизи щодо можливості виділення частки. Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачами висновки щодо технічної можливості виділу в окремий об'єкт власності частини житлового будинку № 500/07-21 від 02 липня 2021 року та № 502/07-21 від 02 липня 2021 року, виготовлені фізичною особою - підприємцем « ОСОБА_5 » не містять відомостей, щодо того, чи можливо здійснити поділ будинку відповідно до ідеальних часток співвласників, чи передбачає такий виділ ряд переобладнань, а у разі відхилення від розміру часток не проведено грошову оцінку компенсації учаснику спільної власності, частка якого може зменшитись. Крім того, вищевказані висновки, складені на основі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 лютого 2020 року, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області за реєстровим № 3-216 та договору дарування від 12 травня 1997 року, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Запісочною О.А. за реєстровим № 3-1974. В той же час, згідно матеріалів справи, зокрема Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 199721506 від 11 лютого 2020 року та Інформації з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 149538266 від 14 грудня 2018 року вбачається, що в них містяться розбіжності щодо загальної площі спірного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ніж в тих, на основі яких, складені висновки. Судом неодноразово в судовому засіданні було роз'яснено учасникам справи необхідність проведення судової будівельно - технічної експертизи у даній справі, однак таке клопотання позивачами заявлено не було. Враховуючи, що співвласники нерухомого майна, яке перебуває у спільній частковій власності мають право на зазначене майно пропорційно своєї частки в ньому, суд, здійснюючи виділ частки зі спільного майна, повинен виділити його співвласнику таку частину майна, яка відповідає розміру та вартості його частки,однак позивачами не доведено, що частка нерухомого майна, яку вони просять виділити кожній із сторін відповідає розміру часток власників у праві власності, не запропоновано присудження грошової компенсації співвласникам, частки яких зменшуються, не доведено технічну можливість поділу будинку відповідно до часток співвласників, а тому суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ в натурі житлового будинку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12.08.2024.
Суддя Ю.В. Кравчук