Справа № 365/540/24
Номер провадження: 3/365/278/24
іменем України
"19" серпня 2024 р. с-ще Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області Солдатова Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , законного представника потерпілої ОСОБА_3 , справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сухоліски Прилуцького району Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працездатного, який (зі слів) працює у Згурівській селищній раді по благоустрою території, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 584962 від 29.06.2024, складеного ст. ДОП СПД №2 ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, капітаном поліції Шипко Л.О., 29 червня 2024 року приблизно о 20 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання. Будучи у нетверезому стані вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї падчерки ОСОБА_2 , 2006 р.н., а саме: висловлювався нецензурною лайкою, кидався в бійку, намагався вигнати з будинку, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю останньої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з'явився, що не перешкоджає розгляду.
Враховуючи положення ст. 250 КУпАП неявка прокурора не перешкоджає розгляду справи про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснив, що того вечора перебував у стані алкогольного сп'яніння та у них з дружиною відбулася сварка, в ході якої дружина вдарила його ножем в ліве передпліччя. Відносно падчерки насильства не застосовував, лише накричав на неї, висловлювався нецензурною лайкою, хотів налякати, щоб вона не втручалась. Його падчерка ОСОБА_2 дуже злякалася та викликала поліцію. Свою вину визнає. Просив застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
В судовому засіданні потерпіла - неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснила, що її вітчим того вечора був п'яний та сильно сварився з її матір'ю. Зчинилася бійка, в результаті якої її мати поранила вітчима ножем. Вона дуже злякалася та хотіла зупинити сварку. Фізичного насильства вітчим ОСОБА_1 до неї не застосовував, лише кричав та нецензурно висловлювався в її сторону. Викликала поліцію, щоб припинити їхню сварку. Поліція їх розборонила. Того вечора вони викликали поліцію тричі.
В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 , по селу, хто не попросить, всім помагає, а платять йому лише випивкою. 29 червня 2024 року увечері її чоловік знову прийшов п'яний додому, у зв'язку з чим у них виникла сварка. В ході конфлікту ОСОБА_1 вдарив її по обличчю, а вона, захищаючись, схопила ножа і поранила ОСОБА_1 в плече. Її донька ОСОБА_2 дуже злякалася та викликала поліцію. ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 насильства не чинив, лише матюкав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищевказаних порушень (порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, а фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується, зокрема, на таких засадах: належна увага до кожного факту домашнього насильства під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», визначає, що дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 584962 (а.с. 1); копією письмових пояснень ОСОБА_2 , згідно з якими 29.06.2024 приблизно о 20 год. 20 хв. вони із сестрами вечеряли, а матір з вітчимом перебували на вулиці, де почали сваритися, кричати. Вона це почула та вийшла на вулицю, де побачила що у них відбувається сварка. Вітчим вихопив з її рук телефон. Вона сказала, щоб він повернув телефон, але він почав обзивати її нецензурною лайкою і штовхати. Вона забрала свій телефон та зателефонувала до поліції. Сварка між матір'ю та вітчимом продовжувалася. У поясненнях міститься запис «Опитана в моїй присутності ОСОБА_3 , підпис» (а.с. 4); копією рапорта, з якого вбачається, що 29.06.2024 о 20.54 надійшло повідомлення зі служби 102 (подія № 144650439) про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , після від'їзду поліції знову б'ється вітчим. ШМД не потрібна, потрібний наряд поліції. Заявник ОСОБА_2 , 09.11.2006, кривдник ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_3 Подія 102 № 144651958, домашнє насильство 29.06.2024 21:00, повторно: просить направити 103, для чого не повідомляє, кидає слухавку. Повідомила, що чоловік в стані алкогольного сп'яніння, душив її та бив, також бив неповнолітніх дітей. Носить із собою ніж, але не застосовує. ШМД - при неодноразовому дзвінку неможливо додзвонитись. Заявник ОСОБА_3 , кривдник ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_3 , адреса та ж сама. Подія 102 № 144654771, звернення інформаційного характеру 29.06.2024 21:13, просить відмінити виклик, адреса та ж сама (а.с. 5-6); усними та письмовими поясненнями, наданими в судовому засіданні.
Зокрема, з наданих у судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_1 кричав на свою падчерку ОСОБА_2 та висловлювався на її адресу нецензурними словами, і така його поведінка була спрямована на обмеження волевиявлення ОСОБА_2 щодо припинення сварки між ОСОБА_1 та її матір'ю, викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку та безпеку її матері, могла спричинити шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_2 . Крім того, неповнолітня ОСОБА_2 стала свідком (очевидцем) домашнього насильства, яке вчинялось у її сім'ї. Суд критично сприймає пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_2 , щодо того, що ОСОБА_1 не вчиняв насильства відносно ОСОБА_2 , оскільки такі твердження спростовуються їхніми ж поясненнями, а також поведінкою цих осіб у судовому засіданні, яка свідчать про спробу виправдати поведінку ОСОБА_1 та нерозуміння суті та наслідків насильства в сім'ї, особливо щодо неповнолітніх дітей, сприйняття домашнього насильства як норми співжиття у сім'ї.
ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності притягувався систематично, в тому числі й за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 7 - довідка).
В судовому засіданні було встановлено, що правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення були вчинені ОСОБА_1 , який винен в їх вчиненні та підлягає адміністративній відповідальності.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, наявність обставини, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення - вчинення правопорушення в стані сп'яніння, суддя вважає за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнути з правопорушника ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. 34, 35, 40-1, 173-2, 245, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Т.М. Солдатова