Справа № 583/2176/24
1-кс/583/1267/24
"15" серпня 2024 р. слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка заяву захисника підозрюваного ОСОБА_4 про відвід прокурорів Охтирської окружної прокуратури, що входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42023202520000081 від 26.09.2023,
установила:
15.08.2024 до суду надійшла зазначена заява захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , згідно з якою останній просить відвести групу прокурорів Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , від участі у кримінальному провадженні № 42023202520000081 від 26.09.2023 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, а саме через наявність інших обставин, які викликають сумніви в неупередженості прокурорів.
Вимоги за заявою вмотивовані тим, що у провадженні Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області перебуває кримінальне провадженні № 42023202520000081 від 26.09.2023, в межах якого 10.05.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України, постановою керівника Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_9 від 03.07.2024 продовжено строки досудового розсування по кримінальному провадженню № 42023202520000081 від 26.09.2023 на строк до трьох місяців, тобто до 10.08.2024 включно, який в подальшому не було продовжено, отже, на переконання захисника, на даний час строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився, однак, процесуальними керівниками по вказаному кримінальному провадженню не здійснено належного процесуального контролю щодо строків досудового розслідування, не вжито вичерпних заходів щодо прийняття процесуального рішення про закриття даного кримінального провадження, тим самим продовжується незаконне кримінальне переслідування ОСОБА_3 , що, на думку заявника, свідчить про упередженість групи прокурорів по даному кримінальному провадженню.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги за заявою підтримали, просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог за заявою про відвід групи прокурорів, пославшись на їх безпідставність та необґрунтованість. Інші прокурори Охтирської окружної прокуратури Сумської області, що входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, повідомлені про розгляд заяви щодо заявленого їм відводу у встановленому законом порядку, у судове засідання не звилися, будь-яких заяв та клопотань від них не надходило.
Вивчивши заяву, врахувавши пояснення учасників справи, слідча суддя виходить з наступного.
Згідно вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
За приписами ч. 3, ч. 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
В рішеннях Європейського суду з прав людини по справам «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії» зазначено, що структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» неупередженість та об'єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
У ст. 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що прокурор зобов'язаний діяти неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об'єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.
Згідно з Керівними принципами ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куда, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов'язки справедливо, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов'язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об'єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. 12, п. 13).
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Таким чином, норми чинного кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність поняття «упередженості», таке визначення як «інші обставини, які викликають сумніви у неупередженості» є оціночним, використання його залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання. Тобто, за змістом вказаної процесуальної норми, у зв'язку з виникненням певних обставин, прокурор або група прокурорів можуть бути усунуті від участі у кримінальному провадженні, оскільки через таке відсторонення виключається можливий вплив на досудове розслідування будь-яких об'єктивних чи суб'єктивних чинників.
Наведене дає підстави для висновку про те, що для встановлення наявності/відсутності упередженості групи прокурорів суду необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів їх безсторонність, зважаючи на їх безпосередню поведінку та надати оцінку реальним діям прокурорів під час розгляду конкретної справи. Отже, лише після встановлення фактів у їх поведінці, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів їх безсторонність, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до учасників та зміни його складу.
Обґрунтовуючи вимоги за заявою про відвід групи прокурорів Охтирської окружної прокуратури захисник посилається на здійснення останніми неналежного процесуального контролю за дотриманням строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023202520000081 від 26.09.2023, що свідчить, на думку сторони захисту, про упередженість групи прокурорів.
При цьому слідча суддя, оцінюючи зазначені доводи захисника, приходить до висновку, що викладені обставини не свідчать саме про упередженість групи прокурорів у вищевказаному кримінальному провадженні, оскільки зводяться до незгоди з процесуальною поведінкою та процесуальними рішеннями прокурорів, які виконують функцію обвинувачення.
Натомість позиція під час здійснення повноважень прокурорів у кримінальному провадженні не може вважатися упередженістю та, відповідно, слугувати підставою для їх відводу, оскільки зумовлена процесуальним статусом та процесуальними повноваженнями прокурорів, визначеними ст. 36 КПК України, а законність процесуальних дій (бездіяльності) прокурора, вчинених в порядку нагляду за досудовим розслідуванням, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю.
Слідча суддя вважає за доцільне наголосити на тому, що вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи або об'єктивну неможливість його участі в цьому провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ'єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для суду, який розглядає заяву про відвід.
Разом з тим незгода сторони кримінального провадження з процесуальними діями чи бездіяльністю прокурорів за умови відсутності об'єктивних даних, які б свідчили про їх упередженість до будь-якого зі сторін провадження, не є підставою для їх відводу.
Існування будь-яких інших підстав, передбачених ст. 77 КПК України, для відводу прокурорів також не встановлено.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що заявлений відвід групі прокурорів ґрунтується виключно на оціночних судженнях захисника та не містить об'єктивно підтверджених відомостей про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у їх неупередженості, тоді як сама по собі незгода учасників провадження з процесуальними діями прокурорів не є підставою для відводу, слідча суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви захисника про відвід групі прокурорів.
Керуючись ст.ст. 77, 81, 376 КПК України, слідча суддя -
постановила:
Відмовити у задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_4 про відвід прокурорів Охтирської окружної прокуратури, що входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42023202520000081 від 26.09.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 19.08.2024.
Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1